Справа № 149/2963/13-к
Провадження №11-кп/772/449/2014 Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
12 червня 2014 р.
Апеляційний суд Вінницької області у складі:
Головуючого-судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження, внесене до реєстру досудових розслідувань за
№ 12013010330000320 по обвинуваченню
ОСОБА_6 ,
народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Великий Остріжок Хмільницького
району Вінницької області, жителя
АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 289 ч.2, ст. 185 ч.3, ст.15 ч.3 ст.152 ч.1, 187 ч.3, 152 ч.2 КК України, за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7
Обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просив вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 квітня 2014 року скасувати та постановити новий вирок, яким пом'якшити йому призначене покарання.
Вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 квітня 2014 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 289 ч.2, ст. 185 ч.3, ст.15 ч.3 ст.152 ч.1, 187 ч.3, 152 ч.2 КК України та призначено покарання: за ст. 289 ч. 2 КК України у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ст. 185 ч. 3 КК України у виді виді п'яти років позбавлення волі; за ст. 187 ч. 3 КК України у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ст. 15 ч. 3, ст. 152 ч. 1 КК України у виді чотирьох років позбавлення; за ст. 152 ч. 2 КК України у виді семи років позбавлення волі.
Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднано до призначеного покарання частину невідбутого покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10 липня 2009 року, та визначено остаточне покарання у виді дев'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Державного бюджету України витрати пов'язані із залученням експертів в розмірі 244 гривні 50 коп.
Вирішено долю речових доказів.
Як убачається з вироку суду ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за вчинення наступного.
ОСОБА_6 , будучи раніше судимим, повторно, 9 травня 2013 року біля 1.00 години, шляхом відкривання вхідних дверей, проник в приміщення гаражу домогосподарства по АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_8 , де незаконно заволодів транспортним засобом мотоциклом "Java-638", 1987 року випуску, рама № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 вартістю 5 794 гривні 35 коп. належний ОСОБА_9
31 травня 2013 року біля 2.00 години ОСОБА_6 , повторно, шляхом відмикання замка ключем, яким він незаконно заволодів раніше, проник в приміщення складу по АДРЕСА_2 , яке належить потерпілому ОСОБА_10 , звідки таємно викрав 6 полімерних каністр ємністю по 20 літрів кожна, вартістю 46 гривень за одну на суму 276 гривень та одну полімерну каністру ємністю 10 літрів вартістю 23 гривні, в яких знаходилось 130 літрів дизельного пального вартістю 9 гривень 50 коп. за 1 літр на суму 1 235 гривень, а всього викрав майна потерпілого ОСОБА_10 на суму 1 534 гривні.
7 червня 2013 року ОСОБА_6 , будучи раніше засудженим за ст. 187 ч. 3 КК України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля 1.00 години, шляхом вільного доступу, проник в будинок АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_11 . Зайшовши в кімнату, де спала потерпіла, та приставивши їй до тіла предмет схожий на викрутку, вимагав у неї грошові кошти та мобільний телефон. Коли остання відмовила йому, ОСОБА_6 з застосуванням насильства, небезпечним для життя та здоров'я та з погрозами застосування такого насильства, висловлюючись нецензурною лайкою в адресу потерпілої, наніс їй удари по різним частинам тіла, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді ранки на лівій вушній раковині, синців на лівій руці, правій молочній залозі, правій нозі, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 151 від 13 червня 2013 року належать до легких тілесних ушкоджень.
Потерпіла ОСОБА_11 чинила активний опір та намагалсь вирватись від ОСОБА_6 , однак він схопив за футболку та, розірвавши її, кинув ОСОБА_11 на диван. Роздягнувши потерпілу, ОСОБА_6 вимагав вступити з ним в статевий зв'язок, але ОСОБА_11 відштовхнула його та втекла з будинку. ОСОБА_6 після цього відшукав в будинку грошові кошти в сумі 21 грн. та, заволодівши ними, залишив будинок.
7 червня 2013 року біля 2.00 години ОСОБА_6 , який раніше був засуджений за ст. 187 ч. 3 КК України за розбій, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вибивши шибку на веранді будинку АДРЕСА_4 , проник в середину веранди, вибив вхідні двері в будинок, які з внутрішньої сторони тримала потерпіла ОСОБА_12 для запобігання нападу на неї, та, подолавши опір останньої проник до кімнати будинку, де, застосовуючи до потерпілої ОСОБА_12 насильство небезпечне для життя та здоров'я, а також з погрозами застосування такого насильства, висловлюючись до неї нецензурною лайкою, приставив до її грудей ніж, вимагав надати йому грошові кошти. Після цього, погрожуючи потерпілій ножем, наносячи удари руками та ногами по різним частинам тіла потерпілої, роздягнув її, спричинивши при цьому тілесні ушкодження у вигляді двох синців на лівому плечі по передньо-зовнішній поверхні у верхній третині і на тильній поверхні лівої кисті, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1041 від 9 липня 2013 року належать до легких тілесних ушкоджень, продовжував вимагати у потерпілої грошові кошти. Побоюючись за своє життя, ОСОБА_12 з кишені джемпера дістала 600 гривень та віддала їх ОСОБА_6 . Після цього, ОСОБА_6 штовхнув потерпілу ОСОБА_12 на ліжко та вступив з нею в природний статевий акт, погрожуючи при цьому ножем. Потерпіла ОСОБА_12 побоюючись за своє життя, оскільки сприйняла погрози обвинуваченого ОСОБА_6 як реальні, опору не чинила і виконувала його вимоги.
Не погодившись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом першої інстанції, при ухваленні вироку призначено занадто суворе покарання, не враховано, що він свою вину визнав, сприяв слідству, давав послідовні покази, щиро розкаявся, просив суд його суворо не карати, крім того має намір розрахуватися з потерпілими за завдані ним своїми діями збитки.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_7 , який вказав на те, що в порушення вимог кримінального процесуального закону по кримінальному провадженню судове рішення ухвалено незаконним складом суду, що є підставою для скасування та призначення нового судового розгляду, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У той же час суд апеляційної інстанції згідно вимог ч.2 ст.404 КПК України може перевірити рішення суду першої інстанції у повному обсязі і вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Відповідно ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено судом першої інстанції за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 289 ч.2, ст. 185 ч.3, ст.15 ч.3 ст.152 ч.1, 187 ч.3, 152 ч.2 КК України .
Всупереч вимог ст.31 КПК України судом першої інстанції порушено правила колегіального розгляду справи судом у складі трьох професійних суддів та розглянуто справу професійним суддею одноособово, незважаючи на те, що за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України визначено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.
Таким чином, судове рішення відносно ОСОБА_6 ухвалено незаконним складом суду, що є підставою відповідно ч.2 п.2 статті 412 КПК України для його скасування та призначення нового розгляду згідно ч.1 п.1 ст.415 КПК України.
Скасовуючи судове рішення за таких обставин та, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не може вирішити питання викладене у апеляційній скарзі щодо застосування судом першої інстанції покарання ОСОБА_6 .
Керуючись ст. ст.404, 405,407, 412, 415 КПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволити частково.
Вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11.04.2014 року у кримінальному провадженні внесеному до реєстру досудових розслідувань за № 12013010330000320 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 289 ч.2, ст. 185 ч.3, ст.15 ч.3 ст.152 ч.1, 187 ч.3, 152 ч.2 КК України скасувати
Призначити новий розгляд в суді першої інстанції кримінального провадження відносно ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 289 ч.2, ст. 185 ч.3, ст.15 ч.3 ст.152 ч.1, 187 ч.3, 152 ч.2 КК України.
Судді: /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя: