Справа № 231/3138/12
Провадження №11/772/150/2014
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
12 червня 2014 року м. Вінниця
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю прокурора: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
засудженого: ОСОБА_7
законного представника: ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_7 на вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 06 березня 2014 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого: 05.04.2011р. Ямпільським райсудом за ст. 185 ч. 3 КК України на 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 роки; 23.10.2013 року Онуфріївським райсудом Кіровоградської області за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі,
засуджено за ст. 185 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
За правилами ст. 71 ч. 5, ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Онуфріївським райсудом Кіровоградської області від 23.10.2013 року остаточне покарання призначено у виді 4 років позбавлення волі, а також частково, у розмірі 6 місяців позбавлення волі, приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ямпільського райсуду від 05.04.2011р., остаточно призначивши покарання ОСОБА_7 у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 , будучи неповнолітнім, 13 грудня 2011 року, близько 18 години, маючи прямий умисел на викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, в дворі будинку по АДРЕСА_2 , розбив каменем скло дверей автомобіля FORD Transit D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , після чого з пасажирського сидіння таємно викрав належну ОСОБА_10 жіночу сумку, вживану, вартістю 100 гривень, в якій знаходились належні потерпілій гроші в сумі 400 гривень; гаманець "AVON", вживаний, вартістю 30 гривень; акумуляторна батарея Panasonic до відеокамери вживана вартістю 100 гривень; три ікони паперові 6х8,5 см., вартістю 5 гривень за 1 шт., загальною вартістю 15 гривень; карта "Ошадбанку", №5577441294015019 із зазначеним пін-кодом цієї картки, видана на ім'я ОСОБА_10 . ОСОБА_7 , заволодівши сумочкою з речами в ній, покинув місце події, після чого з картки "Ощадбанк" зняв належні потерпілій кошти в сумі 3000 гривень. ОСОБА_7 своїми злочинними діями завдав потерпілій ОСОБА_10 майнової шкоди на загальну суму 3645 гривень.
Засуджений ОСОБА_7 в своїй апеляції просить змінити вирок суду в частині призначення йому покарання, оскільки воно на його думку є занадто суворим, так як він визнав свою вину, сприяв слідству, відшкодував збитки потерпілій, яка немає ніяких претензій до нього, та здійснив злочин неповнолітнім у важкий для сім'ї час, через необхідність погашення кредиту та допомозі рідним.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу з мотивів, зазначених в ній, просить пом'якшити йому покарання, а також застосувати амністію, оскільки даний злочин за який його засуджено він скоїв в неповнолітньому віці, захисника ОСОБА_6 , який також підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_7 та просить її задовільнити, застосувавши амністію, прокурора, який заперечує проти задоволення апеляційної скарги, але не заперечує проти застосування амністії до покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, вивчивши матеріали справи судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню.
Суд призначив засудженому ОСОБА_7 покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, зважаючи на особу засудженого, який даний злочин вчинив в період іспитового строку і кошти використав не на погашення кредиту, як про це зазначав в апеляційній скарзі, а на власні потреби, а тому немає підстав для пом'якшення покарання.
Разом з тим за клопотанням засудженого, до призначеного покарання за ч. 2 ст. 185 КК необхідно застосувати Закон України «Про амністію у 2014 році» ст. 1 п. «а», ст. 8 п. «в» і звільнити ОСОБА_7 від відбування даного покарання, оскільки він скоїв даний злочин в неповнолітньому віці, будучи звільненим судом від відбування покарання з випробуванням, вчинив умисний злочин, який не є тяжким чи особливо тяжким.
За таких обставин необхідно виключити із вироку вказівку про застосування ст. 71 та ст. 70 КК України та привести вирок у відповідність з нормами КПК щодо відбування покарання ОСОБА_7 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 373, 377 КПК України (в ред. 1960р.)
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задовільнити частково.
Вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 06 березня 2014 року щодо ОСОБА_7 змінити.
Вважати засудженим ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 1 п. «а», ст. 8 п. «в» Закону України «Про амністію в 2014р.» звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання за ч. 2 ст. 185 КК України.
Виключити із вироку застосування ст. 71 ч. 5 та ст. 70 КК України при складанні покарань за вироками Онуфріївського райсуду Кіровоградської області від 23.10.2013 року та 5.04.11р. Ямпільського райсуду Вінницької області.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за вироком від 23.10.2013р. Онуфріївського райсуду Кіровоградської області до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Покарання за вироком від 5.04.11р. Ямпільського райсуду Вінницької області у вигляді 4 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України, допустити до самостійного виконання.
В решті вирок залишити без змін.
Судді:
З оригіналом вірно: