20 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/4529/13-а
Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Потапчука В.О.,
- Семенюка Г.В.,
при секретарі - Журкіній І.І.,
за участі: представник позивача - Квашук О.Д. (довіреність від 16.05.2014 р.),
представник позивача - Жайворонок А.О. (довіреність від 25.02.2014 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «ЮГцемент» до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф (Україна)», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 травня 2010 року № 0000152301/0,-
Публічне акціонерне товариство «ЮГцемент» (далі - позивач, або ПАТ «ЮГцемент») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області (правонаступник - Очаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, або Очаківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області)), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф (Україна)» (далі - третя особа, або ТОВ «Дікергофф (Україна)»), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 травня 2010 року № 0000152301/0.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року, вказаний адміністративний позов залишено без задоволення.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 вересня 2013 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року адміністративний позов ПАТ «ЮГцемент» задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000152301/0, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Миколаївському районі Миколаївської області 31 травня 2010 року.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги поданої апеляційної скарги.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с.183 т.5).
Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів порадившись на місці, заслухавши думку представників сторін, ухвалила слухати справу за відсутністю представника третьої особи, повідомленого належним чином, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 23.03.2010 року по 06.05.2010 року посадовими особами ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області (правонаступник - Очаківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області) була проведена планова виїзна перевірка ПАТ «ЮГцемент» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт від 21.05.2010 року № 627/23-00293031 (а.с.161-250 т.1, а.с.1-81 т.2).
Відповідно до висновків вказаного акту під час проведення спірної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, що призвело до заниження суми податку на прибуток на 959244 грн., в тому числі, за І квартал 2008 року - на 5910 грн., за ІІ квартал 2008 року - на 293334 грн., за ІІІ квартал 2008 року - на 330000 грн., за IV квартал 2008 року - на 330000 грн.
На підставі вказаних висновків, податковим повідомленням-рішенням від 31.05.2010 року № 0000152301/0 (а.с.28, 46 т.1), ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області, з посиланням на підпункт «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, визначила ПАТ «ЮГцемент» суму податкового зобов'язання з податку на прибуток: 959244 грн. - за основним платежем, 959244 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з метою його оскарження.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення положень чинного податкового законодавства України, з урахуванням наступного.
Так, як вбачається зі змісту акту спірної перевірки, що, також, відображено відповідачем в поданій апеляційній скарзі, однією з підстав для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток став встановлений, на думку податкового органу, факт не включення ПАТ «ЮГцемент» до складу валових доходів вартість безоплатно отриманих товарів.
Однак, колегія суддів не погоджується з вказаними доводами податкового органу та вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у відповідача не було підстав для визначення постановленого позивачу товару у перевіряємий період, як безоплатно отриманого з огляду на викладене.
Відповідно до пункту 1.23 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод, визнаються безоплатно наданими товарами.
Згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону, валовий дохід включає суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.
Поряд з цим, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, контрактом № PL/690026060/2007-1548 (а.с.22-45 т.1) була передбачена поставка вогнетривкої продукції на оплатній основі.
Також, як вбачається з матеріалів справи, отримана позивачем у січні 2008 року цегла виявилася неякісною і, відповідно до домовленості сторін контракту (а.с.46, 47 т.5), підлягала заміні за рахунок постачальника.
Крім того, як обґрунтовано наголошено судом першої інстанції, відповідно до визначення, наведеного у пункті 1.6 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
Матеріальними активами, відповідно до пункту 1.1 статті 1 вказаного Закону, є основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.
Оборотними активами, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87, є грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти календарних місяців з дати балансу.
З огляду на викладене, оскільки неякісна цегла не призначена для споживання, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вона не може бути визнана товаром.
Відповідно до викладеного в акті спірної перевірки, відповідач не встановив факт оприбуткування Підприємством цегли.
Окрім викладене, як вбачається зі змісту акту спірної перевірки, що, також, відображено апелянтом в поданій апеляційній скарзі, висновки контролюючого органу щодо безоплатного надання позивачу товару ґрунтуються на інформації, що міститься у вантажній митній декларації № 504000005/8/000175 (характер угоди - 84 (поставка на безоплатній основі)), проте, як вже зазначалось судом, постачальник позивача погодився на заміну за свій рахунок неякісної цегли, і за вказаною ВМД ПАТ «ЮГцемент» у березні 2008 року декларувало ввезення замінної цегли.
Також, зі змісту матеріалів справи вбачається, що доходячи висновку про порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що, в тому числі, стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, податковий орган послався на те, що ПАТ «ЮГцемент» включено до складу валових витрат витрати, які не підтверджені відповідними документами щодо надання управлінських послуг та використання у власній господарській діяльності.
Так, як вказано в акті спірної перевірки, на підтвердження суми витрат, понесених у ІІ-IV кварталах 2008 року (кошти, що були сплачені позивачем на користь ТОВ «Дікергофф (Україна)» на виконання умов договору від 10.04.2008 року № 8-70 (а.с.48-57 т.5)), позивач надав акти про прийняття виконаних робіт щодо управлінських послуг, податкові накладні.
Проте, за твердженнями відповідача, акти (а.с.140-148 т.1) складено неналежним чином; вони не мають юридичної сили і доказовості (не мають детального і повного опису послуг, не містять інформації про конкретні їх обсяги, конкретну вартість кожного виду наданої управлінської послуги; Підприємство не надало документів, які б підтверджували факт використання таких послуг у власній господарській діяльності, і те, що результати таких послуг призвели до одержання доходу); підтверджуючі документи з детальним та повним описом усіх питань стосовно результатів наданих послуг відсутні та до перевірки не надані.
Однак, колегія суддів вважає безпідставними зазначені доводи відповідача про те, що в актах відсутня інформація про зміст та обсяг господарської операції, в зв'язку з чим вони не відповідають вимогам, що містяться у частинах 1 і 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки відповідно до договору від 10.04.2008 року № 8-70, третя особа надавала позивачу щомісячний комплекс управлінських послуг (консультаційні послуги технічного характеру, послуги, що пов'язані з фінансовою документацією ПАТ «ЮГцемент», кадровою політикою, маркетингові послуги, послуги в сфері інформаційних технологій, юридичні послуги).
Мета цих послуг, як вказано у пункті 1.2 договору, - сприяння діяльності ПАТ «ЮГцемент» та підвищення ефективності, прибутковості позивача.
Форма надання послуг, згідно з пунктом 1.4 договору, - усні або письмові консультації, поради, рекомендації та/або безпосередня участь представників ТОВ «Дікергофф (Україна)» в нарадах, засіданнях, обговореннях тощо. Вартість послуг - 528000 грн. в місяць (з ПДВ).
Зі змістах наданих позивачем актів, складених на виконання умов вказаного договору, вбачається, що третя особа надала управлінські послуги (за певний місяць), що відповідає наведеному змісту зазначеного договору від 10.04.2008 року № 8-70; сторони підтвердили відсутність взаємних претензій (що є підтвердженням надання третьою особою послуг в повному обсязі).
Крім того, колегія суддів наголошує, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Як вбачається зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 вересня 2013 року (а.с.235-237 т.2), скасовуючи постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року, прийняті у даній справі, суд касаційної інстанції зазначив, що «… в матеріалах справи наявні платіжні документи та акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які містять всі, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», обов'язкові реквізити, що спростовує висновки судів попередніх інстанцій про те, що вказані акти не можуть підтверджувати факт здійснення господарських операцій …пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» … не містить жодної заборони на віднесення до складу валових витрат платника податку тих витрат, що підтверджені відповідними документами, однак, містять не всі реквізити …».
Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги, що, відповідно до складеного ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 22.03.2010 року акта № 134/1-23-40/31029255 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Дікергофф (Україна)» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2009 року (а.с.17-24 т.3), не було встановлено факту завищення третьою особою валових доходів.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт посилається лише на ті висновки, які викладено в акті перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Натомість, вказаним висновкам, як зазначено вище, судом першої інстанції надано належну правову оцінку.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «ЮГцемент» до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф (Україна)», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 травня 2010 року № 0000152301/0 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: /М.П. Коваль/
Суддя: /В.О. Потапчук/
Суддя: /Г.В. Семенюк/