ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/5342/14 11.06.14
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Світ Аутдор Медіа"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мелолін"
прозахист ділової репутації
Суддя Блажівська О.Є.
Представники сторін:
Від позивача - Біденко О.М. - директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Аутдор Медіа".
Від відповідача - Лисак Т.Л. від 05.05.2014 року до 31.12.2014 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Аутдор Медіа" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелолін про захист ділової репутації юридичної особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 року порушено провадження у справі № 910/5342/14, розгляд справи призначено на 14.05.2014 року.
14.05.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про зобов'язання вчинити дії.
14.05.2014 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.
Представник відповідача надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Судом оголошено про перехід розгляду справи по суті.
Представник позивача надав суду усні пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті відзиву на позовну заяву, проти позову заперечив у повному обсязі.
В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 26.05.2014 року.
20.05.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.
23.05.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли доповнення до позовної заяви.
26.05.2014 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.
Представник позивача надав суду усні пояснення по суті доповнень до позовної заяви.
Представник позивача надав суду усні пояснення по суті справи.
Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті справи.
Представник позивача надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи.
В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 11.06.2014 року.
11.06.2014 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.
Представник позивача надав письмові пояснення по справі та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Представник відповідача надав суду клопотання про долучення документі до матеріалів справи.
Представник позивача надав суду усні пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача надав суду усні пояснення на позовну заяву, проти позову заперечив у повному обсязі та надав для огляду суду генеральний план забудови.
Судом оглянуто генеральний план забудови та долучено до матеріалів справи.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 11.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Позивач в позовній заяві зазначає, що 27.11.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Медіаком Україна" (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Аутдор Медіа" (виконавцем) укладено договір №27/11/12-1 на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях (брандмауер), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати послуги з проведення рекламної компанії у відповідності до умов договору та додатків до нього, а замовник зобов'язався оплатити надані послуги. Додатковою угодою № 4 від 25.04.2013 р. до цього договору сторонами договору узгоджено адресу розміщення спеціальної конструкції: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 6, літера "А".
20.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелолін" (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Аутдор Медіа" (орендарем) укладено договір оренди несучих металевих конструкцій рекламного панно на фасаді (зовнішній частині) нежитлового будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 6, літера "А".
Пунктами 3.1 та 3.2. цього договору визначено, що спеціальна конструкція надається в оренду строком на 6 місяців; строк оренди спеціальної конструкції починається з 01.07.2013 року.
Проте, 13.06.2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Мелолін" листом повідомило позивача про те, що у зв'язку із проведенням в Україні Євробасету - 2015 будівля, на якій знаходиться орендована спеціальна конструкція, була запланована до знесення на листопад 2013 року.
У зв'язку із виникненням даних обставин, ТОВ „Світ Аутдор Медіа" запропонувало ТОВ „Медіаком Україна" альтернативні об'єкти на особливо вигідних умовах, для проведення рекламної кампанії, яка була запланована на об'єкті, що розташований за адресою: м. Київ, пр- r. 40 - річчя Жовтня, буд. 6, літ. А.
Однак, запропоновані ТОВ „Світ Аутдор Медіа" альтернативні об'єкти щодо проведення рекламної кампанії? ТОВ „Медіаком Україна" не влаштовували.
За таких обставин, додатковою угодою від 13.06.2013 р. договір оренди розірвано, та 17.06.2013 року ТОВ „Медіаком Україна" повідомило ТОВ „Світ Аутдор Медіа" про відмову в подальшій співпраці і Додатковою угодою №5 від 17.06.2013 року розірвали Угоду №4 від 25.04.2013 року на проведення рекламної кампанії, що є невід'ємною частиною Договору №27/11/12-1.
Позивач в позовній заяві стверджує, що згодом виявилося, що будівля за адресою: м. Київ, пр- т. 40 - річчя Жовтня, буд. 6, літ. А, не зноситься, а замість цього виявилося, що там розміщено іншу рекламну інформацію (рекламний банер).
На думку позивача, у зв'язку з невиконанням Відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором від 20.05.2013 року, а також інформуванням Позивача неправдивою інформацією щодо знесення будівлі, що мало наслідком розірвання угоди на проведення рекламної кампанії між ТОВ "Медіаком Україна та ТОВ „Світ Аутдор Медіа", позивач зазнав матеріальних збитків та зниження престижу (приниження ділової репутації), довіри щодо діяльності ТОВ "Світ Аутдор Медіа".
Позивач в позовній заяві зазначає, що на час звернення з даним позовом до суду, будівля на якій знаходиться конструкція досі не знесена, а на самій спеціальній конструкції 12.07.2013 року було здійснено розміщення (монтаж) іншої рекламної інформації (рекламний банер), а відтак інформація, яка була надана відповідачем позивачу виявилася неправдивою, тобто позивача завідомо проінформовано інформацією, яка не відповідала дійсності.
Позивач вважає, що неправомірні дії Відповідача спричинили зниження престижу та підрив довіри до діяльності ТОВ «Світ Аутдор Медіа», на підтвердження чого зазначає, що ТОВ «Медіаком Україна», як одне з найбільших медійних агентств України та інші агентства більше не звертаються до ТОВ «Світ Аутдор Медіа» за послугами щодо проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях (брандмауер), а для повернення втраченої довіри до підприємства, позивачу доведеться докласти максимум зусиль та часу.
У зв'язку із виникненням даних обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.
Здійснюючи розрахунок заявленої до стягнення суми моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн., позивач виходив із суми місячної плати, яку отримав би, якщо було б розпочато рекламну компанію ТОВ «Медіаком Україна».
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
Кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (ст. 5 Закону України "Про інформацію").
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про інформацію" поширенням інформації є розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.
Згідно зі ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа, здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Частиною 1 статті 94 ЦК України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України.
Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Відповідно до ч. 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (далі - Постанова Пленуму) під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Згідно п. 15 Постанови Пленуму при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Відповідно до ч. 5 п. 5 Постанови Пленуму недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права (п. 18 Постанови Пленуму).
Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" (далі - Інформаційний лист) згідно з положеннями статті 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 91 ЦК юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Право на повагу до гідності та честі відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, які не мають економічного змісту (статті 269, 270 ЦК).
Відповідно до п. 5 Інформаційного листа ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської· (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.
Згідно п. 6 зазначеного вище Інформаційного листа, приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди суб'єктам господарювання, а тому ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами статей 1166 та 1167 ЦК. Положення цих норм щодо конкретних категорій поширювачів інформації можуть бути конкретизовані в окремих законах.
Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди (п. 27 Постанови пленуму).
У вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди, завданої поширенням негативної інформації про суб'єкта господарювання, господарський суд в кожному конкретному випадку повинен з'ясовувати, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяні йому втрати немайнового характеру та чим він обґрунтовує розмір компенсації такої шкоди, що підлягає стягненню (ч. 2 п. 14 цього ж Інформаційного листа).
Відповідно до п. 3 Постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (ч. 2 п. 5 Постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4).
Згідно ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з ст. 34 ГК України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України).
Разом з тим, відповідач у поясненнях на позовну заяву, зазначає, що ТОВ «Мелолін» є власником будівлі за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 6, літера „А" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_4. та; зареєстрованою в реєстрі за № 1077. Завірена копія зазначеного договору залучена до матеріалів справи.
30 травня 2013 року між ТОВ "Мелолін" та ПАТ «Київгума» укладено протокол про наміри, копія якого залучена до матеріалів справи, щодо спільної участі у будівництві багатофункціонального спортивно- розважального торговельного комплексу з паркінгом та готелем па земельній ділянці, що знаходиться в орендному користуванні ПАТ «Київгума» та на якій розташована будівля інженерного комплексу літера А, що належить ТОВ «Мелолін».
Відповідач також зазначає, що з метою реалізації спільних намірів ТОВ "Мелолін" та ПАТ «Київгума» домовилися, у тому числі і про демонтаж (знесення) будівлі інженерного корпусу (літера А) загальною площею 6542.00 кв.м.
01 липня 2013 року між ПАТ «Київгума» та Корпорація «Альтіс Холдінг» укладено договір підряду на виконання підготовчих робіт на об'єкті багатофункціональний спортивно-розважальний комплекс за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня. 6. Завірена копія зазначеного договору залучена до матеріалів справи.
Відповідно до ч.2 п.1 Додаткової угоди № 1 до вищевказаного договору підряду підрядник - Корпорація «Альтіс Холдінг» зобов'язався виконати демонтажні роботи по знесенню будівель згідно додатку № 1 до даної угоди. Серед вказаних у переліку будівель будівля, що знаходиться у власності ТОВ «Мелолін» - інженерний корпус літера «А».
Судом також встановлено, що 20 серпня 2013 року ПАТ «Київгума» подало до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві повідомлення на початок виконання підготовчих робіт, копія якого долучена до матеріалів справи.
Крім того, судом встановлено, що Господарським судом міста Києва також розглядалась справа № 910/13766/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Аутдор Медіа" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мелолін" про стягнення 220000,00 грн. збитків. В обґрунтування позовних вимог у вказаній справі позивач зазначав, що повідомлення товариством з обмеженою відповідальністю "Мелолін" недостовірної інформації щодо знесення будинку який знаходиться за адресою: м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 6, літера "А" призвело до безпідставного розірвання договорів, що мало наслідком спричинення позивачу збитків на суму 220000,00 грн., які позивач кваліфікував як упущену вигоду, яку він отримав би від товариства з обмеженою відповідальністю "Медіаком Україна" за надані послуги з розміщення реклами.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 року у справі № 910/13766/13, яке залишене в силі Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2013 року, у задоволенні позову відмовлено. При цьому судами встановлено, що договір оренди від 20.05.2013 достроково розірваний не внаслідок порушення зобов'язання однією із сторін, а за вільним волевиявленням та взаємною згодою сторін, які не мають одна до одної претензій (у тому числі фінансового характеру).
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 3 ст. 35 ГПК України).
Окрім цього, відповідно до Указу Президента України від 09 лютого 2012 року №74/2012 року «Про заходи щодо підготовки та проведення в Україні фінального турніру чемпіонату Європи 2015 року з баскетболу» постановлено, в тому числі: Кабінету Міністрів України: забезпечити розроблення та затвердження у двомісячний строк Організаційним комітетом плану заходів на 2012 - 2015 роки щодо підготовки та проведення в Україні фінального турніру чемпіонату Європи 2015 року з баскетболу, передбачивши, зокрема: будівництво, реконструкцію спортивних арен, інших об'єктів фізкультурно- спортивної інфраструктури у містах Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Одесі та Харкові з метою приведення таких об'єктів у відповідність із вимогами ФІБА - Європа та введення їх в експлуатацію не пізніше грудня 2014 року.
Відповідно до додатку 2 до Державної цільової соціальної програми підготовки та проведення в Україні фінального турніру чемпіонату Європи 2015 з баскетболу передбачено такий захід, як проектування та будівництво багатофункціонального спортивно розважального комплексу по просп. 40-річчя Жовтня, 6 у Голосіївському районі м. Києва.
Відповідач також надав Схему Генерального плану в частині архітектурного рішення розміщення об'єкту будівництва: "Багатофункціональний спортивно-розважальний і торгівельний комплекс з паркінгом і готелем по просп. 40-річчя Жовтня, 6 у Голосіївському районі м. Києва. І черга будівництва.
Вище зазначені документи долучені до матеріалів справи.
Окрім того, відповідач також зазначає, що в мережі Інтернет також міститься велика кількість інформації стосовно будівництва «Київської Арени» за адресою: просп.. 40-річчя Жовтня, 6 (Голосіївський проспект, 6) у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі є і вебкамери, що дають змогу спостерігати за процесом будівництва, про що відповідачем долучено до матеріалів справи відповідні роздруківки.
Відповідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
- письмовими і речовими доказами , висновками судових експертів;
- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч. 1 ст. 43 ГПК України).
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи те, що твердження позивача про інформування Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелолін" недостовірною інформацією стосовно знесення будівлі, на якій знаходиться спеціальна конструкція рекламного панно, спростовані відповідачем, відтак зазначена інформація не є недостовірною, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 100000,00 грн. моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 16.06.2014 року.
Суддя О.Є. Блажівська