ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17 червня 2014 р. Справа № 909/425/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Дочірньої компанії "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",
вул. Шолуденка, 1,м.Київ,04116
до відповідача: Державного комунального підприємства
"Івано-Франківськтеплокомуненерго"
вул. Б.Хмельницького, 59а,м.Івано-Франківськ,76007
про: стягнення заборгованості в сумі 729 376,89грн., з яких: 599 422,67грн. - 3% річних, нарахованих на суму основного боргу, 91 120,90грн. - 3% річних, нарахованих на суму пені, 38 833,32грн. - інфляційні втрати, нараховані на суму пені.
За участю представників сторін:
від відповідача: Нищей Н.Ю. - юрисконсульт, (довіреність №21/29 від 13.01.2014р.)
від позивача: не з"явилися.
Позивач - ДК "Газ України "НАК "Нафтогаз України", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", заборгованість в сумі 729 376,89грн., з яких: 599 422,67грн. - 3% річних, нарахованих на суму основного боргу, 91 120,90грн. - 3% річних, нарахованих на суму пені, 38 833,32грн. - інфляційні втрати, нараховані на суму пені.
В судовому засіданні 29.05.14р. оголошувалась перерва до 17.06.14р.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, проте, адресував суду телеграму № 2/3 від 13.06.14р. (вх №9319/14 від 13.06.14р.), в якій, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та у зв"язку з неможливістю прибути в судове засідання повноважного представника, просить суд, розглянути спір без участі позивача.
Позовні вимоги, позивач виклав у позовній заяві, вказуючи при цьому на:
- невиконання відповідачем рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.12р., у справі №5010/2450/2011-1/58, відповідно до якого, у ДМП "Івано - Франківськтеплокомуненерго" в наявності зобов"язання сплатити на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 14 836 445,14грн. - заборгованості, 1 493 589, 33грн. - пені, 979 336, 27грн. - інфляційних втрат, 463 827, 88грн.- 3% річних;
- приписи ч.2 ст. 625, на підставі якої відповідачу нараховано 599 422,67грн. - 3% річних на суму основного боргу, 91 120,90грн. - 3% річних на суму пені, 38 833,32грн. - інфляційних втрат на суму пені
- норми ст.ст. 599, 625 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача, в судовому засіданні підтвердив факт неналежного виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.12р., у справі №5010/2450/2011-1/58, вказуючи при цьому, на вкрай складне фінансово - економічне становище ДМП "Івано - Франківськтеплокомуненерго", що зумовлене наявністю дебіторської заборгованості в сумі 70 888 500,38грн. через недофінансування організацій - споживачів теплової енергії із державного та міського бюджетів. Позовні вимоги, відповідач, визнав частково, а саме, 599 422,67грн. - 3% річних, нарахованих на суму основного боргу, 38 833,32грн. - інфляційних втрат, нарахованих на суму пені. Що стосується 3% річних в сумі 91 120,90грн., нарахованих на суму пені, то відповідачем заперечується період їх нарахування, що на думку відповідача, є підставою для відмови в позові в цій частині.
Зважаючи на приписи ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що позивач адресував суду заяву про розгляд справи без його участі, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника позивача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.12р., у справі 5010/2450/2011-1/58, позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до відповідача ДМП "Івано - Франківськтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості, за неналежне виконання Договору про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2668 БО-15 від 20.12.10р., в сумі 14 836 445,14грн. - задоволено. Стягнено з ДМП "Івано - Франківськтеплокомуненерго" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 14 836 445,14грн. - заборгованості, 1 493 589, 33грн. - пені, 979 336, 27грн. - інфляційних втрат, 463 827, 88грн.- 3% річних, 56 460,00грн.- судового збору. Про що видано наказ №373 від 05.04.12р.
Як доведено перед судом позивачем та підтверджено відповідачем, останнім, 27.12.12р., здійснено часткове погашення основного боргу, встановленого рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.12р., в сумі 11 433 834,00грн. Неоплаченою залишилась заборгованість в сумі 3 402 611,14грн., пеня в сумі 1 493 589, 33грн., інфляційні втрати в сумі 979 336, 27грн., 3% річних в сумі 463 827, 88грн.
Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 599 422,67грн. - 3% річних, нарахованих на суму основного боргу, 91 120,90грн. - 3% річних, нарахованих на суму пені, 38 833,32грн. - інфляційні втрати, нараховані на суму пені.
В силу ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"яаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 Цивільного кодексу України).
Виходячи з положень вище зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов"язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Однак, при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням (п. 7.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України " Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань " від17.12.13р. №14).
Враховуючи викладене вище, а також факт встановлення судом неналежного виконання відповідачем свого зобов"язання стосовно погашення заборгованості, зазначеної у рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.12р., яке у встановленому законом порядку набрало законної сили та згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 45Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковими до виконання на всій території України, суд прийшов до висновку, про правомірність покладення позивачем на відповідача додаткових юридичних обов"язків, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.
Із поданих суду розрахунків (а.с.5-6), вбачається нарахування позивачем відповідачу 3% річних на загальну суму 599 422,67грн., нарахованих за період з 09.12.11р. по 27.12.12р. від суми непогашеного боргу - 14 836 446,14грн. та за період з 27.12.12р. по 15.04.14р. від суми частково погашеного боргу - 3 402 611,14грн., інфляційні втрати в сумі 38 833,32грн., нараховані за період з квітня 2012р. по березень 2014р. від суми непогашеної пені - 1 493 589, 33грн. та 91 120,90грн. - 3% річних, нарахованих за період з 01.04.12р. по 15.04.14р. від суми непогашеної пені - 1 493 589, 33грн.
Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат, за період вказаний позивачем у розрахунках (а.с.5-6) та встановлено що 3% річних (на суму основного бору) в розмірі 599 422,67грн. та інфляційні втрати (на суму пені) в розмірі 38 833,32грн., підлягають стягненню за період та у сумі вказаній позивачем у розрахунках (а.с.5-6), які визнаються судом арифметично вірними.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 91 120,90грн., нарахованих за період з 01.04.12р. по 15.04.14р. від суми непогашеної пені - 1 493 589, 33грн., то судом визнається така заявлена вимога в сумі 91 120,90грн. та за період з 01.04.12р. по 15.04.14р. невірною, оскільки обрахування десятиденного терміну набрання рішенням законної сили позивачем здійснено з дати проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
В силу ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Згідно ч. 1 ст.93 Господарського процесуального, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Як вбачається з рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.12р., у справі №5010/2450/2011-1/58, повний його текст складено 26.03.12р., рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.12р., не оскаржувалось ні в апеляційному ні в касаційному порядку, а відтак набрало законної сили 06.04.12р.
Врахувавши рекомендації, викладені у п. 7.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань " від17.12.13р. №14, згідно яких, нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму неустойки здійснюються на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням, суд прийшов до висновку, про виникнення у позивача права для нарахування 3% річних (на суму пені) з 07.04.12р., а відтак правомірним є стягнення з відповідача 3% річних від суми непогашеної пені - 1 493 589, 33грн., за період з 07.04.12р. (наступний за днем набрання рішенням законної сили - 06.04.12р.) по 15.04.14р. (кінцевий період визначений позивачем у позові та розрахунку до нього, а.с.6) в розмірі 90 507,55грн.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відповідач факт неналежного виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.03.12р., у справі №5010/2450/2011-1/58, визнав.
Таким чином, на основі вище вказаного, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 599 422,67грн. - 3% річних, нарахованих на суму основного боргу, 90 507, 55грн. - 3% річних, нарахованих на суму пені, 38 833,32грн. - інфляційних втрат, нарахованих на суму пені. В частині стягнення з відповідача 613,35грн. - 3% річних, нарахованих на суму пені, відмовити.
Судовий збір, за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 599, 610, 612, 625Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до відповідача ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості в сумі 729 376,89грн. - задовольнити частково.
Стягнути з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, 59а, м.Івано-Франківськ,76007 (ідентифікаційний код 03346058) на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м.Київ, 04116 (ідентифікаційний код 31301827) 599 422,67грн. (п"ятсот дев"яносто дев"ять тисяч чотириста двадцять дві грн. 67коп.) - 3% річних, 90 507, 55грн. (дев"яносто тисяч п"ятсот сім грн. 55коп.)- 3% річних, 38 833,32грн. (тридцять вісім тисяч вісімсот тридцять три грн. 32коп.) - інфляційних втрат, 14 575,27грн. (чотирнадцять тисяч п"ятсот сімдесят п"ять грн. 27 коп.) - судового збору.
Видати наказ.
В частині стягнення з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул.Б.Хмельницького, 59а, м.Івано-Франківськ, 76007 (ідентифікаційний код 03346058) 613,35грн. - 3% річних - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.06.14р.
Суддя С.Кобецька