03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа № 753/3258/14 Головуючий у 1 інстанції -Колесник О.М.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/7677/2014 Доповідач Антоненко Н.О.
17 червня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі судді-доповідача Антоненко Н.О.,
суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Слащуку А.С.
за участю позивача ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який на підставі угоди про надання правової допомоги діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи Дарницька районна у м. Києві державна адміністрація, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, встановлення порядку користування жилим приміщенням.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, та встановлення порядку користування жилим приміщенням відмовлено.
Судом першої інстанції встановлено, що з 21.07.2000 по 25.07.2013 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, мають неповнолітню доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Також встановлено, що під час перебування у шлюбі 18.03.2010 подружжям придбано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка відповідно до свідоцтва про право власності зареєстрована за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частинах.
Виходячи з того, що кожній стороні належить на праві власності по 1/2 частині від усієї спірної квартири, суд першої інстанції вважав відсутніми підстави для задоволення позовних вимог про поділ квартири. Виходячи з того, що загальна жила площа спірної квартири складає 31,52 м2 і кожному із співвласників належить по 15,76 м2 (31,52 м2 : 2) жилої площі, а також що жилих кімнат з такою площею у квартирі немає, а виділення у користування ОСОБА_2 кімнати площею 17,33 мІ, що більше від 15,76 м2, порушить права ОСОБА_2, - суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про визначення порядку користування квартирою.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 просить скасуватирішення Дарницького районного суду м. Києва від 22.04.2014 в частині відмови у задоволенні позову про встановлення порядку користування жилим приміщенням та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні апеляційного суду позивач та її представник підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній доводів та просили її задовольнити. Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню в частині відмови у задоволенні позову про визначення порядку користування жилим приміщенням з огляду на таке.
Предметом спору у даній справі є поділ майна подружжя та встановлення порядку користування спільним майном.
В частині відмови у задоволенні позову про поділ майна подружжя рішення суду не оскаржується.
Правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 належить кожному по Ѕ частині квартири АДРЕСА_1, а тому кожному із співвласників спірної квартири належить право користування жилою площею у цій квартирі в розмірі 15,76 мІ.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 про виділення їй у користування ізольованої кімнати жилою площею 17,33 мІ, а відповідачу - 14,19 мІ, суд першої інстанції виходив з того, що такий порядок буде порушувати право власності ОСОБА_2 Проте, такий висновок суду не відповідає встановленим судом обставинам та вимогам закону з огляду на таке.
Встановлено і не заперечується сторонами, що між співвласниками спірної квартири фактично склався порядок користування нею, відповідно до якого ОСОБА_2 користується ізольованою кімнатою жилою площею 17,33 мІ, а ОСОБА_4 - ізольованою кімнатою жилою площею 14,19 мІ, а іншими приміщеннями у квартирі сторони користуються спільно.
З огляду на таке та виходячи з положень ст. 358 ЦК України невідповідність жилої площі, яка в натурі може бути виділена в користування кожного із співвласників, їхнім частинам у спільній власності не є підставою для відмови у визначенні порядку користування спільною власністю, адже у разі неможливості цього один із співвласників має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Проте, таких вимог в рамках даної справи не заявлено, а тому суд позбавлений можливості вирішувати питання відповідної матеріальної компенсації у зв'язку з неможливістю виділення в користування кожної зі сторін жилої площі, що відповідало б їх часткам у спільній власності.
У зв'язку з наведеним та відповідно до положень ст. 309 ЦПК України рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року в частині відмови у задоволенні позову про визначення порядку користування жилим приміщенням підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 305, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який на підставі угоди про надання правової допомоги діє в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року в частині відмови у задоволенні позову про визначення порядку користування жилим приміщенням скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.
Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши в користування ОСОБА_4 ізольовану жилу кімнату площею 17,33 мІ з лоджією, а в користування ОСОБА_2 - ізольовану жилу кімнату площею 14,19 мІ, залишивши в загальному користуванні сторін кухню, хол, ванну кімнату, туалет, коридор, лоджію, комору.
В іншій частині рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддя-доповідач Н.О. Антоненко
Судді А.М. Стрижеус
О.І. Шкоріна