17.06.14р. Справа № 904/3445/14
За позовом Луганського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Луганськ", м.Луганськ
до Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Дніпроавіа", м. Дніпропетровськ
про стягнення 3 366,63 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
секретар судового засідання Завалєй Я.О.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Бондаренко В.Ю., представник за довіреністю № б/н від 08.01.14р.
Ухвалою господарського суду від 21.05.14р. порушено провадження у справі № 904/3445/14 за позовом Луганського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Луганськ" (далі-позивач) до Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Дніпроавіа" (далі-відповідач) про стягнення 3 366,63 грн. Справу призначено до розгляду на 17.06.14р.
17.06.14р. повноважний представник позивача у судове засідання не з'явився, витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Господарський суд бере до уваги події, які перебувають на території м. Луганська, а також події пов'язані з самим Міжнародним аеропортом у м. Луганську, та вважає за можливе розглянути дану справу без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами.
В свою чергу, повноважний представник відповідача жодного заперечення щодо заявленої суми основного боргу не заявив, але вимоги позивача в частині стягнення пені не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні, про що також зазначено у відзиві, який долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 17.06.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, господарський суд, -
28.05.08р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 156/534 на комплексне обслуговування авіарейсів (далі - Договір).
Згідно з п. п. 3.2.1, 3.2.2 Договору позивач проводить комплексне обслуговування авіарейсів, що виконуються відповідачем, а відповідач проводить оплату позивачу за обслуговування своїх авіарейсів.
Як зазначено у п. 4.3 Договору, підставою для взаєморозрахунків є рахунок - Форма «А», яка оформлюється на кожен авіарейс відповідача в гривнах і підписується Начальником зміни ЦДА і членом екіпажа авіарейсу відповідача. Ставки, що діють, опубліковані в Додатку № 1 до Договору.
Відповідач взяв на себе зобов'язання проводити оплату за обслуговування (п. 3.4.3) позивача на умовах 100% передоплати (п. 4.1 Договору).
Сторонами 01.01.12р. та 06.10.12р. були укладені додаткові угоди до Договору.
Позивач зазначає про те, що станом на 22.10.12р. кредиторська заборгованість відповідача складала 631,12 грн.
19.10.12р. при обслуговуванні відповідача по маршруту Дніпропетровськ-Луганськ-Дніпропетровськ згідно Форми «А» - договір - рахунок № 784 було пред'явлено до сплати 2208,54 грн. з ПДВ. Відповідачу було нараховано згідно рахунку - фактури № МА-0000029 від 19.10.12р. збір за посадку - зліт ПС, збір за посадку - зліт у нічний час, роботи по забезпеченню зустрічі ПС, роботи по забезпеченню вильоту ПС, надання пожежної машини на загальну суму 2 208,54 грн. з ПДВ. Позивач зазначає про те, що вказаний рахунок відповідачем сплачений не був.
20.10.12р. при обслуговуванні відповідача по маршруту Кривий Ріг-Луганськ-Дніпропетровськ згідно Форми «А» - договір - рахунок № 787 було пред'явлено до сплати 6 201,30 грн. з ПДВ. Відповідачу було нараховано згідно рахунку-фактури №МА-0000037 від 20.10.12р. збір за посадку - зліт ПС, збір за посадку - зліт у нічний час, роботи по забезпеченню зустрічі ПС, роботи по забезпеченню вильоту ПС, надання пожежної машини, авіапаливо РТ, збір за обслуговування пасажирів в аеровокзалі, збір за забезпечення авіаційної безпеки на загальну суму 6 201,30 грн. з ПДВ. Позивач зазначає про те, що вказаний рахунок відповідачем також не був сплачений.
Позивач зазначає про те, що 22.10.12р. згідно банківської виписки по особовому рахунку від відповідача поступила передоплата за аеропортове обслуговування у розмірі 10 000,00 грн.
31.10.12р. при обслуговуванні відповідача по маршруту Бориспіль-Луганськ-Рівне згідно Форми «А»- договір - рахунок № 818 було пред'явлено до сплати 5 290,10 грн. з ПДВ. Відповідачу було нараховано згідно рахунку-фактури № МА-0000086 від 31.10.12р. збір за посадку - зліт ПС, збір за посадку - зліт у нічний час, роботи по забезпеченню зустрічі ПС, роботи по забезпеченню вильоту ПС, надання пожежної машини, збір за обслуговування пасажирів в аеровокзалі, збір за забезпечення авіаційної безпеки на загальну суму 5 290,10 грн. з ПДВ.
Позивач звертає увагу суду на те, що 31.10.12р. між сторонами був підписаний Акт № МА-0000695 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 13 699,94 грн. згідно Форм «А» №784,787,818.
З метою досудового врегулювання спору,15.01.13р. на адресу відповідача була направлена претензія про сплату заборгованості у розмірі 3 068,82 грн. за Договором. Однак, як зазначає позивач, відповідач на претензію не відповів.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу по Договору у розмірі 3 068,82 грн. та пеню у розмірі 297,81 грн., а всього 3 366,63 грн.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач жодного заперечення щодо заявленої суми основного боргу не заявив, але вимоги позивача в частині стягнення пені не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні, виходячи з наступного.
Посилаючись на ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України відповідач зазначає про те, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У відповідності до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до п. 5.1. Договору у випадку неналежного виконання сторонами умов договору, вони несуть відповідальність згідно законодавства України.
Оскільки в даних правовідносинах законом не встановлено конкретний розмір пені, то пеня, як вважає відповідач, встановлюється згідно умов договору. Виходячи зі змісту Договору розмір та порядок нарахування пені не встановлено. Тому, як вважає відповідач, незрозуміло яким чином позивач нарахував пеню у розмірі 297,81 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору та встановлені судом обставини справи, господарський суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу за Договором у розмірі 3 068,82 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вони є обґрунтованими, доведеними та визнаними відповідачем.
Вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 297,81 грн. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Оскільки законом у даному випадку не передбачено розмір штрафних санкцій, то застосовуються санкції передбачені договором.
Господарський суд бере до уваги той факт, що укладеним між сторонами Договором не передбачений розмір та порядок нарахування пені, тому суду не зрозуміло яким чином позивач провір нарахування пені у вищезазначеному розмірі.
Аналогічна позиція викладена у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.05.14р. у справі № 904/1249/14.
Викладене є підставою для задоволення позову частково.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Дніпроавіа" (49042, м.Дніпропетровськ, Аеропорт, код ЄДРПОУ 01130549) на користь Луганського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Луганськ" (91039, м. Луганськ, Аеропорт, код ЄДРПОУ 31259676) суму основного боргу у розмірі 3 068,82 грн. (три тисячі шістдесят вісім грн. 82 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 665,38 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят п'ять грн. 38 коп.).
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 18.06.14р.