17 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Качана В.Я.
Суддів: Барановської Л.В., Рейнарт І.М.
при секретарі: Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
встановила:
У червні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2013 року шлюб, зареєстрований 01.08.1991 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розірвано.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2013 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 01.08.1991 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, про що свідчить Свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 01.08.1991 року.
Як вбачається із Свідоцтва про народження від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Справа 759/8419/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6006/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Кривов'яз А.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Качан В.Я.
Згідно ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», зокрема п. 10, встановлено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи положення зазначеної ст. 61 ЦПК України, колегією суддів встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23.12.2013 року встановлено факт припинення фактичних шлюбних відносин та окремого проживання з червня 1999 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Дане рішення не скасовано.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову щодо розірвання шлюбу, зареєстрованого 01.08.1991 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, оскільки судовим рішенням встановлено факт припинення шлюбних відносин та факт окремого проживання сторін з червня 1999 року, тому доводи апеляційної скарги про те, що сторони станом на липень 2007 року вважали себе сім'єю є безпідставними.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідає обставинам справи та доказам у справі, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: