Дата документу Справа № 317/3410/13-к
Єдиний унікальний №317/3410/13-к Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
№ провадження 11 -кп/778/587/14 Доповідач у 2 інст. ОСОБА_2
колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши 10 червня 2014 року в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 12013080230001426 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Новоселівка Пологівського району Запорізької області, українця, громадянина України, має середньо спеціальну освіту, розлученого, не працюючого, інваліда 3 групи, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 . раніше судимого:
29.06.2006 року Пологівським районним судом Запорізької області за ст. ст. 307 ч. 2. 309 ч. 2, 310 ч.1, 315 ч. 2. 317 ч. 1, 70, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
27.11.2008 року Пологівським районним судом Запорізької області за ст. ст. 307 ч. 2, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого умовно-достроково 07.12.2012 року на 1 рік 2 місяці 21 день на підставі постанови Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.11.2012 року,
засудженого вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 03.04.2014 року за ч.2 ст. 121 КК України до 7 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 27.11.2008 р., остаточно призначено покарання у вигляді 7 років 1 дня позбавлення волі,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_8 ,
встановила:
обвинуваченим ОСОБА_6 подана апеляційна скарга в якій ставиться питання про скасування вироку суду як незаконного та не обґрунтованого. Апелянт зазначив, що він не вчиняв злочину, а суд не взяв до уваги відсутність доказів його вини, та постановив незаконне рішення. Просив апеляційний суд провести судове слідство, постановити новий вирок.
В апеляції адвокат ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просить вирок районного суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону, неправильним застосування закону, та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
За вироком суду, ОСОБА_6 засуджений за те, що перебуваючи на стаціонарному лікуванні в «Обласній туберкульозній лікарні», яка розташована за адресою: Запорізька область. Запорізький район, с. Веселянка, вул. Миру, 5-6, близько 20-00 годин 25 липня 2013 р., зайшов до палати № 2, в якій знаходився ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 де діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків до ОСОБА_9 , з метою спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень, наніс два удари руками в область голови ОСОБА_9 , від яких останній впав на підлогу, чим спричинив пошкодження в області голови у вигляді крововиливів на правій половині обличчя, поверхневої рани на спинці носа, крововиливу на верхньому віці правого ока, крововиливу біля поверхневого краю лівої щілини ока, внутрішньо-шкіряного крововиливу у лівій скулевій області, поверхневої рани в нижній частині підборіддя, рани на нижній губі з боку порожнини рота, крововиливу на верхній губі з боку порожнини рота.
Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел. ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_10 і наніс йому два удари правою ногою в область грудної клітини, чим спричинив крововилив у підшкірній клітчатці і м'язах на правій боковій поверхні в області 6-11-го ребер, переломи 7-11-го ребер справа по підм'язовим лініям з пошкодженням пристінкової плеври і міжреберних сосудів на рівні переломів 7-10-го ребер з крововиливом до правої плевральної порожнини - 420 мл рідкої крові.
Спричинені ОСОБА_6 ОСОБА_11 тілесні ушкодження в сукупності за життя кваліфікувались би як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, і в даному випадку перебувають у причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_9 , від яких останній у період часу з 20-00 год. до 20-30 год. помер.
Заслухавши доповідача по справі; обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційні скарги, просили їх задовольнити; думку прокурора, який не підтримав апеляційні скарги, вважає вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що останні підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Обов'язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення є неухильне дотримання вимог кримінально-процесуального законодавства в процесі судового розгляду. Вимоги закону у цій частині суд, розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 не виконав.
Порушення, які перешкоджають суду повно та всебічно з'ясувати обставини кримінального провадження та постановити судове рішення, яке відповідає вимогам закону, встановленим КПК, визнаються колегією суддів істотними і тягнуть за собою його скасування.
Відповідно до вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному проваджені є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
На суд, ст. 89 КПК України покладено обов'язок допустимості доказів. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочато.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 02.09.2013 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт від 30.08.2013 року щодо ОСОБА_6 .
Стороною обвинувачення - прокурором суду були надані у якості доказів:
протокол огляду місця події від 26.07.2013 року, відповідно до якого, за участю СМЄ ОСОБА_12 , було проведено огляд приміщення Веселянського тубдиспансеру, відповідно до якого в палаті, на 6 койці виявлено труп ОСОБА_9 , на обличчі якого було виявлено крововиливи, ліве око, ніс та підборіддя мали ссадини, на лівій губі - рана. Будь яких інших тілесних ушкоджень експертом не виявлено ( а.с. 62);
до протоколу огляду долучено фототаблицю. (а.с. 53, 54);
висновок судово-медичного експерта №2489, відповідно до якого труп ОСОБА_9 доставлено до моргу. Потерпілий, відповідно до відмітки експерта був у одязі. Смерть ОСОБА_9 настала від сочетаної травми голови та грудної клітини, яка супроводжувалася крововиливом під м'які оболонки головного мозку, на тілі потерпілого були вичавлені множинні переломи ребер с пошкодженням пристінкової плеври та міжреберних судин, від чого виник шок, який у даному випадку і був безпосередньою причиною смерті потерпілого.
Пункт 3 вказаного висновку, має перелік тілесних ушкоджень іншої особи, громадянки ОСОБА_13 з кваліфікацією ушкоджень, як тяжких тілесних ушкоджень, які не відповідають, тим, які були зафіксовані у потерпілого ОСОБА_14 ;
протокол огляду (а.с. 62), відповідно до якого у залі ЗОБ СМ було оглянуто труп ОСОБА_9 , на якому був присутнім одяг, який було вилучено. Експертом ОСОБА_15 були зафіксовані тілесні ушкодження, окрім вказаних у протоколі огляду місця події, і перелом 7-10 ребер;
протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_16 (а.с. 73-78);
протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_17 від 23.08.2013 року. Слідчий експеримент проводився у кабінеті слідчого, в ході якого підозрюваний ОСОБА_6 показав механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілому.
експерт ОСОБА_15 , у висновку зазначив, що ушкодження, виявлені на трупі потерпілого - садна, рани, перелом носа, крововилив під оболонки головного мозку, та перелам ребер не могли утворитися від 2 ударів, як їх показав в ході слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного.
Обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, за вимогами ст. 91 КПК України є подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета, вид і розмір шкоди, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, характеризують особу обтяжують чи пом'якшують покарання.
Доведення вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим покладається на сторону обвинувачення. Не зважаючи на активну позицію захисту, суд не взяв до уваги доводи щодо недопустимості доказів, а саме висновків експерта, у яких зазначена інша особа, та перелік пошкоджень на тілі іншої особи, які не відповідають, тим, які були зафіксовані у потерпілого ОСОБА_14 , та з'ясування інших обставин, на які звертав увагу захисник при подачі доказів прокурором.
Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Отримавши докази, на підтвердження позиції захисту щодо застосування ножа потерпілим ОСОБА_9 до ОСОБА_6 , щодо поведінки ОСОБА_6 та його характеристики, суд навів ці докази у вироку, а до уваги їх не прийняв, не дав їм належної оцінки.
Вирок суду, за вимогами ст. 370 КПК України повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. За ч.3 вказаної норми закону, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, досліджені під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Колегія суддів вважає, що ухвалений відносно ОСОБА_6 вирок не можна визнати законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Підозрюваний ОСОБА_6 не визнавав себе винним у причинені тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 , від яких настала смерть. Він пояснював, що потерпілий на його питання про крадіжку схопив ніж, та кинувся на нього. У свою чергу він завдав два удари по обличчю потерпілого, а коли той впав, два удари ногою зверху вниз в район грудної клітини.
Не приймаючи до уваги доводи сторони захисту, щодо неналежності доказів, суд у порушення вимог ст. 89 КПК України, поклав в основу вироку докази, які не перевірив належним чином.
Суд не звернув увагу на покази свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що потерпілого вони з ОСОБА_6 поклали на ліжко, і він сказав, що в нього все нормально, у той час, як за висновками експерта, причина смерті - больовий шок. У подальшому з потерпілим спілкувалися працівники лікарні, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які стверджували, що бачили на обличчі потерпілого синці на обличчі, а останній не скаржився на стан здоров'я.
Колегія суддів встановила, що ухвалене судове рішення щодо ОСОБА_6 не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, бо висновки суду не відповідають доказам, дослідженим під час судового розгляду.
За висновками експерта (а.с.60) смерть ОСОБА_9 настала від сукупності нанесених тілесних ушкоджень, встановлених експертом, які призвели до шоку. У вироку суд зазначив, що смерть потерпілого ОСОБА_9 настала від тяжких тілесних ушкоджень, які за життя визнавалися б небезпечними для життя і перебувають у прямому причинному зв'язку зі смертю.
Суд не з'ясував обставини кримінального провадження, не встановив істину, не забезпечив права та законні інтереси учасників кримінального провадження, а сукупність вказаних порушень вимог чинного кримінального процесуального закону як органами досудового розслідування так і судом дали підстави для скасування вироку суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Діючи в супереч кримінального процесуального законодавства старший слідчий криміналіст СУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_21 , не будучи призначеним здійснювати досудове розслідування по кримінальному провадженню відносно Біди, та не приймаючи його до свого провадження, не маючи на то повноважень ухвалив постанову від 05.08.2013 року про призначення експертизи, яка судом визнана доказом.
Висновки суду щодо законності дій слідчого ОСОБА_21 не ґрунтуються на нормах діючого КПК України.
Колегія суддів викликавши у судове засідання експерта ОСОБА_22 для перевірки доводів апеляційної скарги, за клопотанням прокурора, з'ясувала, що експерт має інший текст судово-медичного висновку щодо наявності тілесних ушкоджень та причини смерті потерпілого ОСОБА_9 .
Таким чином колегія суддів позбавлена можливості усунути протиріччя у доказах, які надані стороною обвинувачення, і які не були усунуті судом першої інстанції. З цих підстав не може бути задоволена апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 , який просив провести судове слідство судом апеляційної інстанції та прийняти рішення.
З метою забезпечення права на оскарження процесуальних рішень судом вищого рівня, в порядку, передбаченому КПК України, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
В ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_6 суду першої інстанції необхідно дати аналіз наданим стороною обвинувачення доказам з точки зору їх належності та допустимості, дати аналіз доказам, які надані стороною обвинувачення, а фактично є доказами захисту, за результатами розгляду прийняти законне, обґрунтоване та справедливе рішення.
У зв'язку з тим, що обвинуваченому ОСОБА_6 на досудовому розслідуванні і у суді першої інстанції міра запобіжного заходу не обиралася, апеляційна інстанція скасовуючи судове рішення не вбачає підстав для вирішення цього питання.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково, адвоката ОСОБА_8 - у повному обсязі.
Вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 03 квітня 2014 року у відношенні ОСОБА_6 скасувати, призначити новий судовий розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_6 у суді першої інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, обвинуваченим у той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_23 ОСОБА_24