Справа № 329/ 468 /14-ц
Провадження 2 / 329 / 164 / 2014.
16 червня 2014 р. смт. Чернігівка
Чернігівський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого-судді Глянь С.І.,
при секретарі Силаєвій Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Чернігівського району Запорізької області в інтересах Запорізької обласної державної адміністрації до Чернігівської районної державної адміністрація, ОСОБА_1, про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Чернігівської РДА від 22.05.2007 р. в частині 0,0910 га, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки в частині 0,0910 га та вилучення вказаної земельної ділянки,
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: комунальний заклад «Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини» Запорізької обласної ради
Прокурор звернувся до суду з зазначеним позовом.
В судовому засіданні прокурор на позові наполягав і пояснив, що прокуратурою Чернігівського району Запорізької області проведено перевірку щодо законності передачі в оренду громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 18,0 га, на якій розміщений курган НОМЕР_1, який є об'єктом культурної спадщини.
На території Богданівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області за 0,8 км на південь від південно-східної околиці с. Бойове Богданівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області розташований об'єкт культурної спадщини - курган НОМЕР_1.
За результатами перевірки, встановлено, що розпорядженням голови Чернігівської районної державної адміністрації від 22.05.2007 №170 прийнято рішення про передачу в оренду громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 18,0 га., між Чернігівською райдержадміністрацією та ОСОБА_1 украдено договір оренди земельної ділянки (яка складається з невитребуваних паїв) від 11.06.2007, строком на 10 років, на зазначеній земельній ділянці знаходиться курган НОМЕР_1, загальною площею 0,0910 га, який є об'єктом культурної спадщини, археологічною пам'яткою місцевого значення.
Відповідно до звіту про незалежну грошову оцінку пам'ятки археології - кургану охоронний НОМЕР_1, станом на 03.03.2014 грошова оцінка кургану складає 1 124 439,00 грн.
На вимогу прокуратури області Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при використанні земель історико-культурного призначення.
Згідно з інформацією Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 03.04.2014 землі історико-культурного призначення на яких розташований курган (охоронний НОМЕР_1) передані в оренду ОСОБА_1 всупереч вимог Земельного кодексу України.
Також, за результатами обстеження курганного могильника Комунальним закладом «Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини» Запорізької обласної ради 14.01.2014 складено акт технічного обстеження сучасного стану пам'ятки археології.
Відповідно до вказаного акту поверхня насипів кургану піддається сільськогосподарській обробці шляхом розорювання, ПП «Інфотера» проведено геодезичну зйомку, за результатами якої складено ситуаційну схему. Відповідно до вказаної схеми площа земельної ділянки, на якій розташований курганний могильник (охоронний НОМЕР_1) складає 0,0910 га.
Прокурор просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Чернігівської РДА №170 від 22.05.2007, в частині передачі в користування ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0910 га, на якій розташований курган (охоронний НОМЕР_1), та яка входить до складу орендованої ним земельної ділянки площею 18,0 га., визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11.06.2007, згідно розпорядження голови Чернігівської РДА №170 від 22.05.2007, в частині передачі Чернігівською РДА в користування ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,0910 га, на якій розташований курган (охоронний НОМЕР_1), та яка входить до складу ділянки площею 18,0 га., вилучити у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0910 га, на якій розміщений курган (охоронний НОМЕР_1).
В судове засідання представник Запорізької обласної державної адміністрації, Чернігівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1, комунальний заклад «Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини» Запорізької обласної ради не з'явились, надали суду письмові заяви в яких просили суд розглянути позов без їх участі.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши прокурора вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 53 ЗК України, до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби. Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам'яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.
Статтею 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.
До археологічних об'єктів культурної спадщини, згідно зі ст. 2 вказаного Закону, відносяться рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок тощо), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.
Згідно зі ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення.
Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси
Згідно з ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з п.7 ч.1 ст.13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
Пунктами 3, 4 частини 1 статті 16 вказаного Закону передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель; охороною пам'яток історії та культури.
Частиною 1 ст.21 зазначеного Закону встановлено, що місцева державна адміністрації розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Частиною 5 ст.122 Земельного кодексу України визначено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених законом, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Запорізька обласна державна адміністрація.
Згідно з ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Частиною 4 статті 38 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що рішення посадових осіб місцевих державних адміністрацій можуть бути оскаржені Президенту України, органу виконавчої влади вищого рівня, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини або до суду.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Зважаючи на викладене, розпорядження голови Чернігівської РДА №170 від 22.05.2007 в частині надання в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0910 га, на якій розміщено курган, підлягає визнанню судом незаконним та скасуванню.
Також, в частині передання в оренду земельної ділянки площею 0,0910 га, на якій розміщено курган, підлягає визнанню недійсним договір оренди.
Згідно зі ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно.
Згідно п.6 ч.1 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», до повноважень обласних державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.
Окрім того, повноваження щодо розпорядження землями історико-культурного призначення відноситься до відання обласної державної адміністрації.
Згідно п.6 ч.1 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», до повноважень обласних державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.
Окрім того, повноваження щодо розпорядження землями історико-культурного призначення відноситься до відання обласної державної адміністрації.
Зважаючи, що господарська діяльність користувача земельної ділянки призводить до руйнування та можливого знищення пам'ятки археології - курганного могильника, прокурор звертається із зазначеним позовом до суду в інтересах органу, уповноваженого діяти в спірних правовідносинах - Запорізької обласної державної адміністрації.
Зважаючи на викладене, земельна ділянка, на якій розташовано курган (охоронний НОМЕР_1) підлягає вилученню у ОСОБА_1 та поверненню її власнику - державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» від 20.11.2011 з числа позовних вимог, на які не поширюється позовна давність, виключено вимоги про визнання незаконними правових актів органів державної влади та місцевого самоврядування, якими порушено право власності або інше речове право (п.4 ч.1 ст.268 ЦК України).
Разом з тим, підпунктом 3 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону встановлено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутись з позовом про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи без урахування позовної давності.
Таким чином, на думку суду на цей час не сплинув строк звернення до суду з відповідним позовом.
Керуючись ст.121 Конституції України, ст.114 ЦПК України, ст.ст.84, 93, 116, 124, 158, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.ст. 386,387, 1212 ЦК України, , ст. ст.10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги прокурора Чернігівського району Запорізької області в інтересах Запорізької обласної державної адміністрації до Чернігівської районної державної адміністрація, ОСОБА_1, про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Чернігівської РДА від 22.05.2007 р. в частині 0,0910 га, визнання недійсним договору оренди в частині 0,0910 га та вилучення земельної ділянки, третя особа - комунальний заклад «Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини» Запорізької обласної ради - задовольнить
Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Чернігівської РДА №170 від 22.05.2007, в частині передачі в користування ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0910 га, на якій розташований курган (охоронний НОМЕР_1), та яка входить до складу орендованої ним земельної ділянки площею 18,0 га.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11.06.2007, згідно розпорядження голови Чернігівської РДА №170 від 22.05.2007, в частині передачі Чернігівською РДА в користування ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,0910 га, на якій розташований курган (охоронний НОМЕР_1), та яка входить до складу ділянки площею 18,0 га.
Вилучити у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0910 га, на якій розміщений курган (охоронний НОМЕР_1) грошова оцінка якого складає 1124439,00 грн., яка входить до складу орендованої земельної ділянки площею 18,0 га., яка розташована в межах території Богданівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення., або в порядку ст. 294 ЦПК України..
Суддя С.І.Глянь