Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
№ 22ц/778/1241/14 Головуючий у 1 інстанції: Дараган Л.В.
Суддя-доповідач Дзярук М.П.
Іменем України
11 червня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого Крилової О.В.
Суддів Дзярука М.П.
Трофимової Д.А.
При секретарі Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 23 січня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк», третя особа - ОСОБА_3, про припинення правовідношення (зобов'язання) за договором поруки,
за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» про визнання кредитного договору недійсним,
У травні 2013 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позові зазначало, що 20 серпня 2008 року між АКБ «Правекс-Банк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 2779-010/ 08Р. Відповідно до умов договору ОСОБА_3 отримала кредит у сумі 29343 долари США, терміном з 20 серпня 2008 року до 20 серпня 2015 року, зі сплатою 13,99 % річних. В забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 2779-010/08Р від 20 серпня 2008 року, відповідно до якого відповідач ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання нести солідарну відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором № 2779-010/08Р від 20 серпня 2008 року. Однак, відповідачі свої зобов'язання за кредитом виконали не належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 238335 гривень 86 копійок, яка до теперішнього часу не погашена.
Посилаючись на вказані обставини, просив суд стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 238335 гривень 86 копійок, та судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2383 гривні 36 копійок.
У липні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «Правекс-Банк», третя особа - ОСОБА_3, про припинення правовідношення (зобов'язання) за договором поруки.
В зустрічному позові зазначав, що 20 серпня 2008 року між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 2779-010/08Р. Відповідно до умов договору ОСОБА_3 отримала кредит у сумі 29343 долари США, терміном з 20 серпня 2008 року до 20 серпня 2015 року, зі сплатою 13,99 % річних. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 2779-010/08Р від 20 серпня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання нести солідарну відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором № 2779-010/08Р від 20 серпня 2008 року. Однак, оскільки банк пред'явив вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту ще 09 вересня 2009 року, в тому числі і до поручителя, строк виконання зобов'язання сплинув 10 жовтня 2010 року, при цьому із позовом до суду банк звернувся вже після спливу шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України. Тому вважає, що в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України його порука за договором поруки припинилася.
Посилаючись на викладені обставини, просив суд визнати припиненим право відношення (зобов'язання) за договором поруки № 2779-010/08Р від 20 серпня 2008 року.
У липні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «Правекс-Банк» про визнання кредитного договору недійсним.
В зустрічному позові зазначала, що 20 серпня 2008 року між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 2779-010/08Р. Відповідно до умов договору ОСОБА_5 отримала кредит у сумі 29343 долари США, терміном з 20 серпня 2008 року до 20 серпня 2015 року, зі сплатою 13,99 % річних. Вважає, що кредитний договір є недійсним, оскільки він суперечить чинному законодавству, дії банку незаконні та неправомірні, банком порушено вимоги щодо здійснення банківської діяльності. Так, договір про відкриття поточного рахунку між банком та позивачем не укладався, банком їй були надані не кредитні кошти, як це передбачено кредитним договором, а переказ у гривні на рахунок ТОВ «Макфорд», що ставить під сумнів правомірність дій банку в частині нарахування відсотків за користування коштами та видачу кредитних коштів взагалі. Також вона не підписувала та не погоджувала із банком перерахування валюти з позикового рахунку, тому рахунок № 2203 не може бути відкритим їй позичковим рахунком, оскільки він є внутрішньобанківським рахунком для обліку виданих кредитів в своїй фінансової та бухгалтерської звітності. Вважає, що оскаржуваний кредитний договір було фактично виконано банком шляхом видачі позичальником готівки в національній валюті, а тому по суті цей кредитний договір насправді є кредитним договором у гривні, проте є нікчемним, бо не укладений в письмовій формі.
Посилаючись на викладені обставини, просила суд визнати недійсним кредитний договір № 2779-010/08Р від 20 серпня 2010 року, укладений між: АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_5
Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 23 січня 2014 року позовні вимоги ПАТ «Правекс-Банк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором № 2779-010/08-Р від 20 серпня 2008 року в розмірі 238335 грн. 86 коп., а також судовий збір в розмірі 2383 грн. 36 коп., а всього 240719 грн. 22 коп. Обов'язок стягнення є солідарним з ОСОБА_4
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором № 2779-010/08-Р від 20 серпня 2008 року в розмірі 238335 грн. 86 коп., а також судовий збір в розмірі 2383 грн. 36 коп., а всього 240719 грн. 22 коп. Обов'язок стягнення є солідарним з ОСОБА_3
В задоволені зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено. В задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ПАТ КБ «Правекс-Банк» відмовити в повному обсязі. Її зустрічні позовні вимоги задовольнити.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ПАТ КБ «Правекс-Банк» відмовити в повному обсязі. Його зустрічні позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 20.08.2008 року між ПАТ КБ ( АКБ) «ПРАВЕКС БАНК» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 2779-010/08Р, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 29 343 долари США на термін з 20.08.2008 року по 20.08.2015 рік.
З метою забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору між банком та ОСОБА_4 укладений договір поруки № 2779-010/08Р від 20.08.2008 року, згідно якого ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання повністю відповідати перед кредитором за виконання умов кредитного договору ОСОБА_3
ОСОБА_3 умови кредитного договору не виконує, в зв'язку з чим має заборгованість за кредитом станом на 19.12.2012р. у розмірі 29 829,27 дол. США, яка складається із заборгованості за кредитом - 18 066,48 дол. США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 3 523,00 дол. США, відсотків за користування кредитом - 5 905,79 дол. США, пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом у розмірі - 2 334,00 дол. США, а всього 29 829,27 доларів США, що по курсу НБУ станом на 19.12.2012р. становить 238 335,86 грн.
Суд, встановивши заборгованість за кредитним договором на час подачі позову в сумі 238 335 грн. 86 коп. стягнув цю суму солідарно як з позичальника, так і з поручителя.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду.
Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції встановив, що пунктом 4.1 передбачено, що договір поруки набирає чинності з моменту його підписання і діє до 20 серпня 2018 року.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, відповідно до ч. 1 ст. 252 ЦК України.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалося вище, сторони встановили строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань (п.11.5), так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав погашенню в строк до 20.08.2015 року.
Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.
Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
З розрахунку заборгованості по кредитному договору вбачається, що позичальник неналежним чином виконував свої зобов»язання щодо погашення кредиту, у зв»язку з чим банком 09.09.2009р. було направлено листа поручителю ОСОБА_4 щодо погашення заборгованості, який останній отримав 18.09.2009р. (т.1 а.с. 280). Таким чином, банк з цього моменту достовірно знав про порушення своїх прав щодо належного виконання позичальником умов кредитного договору.
В зв'язку з чим, в силу дії вимог п. 9.2 кредитного договору строк користування кредитом, а відповідно і правом вимоги банку про повне погашення боргу виникло - 10.10.2009 року, тобто 10-й день місяця, наступного за місяцем, у якому виник факт прострочення.
За таких обставин у ПАТ КБ «Правекс-банк» виникло право пред'явлення вимоги до ОСОБА_4, як до поручителя, про виконання порушеного зобов'язання позичальником ОСОБА_3, щодо дострокового погашення заборгованості за кредитним договором, починаючи з 10.10.2009 року, на протязі 6 місяців.
В матеріалах справи відсутня відповідна вимога банку до поручителя, подана у визначені законом строки.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, таку вимогу банк, як до поручителя ОСОБА_4, пред'явив лише 15.02.2013 року, тобто фактично через три з половиною роки після виникнення права на пред'явлення позову до суду до поручителя.
На підставі викладеного, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку що вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку.
Договір поруки припинився у зв'язку з тим, що банк протягом шести місяців з 10.10.2009 року не направив на адресу поручителя вимоги про сплату кредитної заборгованості, що є підставою для визнання поруки ОСОБА_4 перед банком за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором від 20.08.2008 року - припиненим.
Щодо зустрічних вимог ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним, суд дійшов вірного висновку про їх безпідставність.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Під час судового розгляду ОСОБА_3 не заявляла, що здійснила підписання кредитного договору під примусом зі сторони представника банку, або була введена в оману працівниками банку, або перебувала у будь-якому хворобливому стані, який не давав їй можливості розуміти значення своїх дій і керувати ними, не оспорювала і свій підпис під кредитним договором.
Крім того, під текстом договору ОСОБА_3 виконаний власноручний напис про ознайомлення з усіма умовами договору та розуміння її обов'язку оплатити всі визначені договором платежі. Також, ОСОБА_3 на протязі тривалого часу з моменту підписання кредитного договору не заявляла про його недійсність, отримала кредит та користувалася ним.
Також, не підлягає задоволенню заява ОСОБА_3 щодо застосування строку позовної давності, оскільки з моменту порушення позичальником умов щодо належного виконання зобов»язань по кредитному договору і до моменту подачі банком позову до суду, було переривання строку шляхом стягнення боргу через виконавчий лист нотаріуса.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення, та ухвалити нове рішення, відмовити в задоволенні позову ПАТ «ПРАВЕКС-БАНК» до поручителя ОСОБА_4, зустрічний позов ОСОБА_4 задовольнити. Рішення суду про стягнення коштів на користь банку з відповідача ОСОБА_3 залишити без змін.
Керуючисьст.303,307,309,313,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 23 січня 2014 року в частині стягнення заборгованості за кредитом і судових витрат з ОСОБА_4 скасувати.
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованість по кредитному договору № 2779-010/08Р від 20.08.2008 року у розмірі 238 335 грн. 86 коп. та стягненні судових витрат - відмовити.
Задовольнити зустрічний позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРАВЕКС-БАНК», третя особа: ОСОБА_3. Визнати припиненим договір поруки №2779-010/08Р, укладений 20 серпня 2008 року між ПАТ КБ (АКБ) «Правекс-Банк» та ОСОБА_4.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРАВЕКС БАНК» заборгованості по кредитному договору №2779-010/08Р від 20.08.2008 року у розмірі 238 335 грн. 86 коп. та судових витрат в розмірі 2 383 грн. 36 коп. залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: