10 червня 2014 р.Справа № 820/10882/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Павленко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції України з контролю за цінами на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2014р. по справі № 820/10882/13-а
за позовом Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів"
до Державної інспекції України з контролю за цінами
про скасування рішення,
Державне підприємство «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної інспекції України з контролю за цінами (надалі по тексту відповідач), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив суд:
-скасувати рішення Державної інспекції України з контролю за цінами від 18.10.2013 року №47 щодо вилучення в доход Державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 443 625,32 грн., та накладання штрафу в сумі 443 625,32 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року адміністративний позов Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до Державної інспекції України з контролю за цінами про скасування рішення задоволено.
Скасовано рішення Державної інспекції України з контролю за цінами від 18.10.2013 року №47 щодо вилучення в доход Державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 443 625,32 грн. (чотириста сорок три тисячі шістсот двадцять п'ять грн., 32 коп.) та накладання штрафу в сумі 443 625,32 грн. (чотириста сорок три тисячі шістсот двадцять п'ять грн., 32 коп).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року залишити без змін.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що з 25.09.2013 року по 15.10.2013 року Державною інспекцією України з контролю за цінами було проведено планову перевірку Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін за період з 01.10.2012 по 30.09.2013 року, за результатами якої складено акт №073 в якому відображено, що ДП «Новопокровський КХП» застосовано незадекларовані оптово-відпускні ціни на борошно пшеничне вищого ґатунку, збільшені більш як на один відсоток протягом місяця, чим порушено вимоги розпорядження голови Харківської ОДА від 08.05.2008р. №277 «Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари», зареєстрованого Головним управлінням юстиції у Харківській області 15.05.2008 за №20/988, застосовано торговельні надбавки вищі за встановлений граничний розмір, чим порушено вимоги розпорядження голови Харківської ОДА від 29.05.2008р. №321 «Про граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки на основні продукти харчування», зареєстрованого Головним управлінням юстиції у Харківській області 18.06.2008 за №32/1000, та сформовано вартість послуги по пакуванню (фасуванню) із завищеним рівнем рентабельності, чим порушено вимоги розпорядження голови Харківської ОДА від 20.05.2011р. №271 «Про граничний розмір рентабельності пакування (фасування) продовольчих товарів, щодо яких запроваджено державне регулювання цін», зареєстрованого Головним управлінням юстиції у Харківській області 09.06.2011 за №133/1241 (а.с.8-16, т.1).
На підставі акту №073, Державною інспекцією України з контролю за цінами прийнято рішення № 47 від 18.10.2013 року «Про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін», яким вирішено у Позивача вилучити в дохід державного бюджету необґрунтовано отриману виручку у сумі 443 625,32 грн., та нараховані штрафні санкції в розмірі 443 625,32 грн., (а.с.56-57, т.1).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення державної інспекції України з контролю за цінами про застосування адміністративно - господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін №47 від 18.10.2013 року прийняте з порушенням ч.3 ст.2 КАС України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржені рішення, дії на предмет того, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Щодо висновків відповідача про порушення позивачем вимог розпорядження голови Харківської ОДА від 08.05.2008р. №277 «Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари», зареєстрованого Головним управлінням юстиції у Харківській області 15.05.2008 за №20/988 (із змінами та доповненнями), колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення" зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.07 року № 1222 "Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" (далі по тексту Постанова 1222) визначена процедура декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари. Пунктом 3 цієї постанови на Держінспекцію цін покладений контроль за додержанням державної дисципліни цін під час реалізації продовольчих товарів.
Пункт 1 Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 08.05.08 р. № 277 "Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" (далі по тексту Розпорядження №277) містить перелік окремих видів продовольчих товарів, ціни на які підлягають декларуванню, в тому числі - борошно пшеничне.
В пункті 3 Розпорядження № 277 зазначено про необхідність керівникам суб'єктів господарювання, які провадять діяльність із виробництва або реалізації продовольчих товарів, зазначених в пункті 1 цього розпорядження, у разі зміни їх оптово-відпускних цін протягом місяця більш як на 1 відсоток подавати до Головного управління агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації документи, перелік яких визначений у пункті 7 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.07 року №1222.
З матеріалів справи вбачається, що органом державного нагляду взято за основу ціну реалізації борошна пшеничного вищого ґатунку фасованого в пакети по 1 кг в жовтні 2012 року за ціною 3557,00 грн. за 1 тонну, яка складається з оптово-відпускної ціни на борошно вищого ґатунку безтарно (3030 грн. відповідно до калькуляції за жовтень 2012р.) та вартості фасування в пакети по 1 кг (527 грн. відповідно до калькуляції на фасування від 01.08.2012р.). Зауважень щодо формування базової ціни продажу в сумі 3557,00 грн., за 1т Держцінінспекцією не виявлено.
З урахуванням вимог Розпорядження №277 та постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. №1222 «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» ціна реалізації протягом місяця, тобто в листопаді 2012 року, може бути збільшена на 1% без необхідності декларування. Таким чином, ціна реалізації в листопаді з урахуванням вищезазначених вимог складатиме 3557,00 + 1% =3592,57 грн. і т.д.
Тобто, ДП «Новопокровський КХП» мав право підвищувати ціну реалізації борошна пшеничного вищого ґатунку фасованого в пакети по 1 кг щомісячно на 1 відсоток без необхідності її декларування.
Між тим, ціна, розрахована органом державного нагляду, за якою, на думку перевіряю чого, необхідно було реалізовувати борошно, наведена в Додатку 1 до Акту №073, сформована без врахування можливості підвищення ціни на 1% щомісячно, що не відповідає приписам розпорядження голови Харківської ОДА від 08.05.2008р. №277 «Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. №1222 «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари». Вказане призвело до невірного визначення різниці між ціною реалізації та ціною, сформованою за урахуванням 1 %, та, як наслідок, до невірного визначення суми завищення оптово-відпускних цін.
Крім того, з наявних у матеріалах справи Динаміки оптово-відпускних цін на борошно пшеничне фасоване в пакети по 1 кг за 2012-2013 роки та наказів по ДП «Новопокровський КХП» за 2012 рік №№63, 66, 67, 73, 74, 76 і за 2013 рік №№ 3, 10, 19, 28, 31, 32, 34, 37, 49, 52, 61, 62, 74 ціна борошна пшеничного фасованого в пакети по 1 кг змінювалась протягом періоду, що перевірявся як в сторону збільшення ціни так і в сторону зменшення. Так в листопаді, грудні 2012 року ціна збільшувалась по відношенню до попередньої більше ніж на один відсоток, що потребувало декларуванню. У зв'язку з цим, ДП «Новопокровський КХП» було 17.01.2013 року листом №37 було подано заявку на декларування змін оптово-відпускних цін на борошно. Але Відповідачем було відмовлено в декларуванні листом від 28.01.2013р. №100-703-23/441-13. Далі в січні та лютому 2013 року зростання ціни склало 1,0% та 0,79% відповідно до ціни попереднього місяця, що не потребувало декларування. Починаючи з квітня 2013 року і до кінця періоду, що перевірявся, ціна на борошно почала знижуватись, у зв'язку з цим відпала необхідність у декларуванні змін ціни.
Також, відповідачем в Додатку 1 до акту застосовано різний підхід до визначення базової ціни продажу борошна. Так в пунктах 3, 4, 6, 12-17, 70-72, 74-80,108, 110-120, 123-141, 146 Додатку 1 за базову ціну для розрахунків взята ціна з урахуванням доставки. В пунктах 1, 2, 5, 7-11, 18-20, 22-24, 25, 28, 31, 40, 47, 60-62, 81-97, 99-102, 105-107, 109,121, 142, 147, 148 як базова застосована загальна ціна борошна на складі Позивача. А в пунктах 21, 27, 29, 30, 32-39, 41-46, 48-59, 63-69, 103, 104, 143-145 взагалі для розрахунку застосовано пільгові ціни, які діяли на підприємстві для дилерів та контрагентів з великими обсягами закупки борошна. Все це призвело до невірного розрахунку необґрунтовано отриманої виручки.
Щодо висновків відповідача про порушення позивачем вимог розпорядження голови Харківської ОДА від 29.05.2008р. №321 «Про граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки на основні продукти харчування», зареєстрованого Головним управлінням юстиції у Харківській області 18.06.2008 за №32/1000, колегія суддів зазначає наступне.
ДП «Новопокровський КХП» здійснював продаж товарів власного виробництва, а саме борошна пшеничного та крупи манної через власну роздрібну торговельну мережу.
Ціна товару встановлювалась відповідно до наказів по підприємству, які знаходяться в матеріалах справи.
Ціна борошна нефасованого та борошна фасованого є різною у зв'язку із затратами на фасування. Оптово-відпускна ціна борошна фасованого складається з вартості борошна нефасованого та вартості фасування. Так відповідно до наказу від 01.10.2012р. №63 ціна борошна не фасованого склала 3030,00 грн., за 1 тонну. А ціна борошна фасованого в пакети по 1 кг склала 3557,00 грн. за 1 тонну.
Відповідачем в Додатку 2 безпідставно застосовані для розрахунку вартість борошна та крупи манної нефасованої, а ціну фасованої продукції вичислено шляхом простого помноження ціни 1 кг безтарно на кількість кілограмів в упаковці, що не відповідає дійсним на підприємстві цінам.
Відповідачем в Акті №073 та додатку 2 до нього зазначено, що у вересні 2013 року оптово-відпускна ціна позивача на борошно пшеничне вищого ґатунку складала 2,45грн. за 1 кг., а в серпні 2013 року на крупу манну - 2,03грн. Але зазначене не відповідає дійсності у зв'язку з тим, що відповідно до наказу від 14.08.2013р. №62 оптово-відпускна ціна на борошно пшеничне вищого ґатунку безтарно була встановлена в розмірі 2680,00грн. за 1 тонну безтарно та 3207,00 грн., за 1 тонну фасовану в пакети по 1 кг. Вказана ціна була дійсною до 16.09.2013р. коли наказом від 12.09.2013р. №74 вона змінилась та склала 2580,00грн. за 1 тонну безтарно та 3107,00 грн. за 1 тонну фасовану в пакети по 1 кг.. Таким чином у вересні 2013 року ціни, яка застосована відповідачем для розрахунку необґрунтовано отриманої виручки, взагалі не існувало
Як вбачається з Довідки про розмір роздрібних цін та торговельної надбавки за період з 01.10.2012р. по 30.09.2013р., та підтверджено матеріалами справи, а саме: наказами по підприємству, калькуляціями на фасування, розмір торговельної надбавки жодного разу не перевищував граничний розмір торговельної надбавки, встановлений розпорядженням голови Харківської ОДА від 29.05.2008р. №321 «Про граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки на основні продукти харчування», зареєстрованого Головним управлінням юстиції у Харківській області 18.06.2008 за №32/1000.
Щодо висновків відповідача про порушення позивачем вимог розпорядження голови Харківської ОДА від 20.05.2011р. №271 «Про граничний розмір рентабельності пакування (фасування) продовольчих товарів, щодо яких запроваджено державне регулювання цін», зареєстрованого Головним управлінням юстиції у Харківській області 09.06.2011 за №133/1241, викладено в Додатку 3 до Акту №073, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі- та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
ДП «Новопокровський КХП» до складу собівартості, відповідно до вищезазначених норм законодавства, було включено вартість готових пакетів та мішків, в які проводилось фасування борошна. Зазначена вартість матеріалів була віднесена, відповідно до планових калькуляцій, до статті витрат «Матеріали», яка включається до собівартості. Готові пакети та мішки закупались позивачем у інших підприємств.
Розпорядженням голови Харківської ОДА від 20.05.2011р. №271 установлено граничний розмір рентабельності пакування (фасування) продовольчих товарів, щодо яких запроваджено державне регулювання цін, без урахування вартості сировини у розмірі 10%. Але готові пакети та мішки, які використовувались позивачем при фасуванні, не є сировиною. Сировиною для фасування, в даному випадку, є саме борошно. А пакети та мішки, насамперед, є тарою для фасування борошна, тому цілком на законних підставах були віднесені позивачем до статті витрат «Матеріали» та включені до собівартості. Таким чином, рівень рентабельності фасування борошна в пакети та мішки склав від 1,1% по фасуванню борошна в мішки по 10кг до 9,7% по фасуванню борошна в пакети по 2 кг, і не перевищував розмір, встановлений розпорядженням голови Харківської ОДА від 20.05.2011р. №271.
Відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України не подано до суду належних та допустимих доказів отримання позивачем необґрунтованої виручки визначеної в акті перевірки №073 та рішенні №47, невірно визначено суму необґрунтовано отриманої виручки Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", що у свою чергу стало підставою невірного розрахунку суми економічних санкцій, які були застосовані до позивача.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення державної інспекції України з контролю за цінами про застосування адміністративно - господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін №47 від 18.10.2013 року прийняте з порушенням ч.3 ст.2 КАС України.
Колегія суддів також вважає за необхідне стягнути з Державної інспекції України з контролю за цінами судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Відповідачем при поданні апеляційної скарги судовий збір сплачено не було, у зв'язку з чим ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2014 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору у розмірі 2436 грн.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору Держаній інспекції України з контролю за цінами було відмовлено та відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення по даній справі.
На час прийняття Харківським апеляційним адміністративним судом рішення по даній справі судовий збір у розмірі 2436 грн. Державною інспекцією України з контролю за цінами сплачено не було.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на реквізити: отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, , рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 в розмірі 2436 грн..
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції України з контролю за цінами залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2014р. по справі № 820/10882/13-а залишити без змін.
Стягнути з Державної інспекції України з контролю за цінами судовий збір на реквізити: отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 в розмірі 2436 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 16.06.2014 р.