справа № 462/1473/14-ц
10 червня 2014 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Боровкова Д.О.
при секретарі Щур Н.М.,
за участю прокурора Юрчишин Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до держави Україна в особі Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про стягнення шкоди,
встановив:
Позивачка звернулася з позовом до суду, в якому (з урахування змін та доповнень /а.с.33,37/) просить стягнути з відповідача 100000 грн. шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що Франківським районним судом м. Львова було винесено рішення по справі №2-2534/08. Даним рішенням стягнуто з ОСОБА_2 на її користь 100075,01 грн. моральної шкоди. Франківським районним судом м. Львова їй було видано виконавчий лист
з яким вона звернулася до виконавчої служби для примусового виконання рішення суду. 29.01.2009р. Залізничним ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано термін боржнику - ОСОБА_2 для добровільного виконання рішення суду. На виконання рішення суду державним виконавцем було вжито наступні виконавчі дії: 06.02.2009р. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та винесено постанову про арешт майна боржника; 18.02.2009 проведено перевірку майна боржника з виходом на місце його проживання. Враховуючи, що у боржника жодного майна не виявлено Залізничним ВДВС ЛМУЮ 21.05.2009 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану. Згодом, вона повторно звернулася до Залізничним ВДВС ЛМУЮ зі заявою про відкриття виконавчого провадження. Залізничним ВДВС ЛМУЮ було відкрите виконавче провадження та проведено аналогічні вказаним виконавчі дії та повторно 16.06.2010рю винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. 04.03.2011, після її чергового звернення, Залізничним ВДВС ЛМУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.. 11.03.2011р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 13.04.2011 здійснено вихід за адресою боржника для перевірки майнового стану боржника та 25.05.2011 винесено постанову про привід боржника. Відтак, враховуючи відсутність майна у боржника, Залізничним ВДВС ЛМУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Не погоджуючись з вказаною постановою та загалом з діями Залізничного ВДВС ЛМУЮ, вона звернулася до Франківського районного суду м. Львова з відповідною скаргою. За розглядом її скарги 12.09.2012 року Франківським районним судом м. Львова було постановлено рішення, яким скасовано постанову про повернення виконавчого документа від 02.11.2011 року та зобов'язано державного виконавця продовжити виконання виконавчого документа вживши заходів, передбачених ст.ст.11, 32, 36, 51, 55, 57 Закону України «Про виконавче провадження», Після постановлення рішення, Залізничного ВДВС ЛМУЮ було продовжено виконавче провадження, однак, 28.11.2013 року прийнято постанову про повернення виконавчого документа. Враховуючу усі вжити дії Залізничним ВДВС ЛМУЮ, вважає, що такі вжиті з порушенням законодавства України та її прав. У зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити на підставі ст. 1174 ЦК України.
У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, дали пояснення аналогічні вищенаведеному, додатково пояснивши, що ними не оскаржувалася постанова державного виконавця ВП № 34465662 від 28.11.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки вони вирішили звернутися до суду з даним позовом, просять позов задовольнити.
У судовому засіданні представник Залізничного ВДВС ЛМУЮ та прокурор проти позову заперечили, подавши до суду письмові заперечення /а.с.45,46,87,88/, додатково пояснивши, що позивачка не позбавлена можливості на стягнення належних їй коштів при здійснені виконавчих дій, оскільки виконавчий лист № 2-2534/08 виданий 23.01.2009 року виданий Франківським районним судом м. Львова може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 28.11.2014 року, проте позивачка з незрозумілих причин цього не робить, крім того, позивачка жодного разу протягом 2012-2013 років не зверталася до державного виконавця з клопотанням про вчинення будь-яких дій, і тому просять у задоволенні позову відмовити.
Суд ухвалив справу розглядати без участі представника Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, який будучи належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, до суду не з'явився, проте подав до суду письмові заперечення, в яких просить у задоволенні позову відмовити /а.с./.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, оглянувши матеріали виконавчого провадження №№ 24999274, 34465663, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 28.11.2013 року старшим державним виконавцем Залізничного ВДВС ЛМУЮ Сахман Х.В. була винесена постанова ВП № 34465662 про повернення виконавчого документа стягувачеві /а.с.10/, якою позивачу був повернутий виконавчий лист № 2-2534/08 виданий 23.01.2009 року виданий Франківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 100075,01 грн.
Позивачка вважає, що дії старшого державного виконавця Залізничного ВДВС ЛМУЮ Сахман Х.В., які вживалися останньою під час виконання виконавчого провадження № 34465662 з виконання вищевказаного виконавчого листа проводилися з порушенням законодавства України та прав позивачки, а відтак вона має право на стягнення з відповідача шкоди у розмірі 100000 грн. на підставі ст. 1174 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
З аналізу вищенаведеної норми слідує, що відшкодовуванню підлягає шкода, яка фактично завдана матеріальним благам особи, вказаними у наведеній нормі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю. У разі ж наявності лише незаконної бездіяльності посадової або службової особи без настання наслідків у вигляді шкоди, відсутні правові підстави вважати що її завдано, а тому відсутні і правові підстави для відшкодування того, чого не було завдано. У такому випадку особі надані правові засади для захисту і поновленню свого права в інший спосіб.
Крім того, у судовому засіданні з'ясовано, що позивачка не оскаржувала постанову державного виконавця Залізничного ВДВС ЛМУЮ Сахман Х.В. ВП № 34465662 від 28.11.2013 року до суду, а відтак дії чи бездіяльність державного виконавця, пов'язанні з винесенням зазначеної постанови, не визнавалися судом неправомірними.
Також, суд не бере до уваги твердження позивачки та її представника, що державним виконавцям не вживалося ніяких дій з приводу примусового виконання виконавчого листа № 2-2534/08 виданого 23.01.2009 року Франківським районним судом м. Львова, оскільки як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 34465662 державним виконавцем вчинялися певні дії, зокрема нею виносилися постанови про привід боржника від 18.03.2013 року та 06.08.2013 року /а.с.31,19 виконавчого провадження/, до суду подавалося подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України /а.с.16,17 виконавчого провадження/, виносилися постанови про накладення арешту на майно боржника, які не були виконанні не з вини державного виконавця /а.с.11 виконавчого провадження/.
Окрім того, як убачається зі змісту пункту 2 постанови державного виконавця Залізничного ВДВС ЛМУЮ Сахман Х.В. ВП № 34465662 від 28.11.2013 року виконавчий лист № 2-2534/08 виданий 23.01.2009 року Франківським районним судом м. Львова може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 28.11.2014 року. А відтак, на час розгляду даного спору позивачка не позбавлена можливості на стягнення належних їй коштів при здійснені виконавчих дій, при умові повторного пред'явлення нею вказаного виконавчого листа до виконання у Залізничний ВДВС ЛМУЮ.
За таких обставин, позивачкою та її представником не представлено суду допустимих та достатніх доказів заподіяння шкоди позивачці внаслідок бездіяльності державного виконавця, скільки дії чи бездіяльність останньої не визнавалися неправомірними у судовому порядку, при цьому позивачка не позбавлена можливості на стягнення належних їй коштів при здійснені виконавчих дій.
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, прийшов до висновку, що у задоволені позову з підстав зазначених у ньому слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 10,11,60-62,159,174,209,213-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до держави Україна в особі Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про стягнення шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно. Рішення не набрало законної сили.
Суддя: Боровков Д.О.