Справа № 130/362/14-к
Провадження №11-кп/772/453/2014
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
10 червня 2014 р.
Апеляційний суд Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
розглянула 10 червня 2014 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 ,потерпілої ОСОБА_8 ,потерпілого ОСОБА_9 , потерпілого ОСОБА_10 на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07.04.2014 року щодо ОСОБА_7
за участю прокурора: ОСОБА_11
захисника - адвоката ОСОБА_12
представника потерпілих ОСОБА_13
потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8
обвинуваченого : ОСОБА_7
ОСОБА_7
народився ІНФОРМАЦІЯ_1
уродженця смт. Браїлів ,
Жмеринського району,
Вінницької області , жителя
АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимий
07.04.2014 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області засуджений за ч.2 ст. 125 КК України до одного року 10 місяців обмеження волі , за ч.2 ст. 125 КК України до одного року шести місяців обмеження волі . За ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у виді одного року 10 місяців обмеження волі . Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік 10 місяців. На підставі ст. 76 КК України покладено обов'язки : не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції , повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання , роботи або навчання ; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально- виконавчу інспекцію. Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду у розмірі 803 грн. 10 коп.
За ч.1 ст. 296 КК України , за ч.4 ст. 296 КК України ОСОБА_7 виправдано у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину.
Як встановлено вироком суду, 07.12.2012 року біля 13 год.30 хв. обвинувачений ОСОБА_7 зайшов на подвір'я домоволодіння по АДРЕСА_2 з метою поспілкуватися зі своєю дружиною ОСОБА_8 та малолітньою дочкою . Обвинувачений підійшов до вхідних дверей будинку та взявшись за ручку виявив , що двері будинку зачинені. До обвинуваченого підійшов власник домоволодіння ОСОБА_9 і зробив йому зауваження , запропонувавши покинути подвір'я. Обвинувачений розвернувшись вдарив потерпілого ОСОБА_9 кулаком в ліву частину обличчя, від чого потерпілий впав на землю . Обвинувачений лежачому на землі потерпілому ще наніс декілька ударів ногою по тулубу . Згідно висновку судово- медичної експертизи №42 від 01.04.2012 року у потерпілого ОСОБА_9 черепно - мозкова травма у вигляді саден під лівим оком, струс головного мозку ; забій лівого плеча та кісті - наслідок дії тупих твердих предметів та відноситься до легких тілесних ушкоджень , що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
26.11.2013 року біля 10 год.30 хв. обвинувачений ОСОБА_7 , знаходячись у своєму будинку по АДРЕСА_1 , в ході сварки із бувшою дружиною ОСОБА_8 , на ґрунті ревнощів , наніс потерпілій ОСОБА_8 8 ударів кулаком по голові і в обличчя , і 3 удари кулаком в живіт . Після чого схопив потерпілу за футболку і поволік до іншої кімнати , вдаривши тричі головою об стіну. Згідно висновку судово- медичної експертизи № 10 від 17.01.2014 року у потерпілої ОСОБА_8 струс головного мозку, синці ділянки лівої щоки та шиї ; садна на обличчі зліва та по попередній поверхні шиї - наслідок дії тупого предмету та відноситься до легких тілесних ушкоджень , що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Крім того, ОСОБА_7 обвинувачується у хуліганстві , що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом . 03.10.2013 року ОСОБА_7 , перебуваючи в смт. Браїлів Жмеринського району, зустрівши на вулиці ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та свою дружину ОСОБА_8 , які разом їхали до дому, захотів побачитися і порозмовляти з жінкою та їхньою спільною дитиною , з якими на той час спільно не проживав . Однак останні відмовили йому в цьому через те, що ОСОБА_7 раніше неодноразово погрожував їм застосуванням фізичного насильства . Згодом близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_7 шляхом вільного доступу , без дозволу власника , забіг на територію домоволодіння ОСОБА_10 , який проживає по АДРЕСА_3 , де перебували ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 . Продовжуючи свої злочинні наміри , ОСОБА_7 умисно , з мотивів явної неповаги до суспільства грубо порушив громадський порядок, що виразилось у безпечності громадського спокою , охорони здоров'я , честі та гідності людини , її прав та свобод , зокрема, права на відпочинок, установлених правил співжиття , комунікації ( спілкування), у поведінці в побуті , у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, що супроводжувались особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, які полягали у демонстративній неповазі до загальноприйнятих норм моралі тв. Виразились у погрозах фізичною розправою на адресу всіх присутніх із застосуванням предмета , схожого на пістолет , який він дістав з правої кишені своєї куртки . На підтвердження висловлених погроз ОСОБА_7 здійснив один постріл , чим свідомо поставив ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 в небезпеку. Продовжуючи свої злочинні дії , ОСОБА_7 , виражаючись грубою нецензурною лайкою , направив вищевказаний предмет впритул на ОСОБА_10 , а потім на ОСОБА_16 та створив загрозу для життя та здоров'я оточуючих громадян , яка була сприйнята ними як реальна . На вимоги потерпілого та інших осіб , які перебували на подвір'ї щодо припинення протиправних дій не реагував, чим порушив спокій громадян на тривалий час.
Прокурор змінив обвинувачення в результаті судового розгляду , відмовившись від підтримання державного обвинувачення за ч.4 ст. 296 КК України . потерпілі та представник потерпілих ОСОБА_17 підтримували обвинувачення ОСОБА_7 за ч.4 ст. 296 КК України.
В апеляційній скарзі прокурора ОСОБА_6 ставиться питання про скасування вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07.04.2014 року у зв'язку з невідповідністю висновків суду , викладених у судовому рішенні , фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_7 ставиться питання про скасування вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07.04.2014 року , як незаконного в частині визнання винним за ч.2 ст. 125 КК України та призначення покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 10 місяців, а також в частині стягнення з нього на користь потерпілого ОСОБА_9 803 грн. 10 коп. матеріальної шкоди , а кримінальне провадження відносно нього закрити за відсутністю складу злочину в його діях.
В апеляційних скаргах потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 ставиться питання про зміну вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07 квітня 2014 відносно ОСОБА_7 виключаючи з нього вказівку на застосування ст. 75 КК України та призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 10 днів.
Заслухавши доповідача, прокурора ОСОБА_11 , який підтримав апеляційну скаргу прокурора , що брав участь в розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції , обвинуваченого ОСОБА_7 і його захисника ОСОБА_12 , які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого , заперечують проти апеляційної скарги прокурора , потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , представника потерпілих ОСОБА_17 , які просять задовольнити апеляційні скарги потерпілих, погоджуються з апеляційною скаргою прокурора і заперечують проти апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , обговоривши доводи апеляційних скарг , апеляційний суд приходить до висновку , що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 і потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 задоволенню не підлягають, а апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню .
Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_7 в скоєнні кримінальних правопорушень , а саме заподіянні умисно легких тілесних ушкоджень , що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , ґрунтується на сукупності доказів , а саме : показаннях потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_8 в судовому засіданні щодо подій 7 грудня 2012 р. та 26 листопада 2013р. свідків ОСОБА_18 , яка 07.12.2012 року бачила , як потерпілий ОСОБА_9 виганяв обвинуваченого зі свого подвір'я; ОСОБА_19 , до якої за допомогою 26.11.2013 р. звернулась потерпіла ОСОБА_8 і повідомила , що її б'є чоловік ОСОБА_7 і просила забрати їх з малолітньою донькою , що вона і зробила ; ОСОБА_20 , яка показала суду, що ОСОБА_7 - її бувший зять, 7 грудня 2012 року він побив її батька ОСОБА_9 , а 26 листопада 2013 року побив її доньку ОСОБА_8 ; ОСОБА_21 , до якої в магазин 26.11.2013 забігла потерпіла ОСОБА_8 і просила її заховати від обвинуваченого , який її побив; ОСОБА_22 , яка повідомила , що 07.12.2012 року після 13.00 год. разом з ОСОБА_8 приїхала до останньої додому , де побачила бригаду швидкої допомоги , що надавала допомогу ОСОБА_9 ; ОСОБА_14 і ОСОБА_16 , яким зі слів родичів відомо , що обвинувачений ОСОБА_7 побив 07.12.2012 року ОСОБА_9 та 26.11.2012 р. ОСОБА_8 .
З висновку СМЕ від 17.01.2014 року вбачається , що ОСОБА_8 заподіяні тілесні ушкодження струс головного мозку , синці ділянки лівої щоки на шиї , садна на обличчі зліва та по попередній поверхні шиї - наслідок дії тупого предмету та відноситься до легких тілесних ушкоджень , що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
З висновку СМЕ від 01.04.2013 року вбачається , що у ОСОБА_9 мала місце черепно - мозкова травма у вигляді саден під лівим оком , струс головного мозку , забій лівого плеча та кісті - наслідок дії тупих твердих предметів та відносяться до легких тілесних ушкоджень , що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 щодо його невинуватості в нанесенні тілесних ушкоджень спростовуються сукупністю доказів , викладених вище.
Доводи потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 в апеляційних скаргах , що до обвинуваченого не може бути застосована ст. 75 КК України , оскільки він неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів , не став на шлях виправлення , вчиняє злочини щодо жінок і людей похилого віку , не розкаявся у вчиненому , апеляційний суд не може прийняти , оскільки всі попередні судимості ОСОБА_7 погашені , він , відповідно до ст. 89 КК України , вважається несудимим , правопорушення , яке йому інкримінується , є відповідно до ст. 12 КК України злочином невеликої тяжкості.
Не приймає апеляційний суд і доводів апеляції прокурора , який брав участь в розгляді кримінального провадженні судом першої інстанції , щодо незаконного виправдання ОСОБА_7 за ч.1 ст. 296 КК України , оскільки диспозиція ст. 296 КК України, передбачає , що хуліганство - це грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства , що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Судом першої інстанції встановлені всі фактичні обставини справи, в т.ч., як передбачає Постанова Пленуму Верховного Суду України №10 від 22.12.2006 р. « Про судову практику у справах про хуліганство» спрямованість умислу обвинуваченого , мотив, мету, характер дій , чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства , чи супроводжувались особливою зухвалістю або винятковим цинізмом . обвинувачений ОСОБА_7 тривалий час знаходився в неприязних стосунках з родичами своєї дружини ОСОБА_8 , постійні сварки виникли і з дружиною через перешкоди спілкування з малолітньою дитиною.
Тому суд прийшов до вірного висновку про те , що дії ОСОБА_7 не містять ознак об'єктивної сторони ст. 296 ч.1 та ч.4 КК України.
Разом з тим, судом двічі призначено покарання ОСОБА_7 за однією і тією ж статтею 125 ч.2 КК України і застосована ст. 70 ч.1 КК України , тобто він засуджений за кожний епізод окремо , що суперечить п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. №7 « Про практику призначення судами кримінального покарання », тому в цій частині вирок підлягає зміні .
Міра покарання ОСОБА_7 обрана відповідно до вимог ст. 65 КК України, в межах санкції ст. 125 ч.2 КК України . Застосування ст. 75 КК України мотивовано у вироку.
Суд частково задовольнив цивільний позов ОСОБА_9 в розмірі 803 грн. 10 коп. , пославшись на документальне підтвердження вимог. Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування чи зміни вироку в частині розв'язання цивільного позову.
Керуючись ст.ст. 404,405,407,419 КПК України , апеляційний суд ,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора , що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції , задовольнити частково.
Резолютивну частину вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07.04.2014 року щодо ОСОБА_7 змінити в частині призначення покарання обвинуваченому . Зазначити : ОСОБА_7 визнати винуватим і засудити за ч.2 ст. 125 КК України до одного року 10 місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням , з іспитовим строком один рік 10 місяців.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки : не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції ; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання , роботи та навчання; періодично з'являтися для реєстрації в КВІ.
Врешті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня проголошення.
Судді:
З оригіналом вірно: