05 червня 2014 року Справа № 876/2956/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Довгої О.І., Затолочного В.С.,
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
з участю представників відповідача Романського С.І., Романського Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року у адміністративній справі №813/9216/13а за позовом Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Малого приватного підприємства «Перспектива» про накладення арешту на кошти,-
Дрогобицька об'єднана податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася до суду з позовною заявою до Малого приватного підприємства «Перспектива» із урахуванням заяви від 06.02.2014 року про уточнення позовних вимог, просить накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків для стягнення податкового органу в сумі 60070,22 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2014 р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права та невірним встановленням обставин у справі. Посилається на порушення судом норм Податкового кодексу України та зазначає, що у відповідача наявний податковий борг зі сплати штрафних санкцій на загальну суму 60070,22 грн., який не сплачений відповідачем у встановлений законом строк. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову про задоволення позову.
Позивач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, надіслав на адресу суду телеграму про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням уповноваженого представника у відпустці.
Колегія суддів апеляційного суду вважає дане клопотання необґрунтованим, оскільки у телеграмі не зазначено прізвище та посаду уповноваженого представника, який перебуває у відпустці, та крім цього у Дрогобицький ОДПІ є відповідний штат працівників, які здійснюють представництво у судах, тому вважає за можливе провести апеляційний розгляд справи у відсутності представника апелянта.
Представники відповідача проти апеляційної скарги заперечили, просили скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2011 року у справі № 2а-8414/11/1370 адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Бориславі задоволено - стягнуто з МПП «Перспектива» в дохід Державного бюджету України кошти в розмірі 94198,30 грн.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Бориславського міського управління юстиції ВП №34020511 від 20.08.2012 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-8414, виданого 16.12.2011 року Львівським окружним адміністративним судом про стягнення з МПП «Перспектива» в дохід державного бюджету України коштів в розмірі 94198 грн. 30 коп.
В процесі здійснення виконавчого провадження державним виконавцем було здійснено опис та накладено арешт на майно МПП «Перспектива», яке перебувало у податковій заставі та відповідно складено акт опису і арешту майна від 20.02.2013 року.
16.08.2013 року на прилюдних торгах вказане майно було продане, що підтверджується Протоколом проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна №03/281/13/а-1 та Актом про проведені прилюдні торги від 22.08.2013 року. Податковий борг в сумі 94198,30 грн. перераховано до державного бюджету.
Позивач вважає та судом першої інстанції зазначено, що податковий борг МПП «Перспектива» зріс внаслідок застосування штрафних санкцій за неподання та несвоєчасне подання податкової звітності, несвоєчасну сплату самостійно задекларованих податкових зобов'язань та несплати пені. Відтак, у зв'язку з наявністю заборгованості та відсутністю добровільної сплати відповідачем податкової заборгованості позивач звернувся з позовом до суду про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку.
Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що арешт коштів є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, суд враховує той факт, що податковим органом не надано суду доказів того, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу на момент подання позову.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Пунктом 94.4 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду. (п. 94.6. ст. 94 ПК України).
Відповідно до п. 20.1.33 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Водночас умовою застосування норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу.
В ході судового розгляду справи податковим органом не надано суду доказів того, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, що є обов'язковою умовою для накладення арешту.
Натомість відповідачем, на підтвердження наявності майна у МПП «Перспектива», до матеріалів справи долучено: копію листа КП ЛОР «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 03.09.2013 р. №322, в якому зазначено, що згідно з Витягу №10623575 від 13.05.2006 р право власності на нерухоме майно за адресою вул. Шевченка, 6 у смт. Східниця зареєстровано за МПП «Перспектива» на підставі рішення Господарського суду Львівської області по справі №1/1120-20/408 від 30.12.2005 року; копію Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (реєстраційний номер 24038 ТА, марка ГАЗ, модель 2705, власник МПП «Перспектива»); копію інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.12.2013 року №15096739; копію інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.01.2014 року №16292279.
Також відповідачем до матеріалів справи долучено копію довідки Бориславського відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» №Р6-132/54-32 від 03.02.2014 р., згідно якої станом на 03.02.2014 р. накладено арешт на рахунок №26002107976, відкритого МПП «Перспектива» в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805.
Відповідно до роз'яснення ВАС України №642/12/13-13 від 29.04.2013 року умовою застосування норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції до 04.07.2013 року) є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу. Відповідна обставина повинна бути підтверджена під час судового розгляду. При цьому суд повинен встановити відсутність відповідного майна не взагалі, а саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, ефективність реалізації якого забезпечується спеціальними заходами, зокрема адміністративним арештом майна, у тому числі коштів. В іншому разі вимога про застосування арешту коштів буде передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред'явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним.
Враховуючи, що арешт коштів є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, то податковий орган відповідно повинен надати суду доказів того, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу на момент подання позову.
Таким чином, оскільки позивачем не обґрунтовано позовних вимог належними та допустимими доказами у відповідності до п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними, тому апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що факт наявності податкового боргу та його суми у МПП «Перспектика» позивачем належними доказами не підтверджений.
Заборгованість, яка була у відповідача була погашена шляхом продажу його майна. Позивач вказує, що податковий борг відповідача зріс внаслідок застосування штрафних санкцій за неподання та несвоєчасне подання податкової звітності, несвоєчасну сплату самостійно задекларованих податкових зобов'язань та несплати пені, однак, будь - яких доказів на підтвердження цього факту позивачем не надано.
Таким чином, колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції слід змінити в частині встановлення факту наявності заборгованості у відповідача, оскільки позивачем не тільки не доведено факту відсутності у позивача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу на момент подання позову, але і податкового боргу відповідача перед бюджетом не доведено.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року у адміністративній справі №813/9216/13а слід змінити в частині викладення підстав відмови у задоволенні позову з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року у адміністративній справі №813/9216/13а змінити в частині викладення підстав відмови у задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді О.І. Довга
В.С. Затолочний
Повний текст постанови складено 10.06.2014 р.