Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Провадження №22-ц/778/2179/14 Головуючий у 1 інстанції: Ярошенко А.Г.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
Іменем України
11 червня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого Пільщик Л.В.
Суддів Сапун О.А.,
Краснокутської О.М.,
При секретарі Евальд Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, -
03 вересня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позов по до Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу.
В позові зазначав, що він працював директором Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України з 13 травня 2004 року.
Наказом № 200 від 05 серпня 2013 р. його було звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією ЗРТШ ТСО України, посилаючись на наказ № 110 від 29 травня 2013 року.
Вважає, що його звільнення було безпідставним, так як процедура реорганізації ЗРТШ ТСО України шляхом приєднання до іншої юридичної особи взагалі до теперішнього часу не розпочиналась.
ЗРТШ ТСО України є юридичною особою, яка знаходиться на самофінансуванні, надає прибуток, не має будь-яких заборгованостей, сплачує 16,5 % від доходу на утримання своїх вищестоящих організацій і обороно-масову роботу, має чемпіонів та призерів міжнародного рівня.
29 травня 2013 року головою Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України Павлеєм І.В. був затверджений наказ № 110 про реорганізацію ЗРТШ ТСО України шляхом приєднання до дотаційного Жовтневого районного спортивно-технічного клубу м. Запоріжжя Товариства сприяння обороні України у зв'язку з відсутністю статутної діяльності та зменшення витрат на утримання будинку.
Однак згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ЗРТШ ТСО України не знаходиться в стадії припинення та рішення про припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи на реєстрацію не надходило.
Наведені докази та фактичні данні свідчать про відсутність на теперішній час будь-якої процедури припинення ЗРТШ ТСО України. Реорганізація взагалі не проводилась і не проводиться, наказ № 110 є таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства.
Під час звільнення були грубо порушені норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника.
З тексту Наказу № 110 від 29 травня 2013 року вбачається, що посада директора та робітники ЗРТШ ТСО України підлягають скороченню (вивільненню), але про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
В супереч вимог наведеної норми закону йому було повідомлено про відсутність будь яких посад (навіть двірника) в підприємстві, організації, в день його звільнення 05 серпня 2013 року. Між тим, посада директора ЗРТШ ТСО Україні до теперішнього часу не виключена зі штатного розкладу. Нові структура та штатний розклад Жовтневого районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України, до складу якого нібито приєднано товариство сприяння обороні України, не затверджувались.
З 06 серпня 2013 року він не працює. Середній заробіток за час вимушеного прогулу на день пред'явлення позову становить 5145,80 грн.
Посилаючись на викладені обставини, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ №200 від 05 серпня 2013 року. Поновити його на роботі на посаді директора Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України. Стягнути з Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України на його користь середній заробіток на час вимушеного прогулу з 06 серпня 2013 року, яка станом на 22 жовтня 2013 року складає 10 291 грн. 60 коп.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2013 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ № 200 від 05 серпня 2013 року Голови Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України про звільнення ОСОБА_3 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України.
Поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді директора Запорізької радіотехнічної школі Товариства сприяння обороні України.
Стягнуто з Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 серпня 2013 року до дня поновлення на роботі у розмірі 5 145 грн. 80 коп.
В порядку статті 367 ЦПК України допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_5 на роботі на посаді директора в Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України. В іншій частині позову відмовлено ( а. с. 61-63 ).
ОСОБА_3 в апеляційному порядку содове рішення не оскаржив.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Запорізька обласна організація товариства сприяння обороні України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, просила Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити ( а. с. 64-67 ).
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 11 грудня 2013 року апеляційна скарга Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України задоволена. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2013 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України про поновлення на роботі, оплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено ( а. с. 99-102 ).
На рішення апеляційного суду Запорізької області від 11 грудня 2013 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, яка частково задоволена ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 лютого 2014 року. Рішення апеляційного суду Запорізької області від 11 грудня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції ( а. с. 104-107,139-141 ).
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляцій ний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що його постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на підставі наказу № 109 від 13 травня 2004 року був прийнятий в Запорізьку обласну організацію сприяння обороні України на посаду директора Запорізької радіотехнічної школи. Контракт з ним не укладався. Запорізька радіотехнічна школа являється юридичною особою, засновником її є Запорізька обласна організація товариства сприяння обороні України ( а. с. 7,10-15,47-52 ).
29 травня 2013 року голова Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України видав наказ № 110 «Про реорганізацію Запорізької радіотехнічної шкоди шляхом приєднання до Жовтневого районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України м. Запоріжжя, з яким позивач був ознайомлений 03 червня 2013 року ( а. с. 8,22,26,31 ).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
05 серпня 2013 року ОСОБА_3 на підставі наказу № 200 було звільнено з посади директора Запорізької радіотехнічної школи ТСО України за п. 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією підприємства ( а. с. 9,29 ).
При вирішенні спору будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 перед звільненням пропонувалася інша робота, як то передбачено статтею 49-2 КЗпП України, або про відсутність такої роботи надано не було.
Між тим, не заперечується сторонами, що у період вирішення питання щодо скорочення посади, яку займав ОСОБА_3, з 19 липня 2013 року була вакантною посада директора Жовтневого районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України міста Запоріжжя, на яку за наказом № 182 від 22 липня 2013 року було прийнято ОСОБА_6
Також з'ясовано, що на момент звільнення позивача фактично скорочення посади директора Запорізької радіотехнічної школи товариства сприяння обороні України не відбулося, оскільки за наказом № 223 від 16 вересня 2013 року ( після звільнення позивача ) на вказану посаду прийнято ОСОБА_6, який до цього часу являється керівником школи ( а. с. 150-151 ).
Надані штатні розписи як Жовтневого районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України м. Запоріжжя, так і Запорізької радіотехнічної школи товариства сприяння обороні України, а також витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідчать про те, що на 16 вересня 2013 року Запорізька радіотехнічна школа ТСО України не реорганізована, оскільки має штатний розпис і ряд працівників, керівником яких є ОСОБА_6 ( а. с. 150-151 ).
Суд першої інстанції повно, всебічно дослідив фактичні обставини справи, оцінив докази і дійшов правильного висновку, що звільнення ОСОБА_3 відбулося з порушенням норм трудового законодавства, тому поновив його на посаді директора Запорізької радіотехнічної школи товариства сприяння обороні України, стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу. Однак суд помилково послався, у тому числі, на відсутність згоди виробничого органу первинної профспілкової організації, оскільки вказане суперечить положенням статті 43-1 КЗпП України. Між тим, вказане не впливає на правильність судового рішення про часткове задоволення позову.
Рішення щодо поновлення позивача на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідає фактичним обставинам, узгоджується з нормами матеріального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.
Керуючись ст. ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: