ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/7391/14 12.06.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна"
до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 36 368,40 грн.
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: не з'явились.
від відповідача: Пономарьов А.О.
Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (далі-відповідач) про стягнення страхового відшкодування у розмірі 36 368,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем страхового відшкодування потерпілій особі за договором страхування №250545069.12 від 05.06.2012 р., внаслідок чого, позивач отримав право вимоги до відповідача, як відповідальної особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.05.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
07.05.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від Моторного транспортного (страхового) бюро України надійшов лист з інформацією на судовий запит.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
У даному судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та надав відзив на позовну заяву в якому пояснив, що позивачем не надано жодного документу щодо встановлення факту законності керування ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу «Mazda-3», державний номер НОМЕР_1.
Представник позивача у дане судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Приймаючи до уваги, що позивач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується розпискою останнього (в матеріалах справи), враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників позивача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 12.06.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -
05.06.2012 р. між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» укладено договір страхування №250545069.12 відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - «Citroen», державний номер НОМЕР_2.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Як встановлено судом, 15.10.2012 р. по вул. Толстого, 49 в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів: «Citroen», державний номер НОМЕР_2, «Honda», державний номер НОМЕР_3, «Peugeot», державний номер НОМЕР_4 та автомобіля «Mazda-3», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2
При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в Приватному акціонерному товаристві "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" автомобіль «Citroen», державний номер НОМЕР_2.
У відповідності до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 15.11.2012 р. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось 15.10.2012 р. по вул. Толстого, 49 в м. Києві за участю автомобілів «Citroen», державний номер НОМЕР_2 «Honda», державний номер НОМЕР_3, «Peugeot», державний номер НОМЕР_4 та автомобіля «Mazda-3», державний номер НОМЕР_1.
Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно звіту №754 про оцінку автомобіля «Citroen», державний номер НОМЕР_2 від 02.11.2012 р. вартість відновлювального ремонту склала 47 180, 79 грн. та відповідно до рахунку-фактуру № Я-00002929 від 21.12.2012 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля «Citroen», державний номер НОМЕР_2 склала 45 080, 27 грн.
10.01.2013 р. позивачем було складено страховий акт №69046, згідно якого, виплата страхового відшкодування складає 36 368, 40 грн.
Відповідно до зазначеного вище рахунку та страхового акту позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 36 368, 40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №804 від 24.01.2013 р. (копії у матеріалах справи).
Обґрунтовуючи свої вимоги, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" зазначає, що у зв?язку з тим, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Citroen», державний номер НОМЕР_2, позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «Mazda-3», державний номер НОМЕР_1 застрахована у Страховому товаристві з додатковою відповідальністю "Гарантія" за полісом №АВ/388575, а також з огляду на те, що водія автомобіля «Mazda-3», державний номер НОМЕР_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу у розмірі 36 368, 40 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля «Mazda-3», державний номер НОМЕР_1 була застрахована у Страховому товаристві з додатковою відповідальністю "Гарантія" за полісом №АВ/388575.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За таких обставин, у зв?язку з настанням страхового випадку - пошкодженням автомобіля «Citroen», державний номер НОМЕР_2 у відповідача виник обов'язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування власнику автомобіля «Citroen», державний номер НОМЕР_2 у розмірі 36 368, 40 грн., було сплачено позивачем на підставі договору страхування.
Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля «Citroen», державний номер НОМЕР_2, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія".
Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
З полісу №АВ/388575, вбачається, що розмір франшизи за даним полісом становить 1 000,00 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що розмір страхового відшкодування, яке зобов'язане виплатити Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Гарантія" зменшується на розмір франшизи 1 000,00 грн. та становить 35 368, 40 грн.
У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2013 р. позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №733 від 04.03.2013 р. про виплату страхового відшкодування, яка отримана відповідачем 11.03.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).
При цьому, відповідачем не надано суду доказів перерахування коштів у якості регресного відшкодування на суму 35 368, 40 грн.
Заперечення відповідача щодо незаконного керування ОСОБА_2 автомобіля «Mazda-3», державний номер НОМЕР_1, що стало підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, судом визнаються необґрунтованими, оскільки згідно постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 05.11.2012 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КпАП України.
Отже, відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" задовольнити частково.
2. Стягнути зі Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, офіс 13, ідентифікаційний код - 21130899), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, ідентифікаційний код - 16285602) 35 368 (тридцять п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 40 коп. - страхового відшкодування та 1 776 (одну тисячу сімсот сімдесят шість) грн. 76 коп. - судового збору.
3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 16.06.2014 р.
Суддя Бондарчук В.В.