01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26
"12" червня 2014 р. Справа № 911/1883/14
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС в Київській області
до Київської міської психоневрологічної лікарні № 3
про стягнення 56 347, 57 грн.
за участю представників:
від позивача: Красновид Н.Л., Лабутіна О.Л.
від відповідача:не з'явилися
суть спору:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 56 347, 57 грн. заборгованості за договором № 2200/13 про закупівлю послуг охорони об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 25.11.2013 р., з яких: 49 905, 60 грн. - основного боргу, 2 691, 27 грн. - пені, 566, 15 грн. - 3 % річних та 3 184, 55 грн. - інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 12.06.2014 р.
02.06.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 879 від 28.05.2014 р. (вх. № 10438/14 від 02.06.2014 р.), в якому останній визнає заявлені до нього позовні вимоги. До зазначеного відзиву відповідачем додано клопотання № 879 від 28.05.2014 р. про розгляд даної справи без участі представника Київської міської психоневрологічної лікарні № 3 на підставі долучених документів та відзиву.
До господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист № 13/1-1-876 від 10.06.2014 р. (вх. № 11186/14 від 11.06.2014 р.), до якого додано документи по справі.
Присутні у судовому засіданні 12.06.2014 р. представники позивача повністю підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на подане ним клопотання № 879 від 28.05.2014 р., суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 12.06.2014 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
25.11.2013 р. між сторонами укладено договір № 2200/13 про закупівлю послуг охорони об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України, за умовами якого позивач зобов'язався у 2013 році згідно з Постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 р. № 615 «Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності» надавати відповідачу послуги з охорони будівель відділень примусового лікування з посиленим наглядом № 1 (далі - об'єкт) та встановлення на об'єкті пропускного та внутріоб'єктного режимів постами цивільної фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України, а відповідач - прийняти і оплатити такі послуги.
Пунктом 1.2 договору визначено найменування послуги - 84.24 Послуги у сфері охорони громадського порядку та безпеки (послуги державної служби охорони). Кількісні характеристики послуг, що надаються:
- відповідач передає позивачу належне йому майно, яке зберігається у будівлях відділень примусового лікування з посиленим наглядом № 1, згідно Дислокації об'єкта (додаток № 1 до договору), що охороняється під охорону постів цивільної фізичної охорони позивача, за підсумками обстеження об'єкта, про що сторонами складається акт обстеження об'єкта, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 2 до договору).
- позивач зобов'язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності цілісності майна відповідача на об'єкті та встановлення на об'єкті пропускного та внутріоб'єктового режимів з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого відповідачем доступу сторонніх осіб до об'єкту, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення відповідачем всіх належних йому повноважень щодо майна.
- охорона об'єкта здійснюється цілодобово двома постами цивільної фізичної охорони позивача. Пропускний та внутріобєктовий режими на об'єкті встановлюються відповідачем та погоджуються з позивачем. Сторони спільно розробляють Інструкцію про порядок здійснення контролю за дотриманням на об'єкті пропускного та внутріобєктового режимів постами позивача, яка є невід'ємною частиною договору (додаток № 3 до Договору).
Згідно з п. 3.1 договору ціна послуг охорони за договором є договірною і зазначається сторонами у розрахунку та протоколу узгодження цін. Загальна сума договору на 2013 рік складає 49 905, 60 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот п'ять грн. 60 коп.), в т.ч. ПДВ 8 317, 60 грн. з р/р 35416001001211.
Умовами п. 3.2 договору визначено, що вартість наданих послуг по договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі Дислокації-Розрахунку, відповідно до кількості годин наданих для цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості.
Відповідно до п. 3.4 договору оплата послуг позивача здійснюється відповідачем на умовах оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача у розмірі визначеному згідно п. 3.2 договору після отримання послуг охорони та підписання актів виконаних робіт.
Згідно з п. 3.6 договору датою оплати вважається дата зарахування коштів відповідача на банківський рахунок позивача.
Пунктом 3.7 договору передбачено, що якщо протягом 5-х робочих днів з дати отримання від позивача актів виконаних робіт відповідач не повернув підписаний та скріплений печаткою примірних позивача, не подав письмової мотивованої відмови від його підписання або обґрунтованих письмових заперечень, послуги вважаються наданими в повному обсязі, прийнятими відповідачем та підлягають оплаті в повному обсязі.
Відповідно до п. 4.2.1 договору відповідач зобов'язаний прийняти послуги позивача щодо охорони об'єкта у встановлений сторонами час дії договору та своєчасно вносити плату за послуги позивача у визначеному договором обсязі і строки.
Згідно з п. 5.1.3 договору позивач має право вимагати від відповідача відшкодування заборгованості по договору та завданих його невиконанням збитків.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
Відповідно до п. 6.3 договору у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг по договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої плати за кожний день прострочення платежів у межах трирічного строку позовної давності.
За умовами п. 9.1 договору даний договір діє до 31.12.2013 р.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов договору № 2200/13 про закупівлю послуг охорони об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 25.11.2013 р., були наданні відповідачу послуги охорони за період з листопада 2013 року по грудень 2013 року (включно) на загальну суму 49 905, 60 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи актом № БЦр-005548 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за листопад 2013 року та актом № 007792 прийому-здачі виконаних робі/послуг за грудень 2013 року.
Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за отриманні послуги не розрахувався, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором про надання послуг, а тому до нього застосовуються положення законодавства про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2013 р. по 31.12.2013 р., відповідно до якого заборгованість Київської міської психоневрологічної лікарні № 3 перед Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС в Київській області за договором № 2200/13 про закупівлю послуг охорони об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 25.11.2013 р. становить 49 905, 60 грн. Зазначений акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.
Разом з тим, як вже зазначалося відповідач у своєму відзиві на позовну заяву № 879 від 28.05.2014 р. (вх. № 10438/14 від 02.06.2014 р.) визнав заявлені до нього позовні вимоги.
У разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що існування заборгованості відповідачем не заперечується, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 49 905, 60 грн. основного боргу за договором № 2200/13 про закупівлю послуг охорони об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 25.11.2013 р. за період з листопада 2013 року по грудень 2013 року (включно) є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.
Крім того, позивач на підставі п. 6.3 договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої плати за кожен день прострочення платежів за період з 01.12.2013 р. по 13.05.2014 р., яка за розрахунком позивача складає 2 691, 27 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Судом було перевірено розрахунок пені, зроблений позивачем, а також здійснено власний розрахунок за кожен акт прийому-здачі виконаних робіт/послуг окремо, та встановлено, що сума пені заявлена позивачем відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.
Разом з тим, враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 01.12.2013 р. по 13.05.2014 р. складають - 566, 15 грн., а інфляційні збитки з простроченої суми за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року (включно) - 3 184, 55 грн.
За розрахунком суду, здійсненим щодо кожного із актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг окремо, сума 3 % річних та інфляційних втрат є більшою, ніж зазначена позивачем.
Оскільки, в силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд не може виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 566, 15 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3 184, 55 грн.
Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 56 347, 57 грн. заборгованості за договором № 2200/13 про закупівлю послуг охорони об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 25.11.2013 р., з яких: 49 905, 60 грн. - основного боргу, 2 691, 27 грн. - пені, 566, 15 грн. - 3 % річних та 3 184, 55 грн. - інфляційних втрат є доведеними, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.
Судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області задовольнити повністю.
2. Стягнути з Київської міської психоневрологічної лікарні № 3 (08631, Київська область, Васильківський район, селище міського типу Глеваха, вулиця Павлова, будинок 7, ідентифікаційний код - 02125838) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області (01033, місто Київ, вулиця Гайдара, будинок 8, ідентифікаційний код - 08596914) 49 905 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот п'ять) грн. 60 коп. - основного боргу, 2 691 (дві тисячі шістсот дев'яносто одна) грн. 27 коп. - пені, 566 (п'ятсот шістдесят шість) грн. 15 коп. - 3 % річних, 3 184 (три тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 55 коп. - інфляційних втрат та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено: 17.06.2014 р.
Суддя Т.В. Лутак