Рішення від 11.06.2014 по справі 910/7216/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7216/14 11.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВІД"

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК Планета Міст".

про стягнення 211 189,41 грн.

Суддя - Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Просалова О.Є. по довіреності № б/н від 14.10.2013р.

Від відповідача: не з'явились

Від третьої особи: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВІД" 211 189,41 грн. Позовні вимоги мотивовані наступним. 21.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст" (лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уні Кредит Лізинг" (лізингодавець) було укладено договір фінансового лізингу № 976-LD. Виконання зобов'язання лізингоодержувача за договором лізингу забезпечено порукою, так відповідно до умов договору поруки № 976-LD/SUR від 21.05.2012р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Уні Кредит Лізинг" (лізингодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст" (лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВІД" (поручитель). Поручитель як солідарний боржник, зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити лізингодавцю за йог першою вимогою всі необхідні платежі за договором фінансового лізингу загальною сумою до 211 189,41 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 р. порушено провадження у справі № 910/7216/14р. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.05.2014р. за участю представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2014р, відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи на 11.06.2014р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представниками відповідача та третьої особи не використано наданого їм законом права на участь їх представників у судовому засіданні. Причин неявки суду не повідомлено.

Відповідач та третя особа належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, адже відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18: особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Згідно з пунктом 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представників відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 11.06.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

23.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМК Планета Міст" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 976-LD (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач взяв на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця та передати предмет лізингу у користування відповідачу на строк та на умовах, визначених цим договором, з урахуванням того, що продавець був обраний відповідачем.

Предмет лізингу означає обладнання, зазначене в додатку № 1 Специфікація до договору.

Згідно додатку № 1 (Специфікація) предметом лізингу є : несамохідний плавучий кран вантажопідйомністю 680 тонн, заводський номер 05113.

Ціна предмету лізингу становить еквівалент 6 818 181,82 доларів США.

13.05.2009 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, згідно якої визначено ціну предмета лізингу в розмірі 6 841 961,52 доларів США.

27.05.2009 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору, згідно якої визначено ціну предмета лізингу в розмірі 52 500 000,00 грн., що становить еквівалент 6 852 286,90 доларів США.

За умовами розділу 3 договору передача предмету лізингу оформлюється шляхом складання акту приймання-передачі майна.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту приймання-передачі від 13.05.2009, підписаного та скріпленого печатками позивача та відповідача, останній прийняв предмет лізингу: несамохідний плавучий кран вантажопідйомністю 680 тонн, заводський номер 05113.

Згідно з п. 1.3. договору строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у додатку № 2 до договору.

Відповідно ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Згідно з п. 7.1. договору складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у додатку № 2 до договору, який є його невід'ємною частиною.

Склад лізингових платежів визначений у п. 7.2., зокрема:

7.2.1. Перший лізинговий платіж сплачується за курсом першого лізингового платежу (офіційним курсом обміну валют Національного Банку України, що діяв на день підсипання цього договору) до 02.03.2009 включно та складається із:

а) комісійної винагороди лізингодавця за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладанням цього договору (комісія за організацію);

b) авансу ціни предмета лізингу.

Перший лізинговий платіж може бути сплачений частинами в межах строку, передбачено Графіком лізингових платежів. (п. 7.2.1. викладено в редакції, що врегульована спеціальними умовами до договору).

7.2.2. періодичні лізингові платежі сплачуються за курсом платежу і складаються з:

7.2.2.1. Перший періодичний лізинговий платіж складається з: комісії лізингодавця, яка розраховується з дати передачі до останнього числа лізингового періоду, в якому відбулась передача предмета лізингу;

7.2.2.2. Другий і всі наступні періодичні лізингові платежі складаються з:

а) відшкодування, яке є гривневою сумою, визначеної у Графіку, помноженої на курс купівлі валюти. (п. 7.2.2.2. викладено в редакції, що врегульована спеціальними умовами до договору та з урахуванням додаткової угоди № 2 від 13.05.2009).

Відповідно до п. 7.7. договору відповідач сплачує на користь позивача лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатку № 2 до цього договору на рахунок, зазначений в розділі 15 цього договору, в сумі, яка визначена в повідомленні про лізинговий платіж.

Додаток № 2 (Графік сплати лізингових платежів), в редакції угоди № 3 від 27.05.2009 оформлений у вигляді таблиці, містить дати сплати платежів (колонка таблиці № 2), суми лізингових платежів (колонка таблиці № 3) та суми відшкодування (колонка таблиці № 4).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В порушення умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК Планета Міст" свої зобов'язання з оплати щомісячних лізингових платежів у визначені строки повністю не виконав, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

В свою чергу, виконання зобов'язання лізингоодержувача за договором фінансового лізингу № 976-LD від 23.01.2009р., забезпечено договором поруки № 976-LD/SUR від 21.05.2012р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (далі - лізингодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "БМК Планета Міст" (далі - лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВІД» (далі - поручитель).

Предметом договору поруки є те, що відповідно до умов Договору фінансового лізингу № 976-LD від 23.01.2009 р. (зі змінами та доповненнями, які можуть вноситись до них, і разом з усіма додатками до них надалі - "Договір фінансового лізингу"), укладений між лізингодавцем та лізингоодержувачем, Поручитель, як солідарний боржник зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити Лізингодавцю за його першою вимогою, всі необхідні платежі за Договором фінансового лізингу загальною сумою 211 189,41 (двісті одинадцять тисяч сто вісімдесят дев'ять грн. 41 коп.) гривень.

Відповідно до п. 1.2. договору поруки, поручитель зобов'язується сплатити платежі зазначені в п.1.1 Договору, якщо йому надіслана лізингодавцем письмова вимога (надалі - "Вимога"), протягом 5 (п'яти) днів з дати такої Вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо Вимоги без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань. Такі платежі повинні бути сплачені Поручителем на рахунки Лізингодавця, вказані в цьому Договорі або у Вимозі.

Згідно з п. 1.3. договору поруки, поручитель згоден, що його зобов'язання за цим Договором є безумовними та не залежать від можливості примусового стягнення за Договором фінансового лізингу, або відсутності будь-якої дії Лізингодавця щодо стягнення за Договором фінансового лізингу або відмови Лізингодавця від примусового стягнення за будь-яким положенням Договору фінансового лізингу або від отримання будь-якого рішення суду проти лізингоодержувача або будь-якої дії яка могла б звільнити Поручителя від відповідальності за цим Договором.

Договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Дія цього договору закінчується через три роки після настання останньої дати платежу, вказаної у відповідному графіку лізингових платежів договору фінансового лізингу (п. 3.8. договору поруки).

Пунктом 2.2. договору поруки визначено, що поручитель зобов'язаний відповідати пере лізингодавцем за виконання зобов'язань лізингоодержувача, що вказані в договорі фінансового лізингу в обсязі, що вказаний в п. 1.1. цього договору та виконувати всі інші умови цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із наявністю боргу по Договору лізингу позивач надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮВІД» (Поручителю) Вимогу вих. № 2629 від 25.11.2013 р., якою повідомлено про те, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-Міст» за Договором лізингу становить 18 130 026,96 грн. і Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» вимагає від Поручителя сплатити частину простроченої заборгованості лізингоодержувача в розмірі 211 189,41 грн. на поточний рахунок ТОВ «УніКредит Лізинг».

Однак Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮВІД» не виконало свої зобов'язання за Договором поруки та не сплатило заборгованість ТОВ «БМК Планета-Міст» за Договором лізингу, а відтак відповідач порушив зобов'язання за Договором поруки.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача за неналежне виконання договору поруки 976-LD/SUR від 21.05.2012р. суму грошових коштів, яка належить до сплати відповідно до умов вказаного договору, яка складає 211 189,41 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України укладення між сторонами договору є однією з підстав виникнення зобов'язання.

Положення ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України визначають, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 2 статті 553 Цивільного кодексу України встановлює, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Стаття 543 Цивільного кодексу України визначає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору поруки 976-LD/SUR від 21.05.2012р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 211 189,41 грн. відповідно до договору фінансового поруки 976-LD/SUR від 21.05.2012р., є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВІД" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 13, код 33638697), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 22/1, код 33942232) заборгованість в розмірі 211 189 (двісті одинадцять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн.. 41 коп. та судовий збір в розмірі 4 223 (чотири тисячі двісті двадцять три) грн. 78 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.06.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Попередній документ
39257249
Наступний документ
39257251
Інформація про рішення:
№ рішення: 39257250
№ справи: 910/7216/14
Дата рішення: 11.06.2014
Дата публікації: 18.06.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Лізингові правовідносини