05 червня 2014 року Справа № 876/768/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Довгої О.І., Затолочного В.С.,
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
з участю представників: позивача Звір Р.П., Олійника В.Я., відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у адміністративній справі №2а-10392/10/1370 за позовом Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_4 третя особа УДАІ ГУ МВС України у Львівській області про стягнення податків з власників транспортних засобів,-
Державна податкова інспекція у Жовківському районі Львівської області звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 23840 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 23840,00 гривень.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що він не є власником зареєстрованого на нього транспортного засобу і йому невідомо де знаходиться цей транспортний засіб, у день його реєстрації знаходився за межами України, жодних дій по реєстрації транспортного засобу він не вчиняв та довіреностей на проведення таких дій не давав. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову задоволенні позову.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник апелянта апеляційну скаргу підтримав з підстав вказаних у скарзі, просив скаргу задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Представники позивача проти апеляційної скарги заперечили, просили скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Зазначили, що відповідач не представив доказів сплати під час першої реєстрації автомобіля марки «Volksvagen» LT 40, 1995 року випуску (державний номерний знак НОМЕР_1) податку з власників транспортних засобів в сумі 23840 грн., тому3 вказана сума підлягає стягненню з нього.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалами справи слідує, що ОСОБА_4 в 2010 році придбав, ввіз в Україну та розмитнив автомобіль марки «Volksvagen» LT 40,1995 року випуску. 05 березня 2010 року ОСОБА_4 звернувся до територіального органу МРЕВ Державтоінспекції у Львівській області про першу реєстрацію в Україні цього автомобіля. 09 березня 2010 року на підставі його заяви № 9518 від 05.03.2010 р. проведено першу реєстрацію в Україні цього автомобіля з присвоєнням державного номерного знаку НОМЕР_1.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідач не надав суду доказів сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за першу реєстрацію цього автомобіля.
Проте, колегія суддів апеляційного суду з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам та суперечать нормам матеріального права.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», платниками податку з власників транспортних засобів є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів.
Відповідно до ч. 1 п. 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, в редакції, чинній на час реєстрації зазначеного вище автомобіля, державна реєстрація транспортних засобів проводиться в числі іншого, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.
Відповідно до ч. 4 п. 8 цього Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів, а також внесення в установленому порядку інших платежів.
Відповідно до п. 3.4 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2010 року №379, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 27 січня 2011 року за № 123/18861, працівниками РЕП ДАІ здійснюється контроль за внесенням обов'язкових платежів власниками транспортних засобів, у тому числі податку з власників транспортних засобів.
Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку.
Згідно з п. 3.11 зазначеної вище Інструкції після проведення всіх перевірок у заяву про реєстрацію транспортного засобу уповноваженою посадовою особою РЕП ДАІ, яка приймає рішення, вноситься чіткий запис про прийняте щодо реєстрації транспортного засобу рішення, яке підтверджується підписом із зазначенням П.І.Б. та дати.
Частиною 6 ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» встановлено, що у разі відсутності документів про сплату податку, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.
Враховуючи наведені вище правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що ніхто не може здійснити державну реєстрацію транспортного засобу без попередньої сплати податку з власників транспортних засобів.
Крім того, пунктом 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів.
Згідно з п. 3.1 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них для проведення реєстрації транспортного засобу посадовими особами РЕП ДАІ приймаються до розгляду письмові заяви власників транспортного засобу.
Відповідно до п. 3.2 даної Інструкції особа власника транспортного засобу або уповноваженої ним особи встановлюється на підставі паспорта громадянина України або іншого документа, що його замінює.
Листом №9/2074 від 31.08.2010 року Львівський ВРЕР ДАІ при ГУМВС України у Львівській області повідомив орган державної податкової служби про те, що гр. ОСОБА_4 09.03.2010 року зареєстрував автомобіль марки «Volksvagen» LT 40, 1995 р.в. (д.н.з. НОМЕР_1 ), об'єм двигуна 2384 куб. см., проте сплата податку по вказаному автомобілю відсутня.
Проведеною органом ДПС перевіркою встановлено, що кошти від ОСОБА_4 на суму 23840 грн. в рахунок сплати податку з власників транспортних засобів на казначейський рахунок бюджету не надходили.
Також судом встановлено, що відповідач про реєстрацію на його ім'я вказаного транспортного засобу дізнався в ході розгляду судом першої інстанції вказаної справи, після отримання копії адміністративного позову про стягнення податку з власників транспортних засобів, оскільки жодних дій щодо придбання транспортного засобу та його реєстрації не вчиняв, доручень для вчинення зазначених дій, а також будь-яких інших документів, в т.ч. тих, що посвідчують особу нікому не видавав. Крім цього, на момент реєстрації даного транспортного засобу знаходився за межами України, у Республіці Польща, що підтверджує фотокопіями сторінок закордонного паспорту.
18.12.2013 р. апелянт звернуся із заявою у СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області з приводу розслідування незаконного поставлення на облік та реєстрації на його ім'я вказаного вище транспортного засобу та залучення до провадження як потерпілого у кримінальній справі №181- 0062 порушеною за ч. 4 ст. 190 КК України.
На даний час триває досудове розслідування кримінального провадження №12013150060001639 від 28.05.2-13 р. та проводяться слідчі дії щодо встановлення обставин реєстрації транспортного засобу на ОСОБА_7 у Львівському ВРЕВ УДАІ ГУМВС України у Львівській області.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки перша реєстрація автомобіля була проведена, відповідно документи, які послужили підставою для реєстрації були оформлені належним чином, а відсутність надходження коштів (податку) в дохід бюджету є підставою для проведення розслідування з метою встановлення обставин вказаних обставин та крім цього, відповідач не власником даного транспортного засобу та будь - яких дій по його реєстрації не вчиняв.
Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.
Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволені позовних вимог з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у адміністративній справі №2а-10392/10/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_4 третя особа УДАІ ГУ МВС України у Львівській області про стягнення податків з власників транспортних засобів - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді О.І. Довга
В.С. Затолочний
Повний текст постанови складено 10.06.2014 р.