Дата документу Справа № 330/760/13-к
Єдиний унікальний № 330/760/13-к Головуючий в 1 інстанції
№ провадження 11-кп/778/571/14 ОСОБА_1
Категорія ч. 3 ст. 185 Доповідач в 2 інстанції
КК України ОСОБА_2
10 червня 2014 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі
головуючого ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Якимівського району Запорізької області ОСОБА_8 на ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 29 квітня 2014 року,
якою відмовлено в задоволенні подання Якимівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтС України в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання в місця позбавлення волі стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Якимівка Запорізької області, громадянина України, який не працює, розлучений, на утриманні має неповнолітню дитину та батька-інваліда II групи, має середню-спеціальну освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 засуджений 17 квітня 2013 року Якимівським районним судом Запорізької області за ст.185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, з покладанням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України, а саме:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
20 лютого 2014 року начальник МВ КВІ УДПтС України в Запорізькій області звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування покарання, оскільки ОСОБА_7 під час іспитового строку вчинив новий злочин, вирок за яким набрав законної сили 20.01.2014 року, а також ОСОБА_7 10.09.2013 року не з'явився на реєстрацію без поважної причини.
Своє рішення про відмову в задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення в місця позбавлення волі районний суд мотивував відсутністю на те підстав, передбачених ч. 2 ст. 78 КК України, ст. 164 Кримінально-виконавчого кодексу України, та відсутністю достовірних даних про те, що засуджений не з'явився на реєстрацію 10.09.2013 року без поважної причини. Щодо наявності обвинувального вироку від 19.12.2013 року, суд вважає, що КВІ мало звернутися до суду у порядку ст.ст. 537-539 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу районного суду скасувати та призначити новий розгляд клопотання КВІ в суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд не врахував того, що засуджений порушив умови та порядок покарання з іспитовим строком, не виконав покладені на нього судом обов'язки та вчинив новий злочин, перебуваючи на іспитовому строку, що свідчить про небажання ОСОБА_7 стати на шлях виправлення.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримку апеляційної скарги, засудженого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, надавши засудженому останнє слово, в якому він висловів думку про законність рішення першої інстанції, перевіривши матеріали справи та обсудивши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає.
Згідно до ст. 78 КК України, суд направляє засудженого для відбування покарання, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративне стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
20 лютого 2014 року начальник Якимівського МВС КВІ УДПтС України у Запорізькій області звернулась до Якимівського районного суду Запорізької області з поданням про відміну звільнення від відбуття покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування покарання призначеного вироком від 17 квітня 2013 року Якимівського районного суду Запорізької області за ст.185 ч. 3 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі. В поданні є посилання на те, що засуджений вчинив дії, які свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. А саме: не виконує покладені на нього обов'язки, бо не з'явився на реєстрацію 10.09.2013 року, та скоїв правопорушення в період іспитового строку, за що вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 19.12.2013 року ОСОБА_7 був засуджений за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України йому призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією наркотичного засобу. На підставі ст. 75 КК України він був звільнений від відбування призначеного основного покарання, з іспитовим строком 3 роки, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Щодо неявки на реєстрацію 10.09.2013 року засудженого ОСОБА_7 , як вбачається з матеріалів справи суд виходив із пояснень останнього, що у зв'язку із збігом тяжких сімейних обставин змушений був виїхати за межі адміністративного району, щоб працювати та утримувати хворого брата, про що по телефону попередив начальника Якимівського КВІ. Та із того, що засуджений кається з приводу такої поведінки, має на утриманні неповнолітню доньку та батька інваліда 2 групи.
Судова колегія погоджується з тим, що при врахуванні обставин неприбуття особи до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації слід виходити з вимог ст. 164 Кримінально-виконавчого кодексу України, що поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом.
Із матеріалів справи видно, що 24.02.2014 року начальник Якимівського МВ КВІ УДПтС України в Запорізькій області звернулась до Якимівського районного суду Запорізької області з поданням про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку, яке ухвалою місцевого суду від 29 квітня 2014 року залишено без задоволення та постановлено вироки відносно ОСОБА_7 виконувати окремо один від одного. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 травня 2014 року ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 29.04.2014 року залишено без змін.
Але, у відповідності до положень ч.ч. 1, 2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, лише якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Як вбачається з апеляційної скарги, прокурор просить скасувати ухвалу місцевого суду та призначити новий розгляд в суді першої інстанції через невідповідність висновків суду фактичним обставинам та неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.
Однак, така вимога прокурора не узгоджується з нормами ст. 415 КПК України, згідно яких суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, лише в тому разі якщо:
1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Зазначених вище підстав для скасування ухвали та призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції при апеляційному перегляді ухвали районного суду не було встановлено та на них відсутні посилання у апеляційній скарзі прокурора.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України, тільки за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, які були досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями. Таке клопотання відсутнє.
Приймаючи до уваги, що у відповідності до ст. 404 КПК України, апеляційний суд позбавлений права вийти за межі апеляційних вимог, та погіршити становище у спосіб, пропонований прокурором в апеляційній скарзі, щодо особи відносно якої вирішувалось питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання в місця позбавлення волі, тому колегія судів не має підстав для скасування судового рішення за доводами апеляції прокурора.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 412 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 29 квітня 2014 року, якою відмовлено в задоволенні подання Якимівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтС України в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання в місця позбавлення волі стосовно ОСОБА_7 , залишити без змін.
Касаційна скарга може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: 1 2 3