ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/4916/14 05.06.14
За позовомПриватного акціонерного товариства "Київстар"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ем Ай Ай Ті"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні
відповідачафірми "Дексель Фарма Ентерпрайзес Лтд." в особі представництва "Дексель Фарма Ентерпрайзес Лтд."
простягнення 972 267,39 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Алдошина Н.О.
від відповідача:Чагін С.М., Хоменко О.А., Репецька К.С.
від третьої особи:не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Київстар" (надалі - "ПрАТ "Київстар") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Ай Ай Ті" (надалі - "ТОВ "Ем Ай Ай Ті") про стягнення 984 090,06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про взаємоз'єднання мереж №586/2011 від 04.11.2011 р. позивач надав послуги, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 942 577,58 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 29 233,66 грн., 3% річних у розмірі 6 748,54 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5 530,28 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.03.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.04.2014 р.
В судовому засіданні 14.04.2014 р. у зв'язку із клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 05.05.2014 р.
05.05.2014 р. через канцелярію суду представником відповідача було подано клопотання про залучення другого відповідача за змістом якого просив залучити до участі у справі в якості іншого відповідача фірму "Дексель Фарма Ентерпрайзес Лтд." В особі представництва в Україні.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення другого відповідача, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фірму "Дексель Фарма Ентерпрайзес Лтд." в особі представництва "Дексель Фарма Ентерпрайзес Лтд.", розгляд справи відкладено до 19.05.2014 р.
19.05.2014 р. через канцелярію суду представником відповідача було подано пояснення за змістом якого вказував на те, що: 1) визначена в рахунках позивача кількість та тривалість дзвінків з виділеного третій особі номеру та належного відповідачу номерного ресурсу технічно не могла бути зроблена; 2) позивач мав здійснити розрахунок за спірний трафік з міжнародним партнером-оператором, однак доказів наведеного не надано; 3) відповідач визнає включений до розрахунків за вересень та жовтень 2013 року телефонний трафік, крім напрямку Saint Helena, та здійснив його оплату.
В судовому засіданні представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог за змістом якої вказував на часткове погашення боргу відповідачем у розмірі 11 822,67 грн. у зв'язку з чим зменшив розмір заявленої до стягнення заборгованості на вказану суму.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2014 р. у зв'язку із неявкою представника третьої особи та необхідністю надання сторонам часу для підготовки доказів по справі розгляд справи відкладено до 05.06.2014 р.
Представник позивача в судове засідання з'явився, подав письмові пояснення за змістом яких позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.
В судове засідання представники відповідача з'явилися, подали клопотання про призначення експертизи за змістом якого просили призначити у даній справі експертизу.
Третя особа, повідомлена про час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103029605410, своїх повноважних представників в судове засідання не направила, про поважні причини неявки суд не повідомила.
Судом в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи відмовлено, оскільки останнім з огляду на надані позивачем пояснення та докази не доведено існування обставин, з якими положення ст. 41 Господарського процесуального кодексу України передбачають необхідність призначення судової експертизи (існування питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань).
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
04.11.2011 р. між ПрАТ "Київстар" (Київстар) та ТОВ "Ем Ай Ай Ті" (Оператор) було укладено договір №586/2011 про взаємоз'єднання мереж (надалі - "Договір").
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору сторони зобов'язуються здійснити взаємоз'єднання мереж на умовах та у терміни, що визначені в цьому договорі. Технічні та організаційні умови взаємоз'єднання мереж визначаються в окремих додатках А до цього договору для кожного міста, у якому здійснюється взаємоз'єднання. Технічні та організаційні умови взаємоз'єднання мереж у м. Києві (на час укладання договору) визначаються додатком А/1 до цього договору. Технічні та організаційні умови взаємоз'єднання мереж в інших містах будуть оформлені настпними додатками А/2, А/3, А/4 і т.д. до цього договору з такими ж вимогами, які стосуються організації взаємоз'єднання транспортних мереж та взаємодії комунікаційних систем.
Пунктом 2.3 Договору встановлено, що відповідно до умов цього договору, на підставі взаємоз'єднання мереж Київстар та Оператора, сторони здійснюють надання таких телекомунікаційних послуг: завершення трафіку з мережі оператора на мережі Київстар, на мережах інших мобільних операторів мобільного зв'язку України, на фіксованій телефонній мережі загального користування України та на мережах країн далекого та близького зарубіжжя; завершення трафіку з мережі Київстар на мережі Оператора.
Згідно із п. 3.2 Договору Київстар зобов'язується: виконати роботи згідно з умовами взаємоз'єднання мереж, що визначені у відповідних додатках А до цього договору; забезпечити організацію потоків Е1 від власного комутаційного обладнання до точок взаємоз'єднання; розробити та узгодити з Оператором технічне завдання на розробку проектної документації щодо взаємоз'єднання згідно з п. 2.2 цього договору та виконати розробку проекту на взаємоз'єднання; забезпечити в порядку, передбаченому цим договором: завершення трафіку з мережі Оператора на мережі Київстар, пропуск трафіку на мережах інших операторів мобільного зв'язку України, на фіксовану телефонну мережу загального користування України та на мережі країн далекого та близького зарубіжжя; якісне обслуговування в межах цього договору, вживати технічних та організаційних заходів щодо покращення якості послуг, що обумовлені умовами цього договору.
У відповідності до п. 3.3 Договору Оператор зобов'язується: виконати роботи згідно з умовами взаємоз'єднання мереж, що визначені у відповідних додатках А до цього договору; забезпечити організацію потоків Е1 від власного комутаційного обладнання до точок взаємоз'єднання; надавати Київстару можливість створення взаємоз'єднання зі своєю мережею у всіх технічно можливих місцях (за винятком, коли це суперечить законодавству) з пропускною здатністю, достатньою для надання телекомунікаційних послуг, та з використанням різних технологій; забезпечити в порядку, передбаченому цим договором: завершення трафіку з мережі Київстар на мережі Оператора, якісне обслуговування в межах цього договору, вживати технічних та організаційних заходів щодо покращення якості послуг, що обумовлені умовами цього договору; своєчасно оплачувати послуги Київстар, у відповідності з порядком передбаченим договором, згідно додатку Б до цього договору.
Положеннями п.п. 5.1-5.3 Договору встановлено, що розрахункові такси за послуги, які надаються Оператору, визначені у додатку Б до цього договору. Щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, сторони виставляють одна одній, за підписом уповноваженої особи, завірені печаткою, рахунки за послуги, надані в межах цього договору протягом звітного періоду. Рахунки включають перелік наданих протягом звітного періоду послуг, а саме: загальну кількість успішних з'єднань та загальну тривалість таких з'єднань по кожному напрямку для кожної точки взаємоз'єднання, розрахункову таксу та суму оплати у національній валюті України.
Згідно із п. 5.5 Договору рахунки кожної із сторін повинні бути оплачені іншою стороною до останнього дня місяця, наступного за звітним, шляхом простого банківського переказу у національній валюті України на поточний рахунок кожної із сторін.
Відповідно до п.п. 14.1, 14.2 Договору договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та є дійсним до 31.12.2011 р. включно. Якщо жодна сторона за 1 місяць до закінчення строку дії договору не повідомить письмово про своє бажання припинити його дію, договір вважається таким, що продовжується на кожний наступний календарний рік на таких самих умовах.
Додатками А/1 від 09.12.2011 р., Б від 01.01.2012 р. (з урахуванням змін, внесених доповненнями №1 від 01.07.2012 р., №2 від 01.03.2013 р.) сторонами було погоджено технічні та організаційні умови взаємоз'єднання мереж, розрахункові такси за послуги, що надаються Оператору.
На виконання умов Договору у період з 01.09.2013 р. по 31.10.2013 р. позивачем було надано відповідачу послуги зв'язку на загальну суму 942 577,58 грн., що підтверджується звітами про обсяги наданих послуг за період 01.09.2013-30.09.2013, 01.10.2013-31.10.2013 та витягом з інформаційної системи ПрАТ "Київстар".
З метою здійснення оплати наведених послуг позивачем було виставлено відповідачу рахунки №1309/46004 від 30.09.2013 р. та №1310/46395 від 31.10.2013 р.
Відповідач частково розрахувався за надані позивачем у період з 01.09.2013 р. по 31.10.2013 р. послуг, сплативши на користь позивача грошові кошти у загальному розмірі 11 822,67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №431 та №432 від 13.05.2014 р.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 930 754,91 грн.
Договір є договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
Матеріалами справи (звітами про обсяги наданих послуг за період 01.09.2013-30.09.2013, 01.10.2013-31.10.2013 та витягом з інформаційної системи ПрАТ "Київстар") підтверджується надання позивачем на виконання умов Договору послуг зв'язку у період з 01.09.2013 р. по 31.10.2013 р. на загальну суму 942 577,58 грн.
Посилання відповідача на те, що визначена в рахунках позивача кількість та тривалість дзвінків з виділеного третій особі номеру та належного відповідачу номерного ресурсу за напрямком Saint Helena, а саме: 9 747 дзвінків тривалістю 90 722 хвилин у вересні 2013 року та 2 468 дзвінків тривалістю 17 934 хвилин у жовтні 2013 року, технічно не могла бути зроблена, адже такі дзвінки були здійснені за проміжок часу - 7 634 хвилин у вересні 2013 року та 1 498 хвилин у жовтні 2013 року, судом відхиляється з огляду на наступне.
Відповідно до погоджених сторонами в додатку А/1 від 09.12.2011 р. до Договору Технічних та організаційних умов взаємоз'єднання мереж вбачається, що взаємоз'єднання мереж позивача та відповідача було організовано з використанням стику А на базі стандартного потоку Е1, в якому один канал задіяний для службової інформації (кадрової синхронізації), один - для сигналізації СКС7 та решта 30 каналів для передачі голосової інформації.
Тобто, у потоці Е1, що застосовувався для взаємоз'єднання мереж сторін забезпечувалося до 30 одночасних голосових розмов у будь-який момент часу.
Отже, за проміжки часу: 7 634 хвилин у вересні 2013 року та 1 498 хвилин у жовтні 2013 року, технічно можливо було здійснити дзвінки загальною тривалістю 229 020 хвилин та 44 940 хвилин, відповідно, що спростовує твердження відповідача про зворотнє.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.5 Договору грошове зобов'язання відповідача по оплаті наданих позивачем послуг мало виконуватися щомісячно до останнього дня місяця, наступного за звітним, тобто, по оплаті наданих у вересні 2013 року послуг до 31.10.2013 р., у жовтні 2013 року - 02.12.2013 р. (оскільки останній день виконання грошового зобов'язання припадає на вихідний день).
Відповідач частково розрахувався за надані позивачем у період з 01.09.2013 р. по 31.10.2013 р. послуги, сплативши на користь позивача грошові кошти у загальному розмірі 11 822,67 грн., а саме: у розмірі 6 108,46 грн. за надані у вересні 2013 року послуги та у розмірі 5 714,21 грн. за надані у жовтні 2013 року, що підтверджується платіжними дорученнями №431 та №432 від 13.05.2014 р., у зв'язку з чим позивачем було зменшено позовні вимоги на вказану суму.
Таким чином, на момент вирішення спору матеріалами справи належним чином підтверджується існування заборгованості відповідача по оплаті наданих у вересні 2013 року послуг у розмірі 782 804,16 грн. та у жовтні 2013 року - у розмірі 147 950,75 грн., строк виконання грошового зобов'язання по оплаті якої настав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 930 754,91 грн. на підставі Договору за надані у період з вересня по жовтень 2013 року послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Посилання відповідача на відсутність його обов'язку з оплати спірної заборгованості, оскільки її виникнення зумовлено протиправними діями третіх осіб, а позивачем, будучи обізнаним про аномальний трафік, не було здійснено будь-яких дій щодо запобіганню вчинення таких порушень судом відхиляється з огляду на наступне.
Згідно із ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
По-перше, із наявних в матеріалах справи листів абонента відповідача - третьої особи, (№02-13/10 від 04.10.2013 р., б/н від 08.11.2013 р.) вбачається, що останній неодноразово повідомляв відповідача про існування проблеми щодо аномального трафіку за напрямком "Saint Helena" та просив вчинити дії щодо встановлення причин такого трафіку.
Доказів вчинення відповідачем дій з метою встановлення причин такого аномального трафіку за напрямком "Saint Helena" чи його припинення матеріали справи не містять.
Більш того, листом №2498 від 02.12.2013 р. відповідач надіслав на адресу позивача гарантійний лист в якому визнав існування спірного аномального трафіку та гарантував сплату коштів відповідно до рахунку №1309/46004 від 30.09.2013 р.
Отже, відповідач будучи обізнаним про існування проблемного аномального трафіку за напрямком "Saint Helena" від його абонента не вчиняв будь-яких дій, спрямованих на його припинення чи встановлення обставин виникнення, а навпаки, визнав обов'язок по оплаті послуг позивача за транзит такого трафіку.
По-друге, відповідно до п. 5.8 Договору у разі виникнення розбіжностей щодо об'єктів трафіку та/або нарахованої суми оплати за послуги, надані згідно договору, у розмірі понад 2%, сторона-дебітор оплачує рахунок у повному обсязі та до кінця місяця, наступного за звітним, направляє на адресу іншої сторони лист з ініціативою здійснити проведення деталізованої звірки біллінгових даних по напрямках та/або точках взаємоз'єднання, для яких зафіксовані розбіжності. Такий лист має містити інформацію щодо власних даних обліку трафіку сторони, що оскаржує рахунок, та виявлених розбіжностей. Разом з таким листом сторона, що скаржує рахунок, повинна надати іншій стороні власні деталізовані дані обліку трафіку в електронному вигляді, які мають містити інформацію стосовно кожного успішного з'єднання, а саме: дату та час початку з'єднання, номер "А", номер "Б" та тривалість з'єднання у секундах.
Згідно із п. 5.10 Договору якщо сторона, що отримала послуги, не надасть письмового повідомлення про будь-яке оскарження виставленого рахунку до кінця місяця, наступного за звітним, то такий рахунок буде вважатися прийнятим, а сторона, що отримала такий рахунок, такою, що відмовилася від оскарження останнього.
Тобто, за змістом п. 5.8 Договору існування претензій щодо виставлених рахунків не звільняє сторону-дебітора від обов'язку оплатити такі рахунки в повному обсязі, однак надає право останньому на пред'явлення відповідної скарг до кінця місяця, наступного за звітним.
Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується факт своєчасного отримання рахунків від позивача на оплату спірних послуг.
При цьому, доказів оскарження відповідних рахунків чи пред'явлення будь-яких претензій позивачу відповідачем не надано, а відтак, останній в силу положень п.п. 5.8, 5.10 Договору є таким, що відмовився від оскарження відповідних рахунків та прийняв визначені в них послуги в повному обсязі.
По-третє, відповідно до положень Правил взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 08.12.2005 р. №155, Технічних вимог до маршрутизації трафіку в телефонній мережі загального користування України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.08.2010 р. №607, Порядку маршрутизації трафіка в телекомунікаційній мережі загального користування України, затвердженого рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації від 05.07.2012 р. №324, та Ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого, міжміського, міжнародного, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 10.12.2009 р. № 1789, ПрАТ "Київстар", як транзитному оператору, заборонено перевіряти та блокувати вхідний транзитний трафік, що надходить на його мережу з мереж інших операторів (в т.ч. відповідача).
Тобто, посилання відповідача на те, що позивач зобов'язаний був блокувати аномальний трафік, що надходив з мережі ТОВ "Ем Ай Ай Ті" є безпідставним.
Крім того, наданими позивачем документами (актами звірки розрахунків за послуги зв'язку надані згідно Угоди про надання послуг міжнародного зв'язку між ПрАТ "Київстар" та TeliaSonera Internation Carrier AB за вересень та жовтень 2013 року, рахунками з деталізацією №TCMV31301805K від 03.10.2013 р. та №TCMV31301983W від 06.11.2013 р., платіжними дорученнями) спростовується твердження відповідача про необґрунтованість нарахування спірної заборгованості з огляду на відсутність доказів оплати позивачем спірного трафіку міжнародному партнеру-оператору.
З огляду на викладене, відповідачем не доведено існування обставин, з яким чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.
За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ "Київстар" про стягнення з ТОВ "Ем Ай Ай Ті" заборгованості у розмірі 930 754,91 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 29 233,66 грн., 3% річних у розмірі 6 748,54 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5 530,28 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 01.11.2013 р. (рахунок №1309/46004 від 30.09.2013 р.) та з 01.12.2013 р. (рахунок №1310/46395 від 31.10.2013 р.) по 31.01.2014 р. та по грудень 2013 року в частині інфляційних втрат.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до п. 8.3 Договору у разі несвоєчасної або неповної оплати рахунків однією з сторін у відповідності до п. 5.5 договору, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від загальної вартості неоплачених послуг, за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання її обов'язків за Договором у повному обсязі.
Згідно із п. 8.4 Договору строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені, встановлюється у 3 (три) роки на підставі ст. 259 Цивільного кодексу України. Нарахування пені здійснюється протягом всього часу існування заборгованості однієї сторони перед іншою стороною.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої заборгованості за кожний день прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання по кожному рахунку окремо, проте суд здійснює перерахунок пені, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що останнім днем виконання грошового зобов'язання відповідачем по оплаті наданих послуг згідно рахунку №1310/46395 від 31.10.2013 р. є 02.12.2013 р., а тому правомірним є нарахування пені за прострочення по оплаті наданих у жовтні 2013 року послуг з 03.12.2013 р.
За перерахунком суду, здійсненим з урахуванням встановленої судом дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих позивачем у жовтні 2013 року послуг, визначених позивачем дат нарахування пені за прострочення по оплаті наданих у вересні 2013 року послуг та кінцевої дати нарахування пені (31.01.2014 р.), правомірним є стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих: у вересні 2013 року послуг, нарахованої за період з 01.11.2013 р. по 31.01.2014 р., у розмірі 25 850,40 грн.; у жовтні 2013 року, нарахованої з 03.12.2013 р. по 31.01.2014 р., у розмірі 3 283,80 грн., що разом становий 29 134,20 грн.
В іншій частині заявлена до стягнення позивачем пеня у розмірі 99,46 грн. (29233,66 грн. - 29 134,20 грн.) обрахована невірно (без врахування положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України), а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком інфляційних втрат, що нараховані останнім за лише за прострочення по сплаті наданих у вересні 2013 року послуг за період листопад-грудень 2013 року, а тому вимога позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 5 530,28 грн. є обґрунтованою.
За перерахунком суду, здійсненим з урахуванням обставин, встановлених при перерахунку пені, розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих: у вересні 2013 року послуг, нарахованих за період з 01.11.2013 р. по 31.01.2014 р., у розмірі 5 965,48 грн.; у жовтні 2013 року, нарахованих з 03.12.2013 р. по 31.01.2014 р., у розмірі 757,80 грн., що разом становий 6 723,28 грн.
В іншій частині заявлені до стягнення позивачем 3% річних у розмірі 25,26 грн. (6 748,54 грн. - 6 723,28 грн.) обраховані невірно (без врахування положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України), а тому задоволенню не підлягають.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Ем Ай Ай Ті" на користь ПрАТ "Київстар" заборгованості у розмірі 930 754,91 грн., пені у розмірі 29 134,20 грн., 3% річних у розмірі 6 723,28 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5 530,28 грн.
В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Київстар" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем Ай Ай Ті" (03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, поверх 5; ідентифікаційний код 34189502) на користь Приватного акціонерного товариства "Київстар" (03110, м. Київ, просп. Червонозоряний, 51; ідентифікаційний код 21673832) суму основного боргу у розмірі 930 754 (дев'ятсот тридцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 91 коп., пеню у розмірі 29 134 (двадцять дев'ять тисяч сто тридцять чотири) грн. 20 коп., 3% річних у розмірі 6 723 (шість тисяч сімсот двадцять три) грн. 28 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 530 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять) грн. 28 коп. та судовий збір у розмірі 19 442 (дев'ятнадцять тисяч чотириста сорок дві) грн. 85 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення - 11.06.2014 р.
Суддя Р.В. Бойко