16 червня 2014 р. Справа № 31893/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Улицького В.З.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 20 грудня 2010 року про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії,-
Позивач 17.11.2010 року звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.08.2010 року.
Вимоги мотивовані тим, що він є дитиною війни і відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20 грудня 2010 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську в частині позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 17.05.2010 року залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку позовної давності на підставі ст. 100 КАС України.
Позивач ухвалу суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та прийняти нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Покликання маються на те, що згідно вимог ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, не одержану своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь - яким строком. Також зазначає, що аналогічну вимогу суми пенсії без обмеження будь - яким строком встановлено ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім того, обмеження розміру соціальних виплат суперечить вимогам Конституції України.
В разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI).
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що на спірні правовідносини відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не поширюється строк позовної давності, оскільки відповідно до п. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено виплату пенсії за минулий час без обмеження у часі лише в разі її попереднього нарахування. Оскільки суми належної позивачу як дитині війни пенсії нараховані не були, а тому на спірні правовідносини положення ст. 46 зазначеного Закону також не поширюються.
Оскільки ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено інші, ніж ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» правила виплати пенсії за минулий час, тому в цій частині Закон України «Про пенсійне забезпечення» застосуванню не підлягає.
Таким чином, оскільки законодавством не встановлено інших строків звернення до суду за захистом порушених прав, тому до спірних правовідносин слід застосувати положення ст. 99 КАС України, якими передбачено піврічний строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 195, 197, 199 п. 1 ч. 1, 200, 205 п. 1 ч. 1, 206, 254 КАС України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 20 грудня 2010 року про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі №2а-8308/2010 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М. Ліщинський
Судді О.І. Довга
В.З.Улицький