Дата документу Справа № 335/3084/14-к
Справа №11-кп/778/621/14 Головуючий в 1-й інстанції:
Категорія ст.185 ч.2 КК України ОСОБА_1 Доповідач у 2-й інстанції:
ОСОБА_2
11 червня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014080060000670, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Оржонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2014 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Комсомольське Гуляйпільського району Запорізької області, громадянина України, росіянина, без освіти, не працевлаштованого, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 04.12.2006 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
- 16.09.2009 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, 13.09.2011 року звільнений від відбування покарання на підставі ст. ЗА Закону України „Про амністію" від 28.07.2011 року;
- 18.09.2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2, 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
обвинувачений ОСОБА_6
захисник ОСОБА_8 .
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок суду змінити та пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши ст.69 КК України, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, а саме: активного сприяння розкриттю злочину, бажання відшкодувати шкоду, крім того врахувати його стан здоровя, і те, що він не перебуває на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах.
Вироком Оржонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 07.04.2014р. ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18.09.2013р., остаточно призначено покарання у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишений тримання під вартою.
Строк відбування покарання обчислюється з 04.03.2014 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання зараховано час знаходження його під вартою.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 на її користь 5 500 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст.100 КПК України.
У судовому засіданні апеляційної інстанції:
обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити;
прокурор заперечувала проти апеляційної скарги та просила відмовити в її задоволенні, мотивуючи тим, що вирок є законним та обґрунтованим, а призначене покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого.
Вислухавши доповідача, учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з вироком, ОСОБА_6 визнано винним у злочинах, вчинених за наступних обставин.
11.02.2014 року, приблизно о 19 годині, ОСОБА_6 , знаходячись в супермаркеті „АТБ" по вул.Патріотичній, 52-А у м.Запоріжжі, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що його дій ніхто не бачить, викрав з сумки мобільний телефон „Айфон-5" в корпусі білого кольору вартістю 5500 грн., що належить ОСОБА_9
04.03.2014 року, приблизно о 14 год. 50 хв., ОСОБА_6 повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, знаходячись на зупинці „6МКЛ" по вул.Перемоги в м.Запоріжжі, скориставшись тим, що його дій ніхто не бачить, підійшовши до маршрутного таксі, біля якого стояла ОСОБА_10 і таємно витяг з її сумки гаманець рожевого кольору з грошовими коштами в сумі 3265 грн., 3-ма картками поповнення рахунку з грошовими коштами у розмірі 40 грн. на кожній, а всього викрав майна на загальну суму 3385 грн.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчинені злочинів за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи та не оскаржуються в апеляційній скарзі.
Дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ст.185 ч.2 КК України, що також не оскаржується обвинуваченим.
Оскільки зазначені обставини в апеляційній скарзі не оскаржуються, тому відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України колегія суддів їх не переглядає.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про суворість призначеного йому покарання і зміну зв'язку з цим вироку є необґрунтованими.
При призначенні покарання у відповідності зі ст.ст.65-67 КК України суд в достатній мірі врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, не працює, вчинив злочини в період іспитового строку; а також обставини, що впливають на покарання.
Вимоги обвинуваченого ОСОБА_6 про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, на підставі ст.69 КК України, нічим не обґрунтовані, в апеляційній скарзі не наведені переконливі доводи, які свідчили би про те, що наведені ним пом'якшуючі обставини, суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Ті обставини, на які посилається обвинувачений в апеляційній скарзі, були враховані судом при призначені покарання, крім того, ці обставини істотно не знижують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів.
Призначене обвинуваченому ОСОБА_6 покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Інших підстав для пом'якшення покарання не вбачається.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 є безпідставною та необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Оржонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2014 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4