Справа № 404/130/14-ц
Номер провадження 2/404/698/14
16 червня 2014 року Кіровський райсуд м. Кіровограда в складі :
головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Гуйван О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування ,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування. Просить визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2, який посвідчений приватним нотаріусом міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 820.
На обґрунтування вимог позивачем вказано, що 02.08.2011 р. між ним та відповідачем був укладений договір дарування 2/3 частини квартири АДРЕСА_2, який посвідчений приватним нотаріусом міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 820. Відповідно до вказаного договору позивач подарував 2/3 частини вказаної квартири, яка належала позивачу на підставі договору купівлі-продажу квартири з відстрочкою платежу від 25.08.2004 року своїй жінці ОСОБА_2 З 1993 року позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС 2-ої категорії. Згідно виписці з амбулаторної картки позивач з 2008 року по 2013 рік постійно знаходився на лікуванні та взятий на облік у невропатолога з вертеброгенною люмбоішалгією з мязево-тонічними проявами, виразним больовим судомам. Після двох років лікування позивача повторно було направлено на стаціонарне лікування в Знам»янську обласну бальнеологічну лікарню. В березні 2010 року у позивача стався інсульт. В цей час позивачу стало відомо про хворобу своєї матері, а саме цукрового діабету 2 ст. На протязі 2011-2012 р. мати позивача лікувалась. Проте на фоні діабетичного ускладнення останній декілька разів ампутували кінцівки. В зв»язку з цим, крім погіршення здоров»я позивача, який потребував догляду, погіршувалось здоров»я його матері. 31.08.2012 року мати позивача померла. В зв»язку з цим негативним обставинами в 2011 року позивач був змушений звернутися до психіатричної лікарні Кіровоградської області. Таким чином на момент вчинення правочину позивач не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
Відповідач позов не визнала, вказуючи на те, що вона познайомилась з позивачем 19.09.2003 року і з того часу проживали разом та вели спільне господарство. В 2004 році сторони вирішили створити сім»ю і проживати разом. 14.08.2004 року відповідач продала власну квартиру в м. Вознесенську за 5500 доларів США, однак вказаної суми не хватало для придбання квартири в м. Кіровограді, яка коштувала 8000 доларів США. 25.08.2004 р. ОСОБА_1 на своє ім»я придбав квартиру АДРЕСА_2. 08.09.2006 року сторони уклали шлюб. Відповідач переживала за своїх дітей від попереднього шлюбу і домовилась з ОСОБА_1, що в зв»язку з вкладенням більшої суми при купівлі квартири він переоформить 2/3 квартири на неї, щоб у випадку її смерті її діти під попереднього шлюбу мали житло. 02.08.2011 року сторони у нотаріуса оформили договір дарування 2/3 квартири на відповідача.
У судовому засіданні представник позивача просить призначити судово-психіатричну експертизу для визначення психічного стану ОСОБА_1, а саме чи перебував ОСОБА_1 на момент вчинення договору дарування квартири АДРЕСА_2 у такому стані, коли він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
На обґрунтування даного клопотання вказано, що на момент вчинення правочину позивач не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
Відповідач заперечила щодо призначення по справі судово-психіатричну експертизу, посилаючись на відсутність підстав.
Третя особа залишила вирішення клопотання на розсуд суду.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання представника позивача підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 02 серпня 2011 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 належної йому 2/3 частки квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (а.с.6-7).
В зв'язку із тим, що для об'єктивного розгляду справи необхідні спеціальні знання в області психіатрії, суд вважає за необхідне призначити судово-психіатричну експертизу.
Керуючись ст. 143, ст. 144, п.п. 2 ч. 1 ст. 145, ст.168, ст. 202 ч.5 ЦПК України,
По справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування призначити судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Комунального закладу «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня», попередивши експертів про кримінальну відповідальність по ст. 384, ст. 385 КК України.
На вирішення експертів поставити запитання:
· Чи перебував ОСОБА_1 на момент вчинення договору дарування квартири АДРЕСА_2 (02.08.2011 р.) у такому стані, коли він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?
Роз'яснити сторонам положення ст. 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі: у разі ухилення особи, яка бере участь у справі від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі у експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також, яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого була призначена експертиза, або відмовити у його визнані.
Провадження по справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Н. Ю. Іванова