ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/6716/14 16.06.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс"
до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"
про стягнення 32377,34 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники:
позивача: не з'явився
відповідача: Васійчук Л.Ф. (довіреність від 28.12.2013 року)
Заявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" 32377,34 грн., з яких: 32029,92 грн. основного боргу, 342,16 грн. пені, 05,26 грн. 0,1% річних, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 1308000368 від 28.08.2013р. Також позивач просить суд покласти на відповідача відшкодування по сплаті судового збору та витрат на оплату послуг адвоката.
Ухвалою суду від 14.04.2014 р. за даним позовом порушено провадження у справі № 910/6716/13 та призначено її розгляд на 05.05.2014 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Через службу діловодства господарського суду 30.04.2014р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 14.04.2014р., які залучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні 14.04.2014р. представник позивача, надав суду на виконання вимог ухвали суду від 14.04.2014р. оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви для огляду; позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
05.05.2014р. через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи.
Представник позивача через службу діловодства господарського суду надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача грошову суму в розмірі 30124,94 грн., з яких: 29777,52 грн. основного боргу, 342,16 грн. пені та 5,26 грн. 0,1 відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором № 1308000368 від 28.08.2013р. Також позивач просить суд покласти на відповідача відшкодування по сплаті судового збору та витрат на оплату послуг адвоката.
Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, господарський суд прийняв її до розгляду.
Суд оголосив перерву в судовому засіданні 05.05.2014р. до 19.05.2014р. для дослідження доказів у справі.
Представник позивача через службу діловодства господарського суду надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача грошову суму в розмірі 17041,15 грн., з яких: 16504,32 грн. основного боргу, 528,70 грн. пені та 8,13 грн. 0,1 відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором № 1308000368 від 28.08.2013р. Також позивач просить суд покласти на відповідача відшкодування по сплаті судового збору та витрат на оплату послуг адвоката.
Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, господарський суд прийняв її до розгляду виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Таким чином, справа № 910/6716/13 розглядається з новою ціною позову - 17041,15 грн.
У судовому засіданні 19.05.2014р. представники сторін подали письмове клопотання про продовження строку розгляду спору.
Розглянувши клопотання представників сторін про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив з наступних підстав.
Частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Судом встановлено, що строк вирішення спору у справі № 910/6761/14 спливає 11.06.2014р.
В частині 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Враховуючи наведене, суд визнав за можливе продовжити строк розгляду спору для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
В судовому засіданні 19.05.2014р. судом в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 16.06.2014р.
У дане судове засідання представник позивача не з'явився, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні 16.06.2014р. проти задоволення позову заперечив.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (замовник) був укладений договір № 1308000368 від 28.08.2013р., відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами надати відповідно до умов цього договору технічне обслуговування та ремонтування автомобілів і мало вантажних автотранспортних засобів: технічне обслуговування пасажирських автомобілів марок Skoda, Нива Chevrolet, ВАЗ, ГАЗ, Dewoo Lanos, Fiat, Isuzu, Opel, Mersedes, Audi, Volksvagen, Reno Kangoo (далі - послуги) в повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів та умов договору, а замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх.
Згідно з п. 1.2 договору перелік автомобілів, які підлягають обслуговуванню за даним договором, визначений в додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 2.1 договору, загальна вартість послуг за договором визначається виходячи з вартості фактично наданих та прийнятих послуг, оформлених актами здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт), але не може бути більше 116000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 19333,33 грн.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за надані послуги здійснюється на підставі актів здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) в строк не пізніше 90 робочих днів з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін.
У відповідності до п. 6.1 договору здавання-приймання наданих послуг після закінчення їх надання здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюються актом здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт).
Пунктами 7.6 та 7.7 договору передбачено, що за порушення строку розрахунку більш ніж на 30 робочих днів замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості неоплачених послуг але не більше 3 відсотків від суми неоплачених послуг. У разі прострочення замовником строку оплати послуг, останній сплачує виконавцю 0,1% річних від простроченої суми, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
У відповідності до пункту 10.1 договір набирає чинності з моменту його укладання і діє протягом 18 місяців з дати його укладення. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Позивач зазначив, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками та скріпленими печатками сторін актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № АС-13001864 від 12.09.2013р., № АС-13001934 від 20.09.2013р., № АС-13001927 від 24.09.2013р., № АС-13001935 від 25.09.2013р., № АС-13001958 від 01.10.2013р., № АС-13001959 від 01.10.2013р., № АС-13001965 від 01.10.2013р., № АС-13001966 від 01.10.2013р., № АС-13001983 від 03.10.2013р., № АС-13002004 від 08.10.2013р., № АС-13002005 від 08.10.2013р., № АС-13002022 від 09.10.2013р., № АС-13002023 від 09.10.2013р., № АС-13002024 від 09.10.2013р., № АС-13002025 від 10.10.2013р., № АС-13002241 від 25.11.2013р., № АС-00000011 від 13.01.2014р., № АС-00000024 від 22.01.2014р., № АС-00000033 від 29.01.2014р., № АС-00000055 від 14.02.2014р.
Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором виконав частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 32029,92 грн.
За таких обставин ТОВ "Автокомп Сервіс" звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" 32377,34 грн., з яких: 32029,92 грн. основного боргу, 342,16 грн. пені, 05,26 грн. 0,1% річних, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 1308000368 від 28.08.2013р.
Представник позивача в судовому засіданні 19.05.2014р. надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та уточнений розрахунок, згідно з яким просить суд стягнути з відповідача грошову суму в розмірі 17041,15 грн., з яких: 16504,32 грн. основного боргу, 528,70 грн. пені та 8,13 грн. 0,1 відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором № 1308000368 від 28.08.2013р.
Таким чином, оскільки судом прийнято заяву про зменшення розміру позовних вимог, то справа № 910/6716/14 розглядається з новою ціною позову - 17041,15 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 1308000368 від 28.08.2013р. строк оплату здійснив неповністю.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, оскільки послуги надаються позивачем протягом всього строку дії договору (18 місяців) за заявками відповідача в межах суми визначеної п. 2.1 договору, то відповідач вважає, що послуги надані не в повному обсязі передбаченому договором.
Відповідач зазначив у відзиві, що оскільки жодного порушення грошових зобов'язань зі сторони відповідача немає то у зв'язку з чим у позивача відсутнє право нараховувати пеню.
Господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на ненастання строку виконання зобов'язань, оскільки суд встановив, що у відповідності до п. 6.1 договору здавання-приймання наданих послуг після закінчення їх надання здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюються актом здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт). При цьому оплата за надані послуги здійснюється на підставі актів здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) в строк не пізніше 90 робочих днів з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, момент настання виконання зобов'язань щодо оплати за договором № 1308000368 від 28.08.2013р. визначено - не пізніше 90-ти робочих днів з моменту підписання акта виконаних робіт.
Разом з тим, судом встановлено, що при розрахунку заборгованості за договором № 1308000368 від 28.08.2013р., станом на 19.05.2014р., позивачем допущено помилку, яка полягає у тому, що ним не вірно вказано суму оплати що надійшла від відповідача згідно з платіжним дорученням № 12498 від 14.05.2014р., і як наслідок призвело до невірного визначення суми основної заборгованості.
Враховуючи вищеописану помилку заборгованість відповідача перед позивачем станом на 19.05.2014р. становить 16494,32 грн., що також не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 16494,32 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс" щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" суми основного боргу за договором у розмірі 16494,32 грн., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс" просить суд також стягнути з відповідача 528,70 грн. пені та 8,13 грн. 0,1 відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором № 1308000368 від 28.08.2013р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.6 договору передбачено, що за порушення строку розрахунку більш ніж на 30 робочих днів замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості неоплачених послуг але не більше 3 відсотків від суми неоплачених послуг.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 7.7 договору, у разі прострочення замовником строку оплати послуг, останній сплачує виконавцю 0,1% річних від простроченої суми, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, 0,1 % річних є такими, що заявлені правомірно.
Здійснивши перевірку розрахунку пені, суд дійшов висновку, що сума пені за заявлений позивачем період прострочення становить суму, що перевищує розмір пені заявлений позивачем до стягнення.
Враховуючи положення п. 2 ст. 83 ГПК України, а також відсутність клопотання заінтересованої сторони про вихід за межі позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 528,70 грн., визначеному позивачем.
Здійснивши перевірку розрахунку 0,1% річних, суд дійшов висновку, що сума 0,1% річних за заявлений позивачем період прострочення становить суму у розмірі 4,70 грн., що і підлягає до стягнення з відповідача.
Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Як зазначено в підпункті 6.3 пункту 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
В якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката по даній справі на суму 1500,00 грн., позивач надав Договір № 4 про надання правової допомоги від 07.04.2014, укладений з адвокатом ОСОБА_2, Витяг з договору про надання правової допомоги № 4 від 07.04.2014р., акт виконаних робіт № 2 від 09.04.2014, рахунок-фактура № 3 від 09.04.2014р., прибутковий касовий ордер № 2 від 09.04.2014р., квитанція до прибуткового касового ордеру, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 07.11.2013, ордер на надання правової допомоги серія КВ № 099005, Витяг з Єдиного Реєстру адвокатів України.
Враховуючи що в матеріалах справи достатньо доказів про понесені позивачем витрати на адвокатські послуги та з огляду на норми ст. 44, 48, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на послуги адвоката підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (03065, м. Київ, пр. Комарова, 44, ідентифікаційний код 23517243) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс" (01054, м. Київ, вулиця Дмитрівська, будинок 26, квартира 44, ідентифікаційний код 34694129) 16494 (шістнадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 32 коп. основного боргу, 528 (п'ятсот двадцять вісім) грн. 70 коп. пені, 4 (чотири) грн. 70 коп. 0,1 % річних, 1825 (одну тисячу вісімсот двадцять п'ять) грн. 56 коп. витрат по сплаті судового збору, 1498 (одну тисячу чотириста дев'яносто вісім) грн. 81 коп. витрат на оплату послуг адвоката.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 18.06.2014 року
Суддя О.А. Грєхова