Вирок від 12.06.2014 по справі 334/4997/14-к

Дата документу 12.06.2014

Справа № 334/4997/14-к

Провадження № 1-кп/334/381/14

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

з участю прокурора - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014080010000091 по обвинуваченню: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, маючого середню освіту, не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

20.06.2013 року Ленінським районним судом за ст..121ч.1КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;

у вчиненні злочинів, передбачених ст.302 ч.2 КК України,

встановив:

У березні 2014 року ОСОБА_4 , маючи намір на утримання місця розпусти, з метою наживи, надав своє житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 для вчинення розпусних дій.

15.03.2014 року, приблизно о 10 годині 40 хвилин, ОСОБА_4 за 50 гривень, надав ОСОБА_5 кімнату у вищевказаній квартирі, де ОСОБА_5 , діючи з відома та згоди ОСОБА_4 вступила у статевий зв'язок з раніше невідомим їй ОСОБА_6

27.03.2014 року, приблизно о 9 годині 30 хвилин, за 50 гривень надав ОСОБА_5 кімнату у вищевказаній квартирі, де ОСОБА_5 , діючи з відома та згоди ОСОБА_4 вступила у статевий зв'язок з раніше невідомим їй ОСОБА_7 .

Таким чином, на протязі березня 2014 року ОСОБА_4 неодноразово надав приміщення своєї квартири для вчинення у ній розпусних дій, отримавши дохід.

Своїми навмисними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.302 КК України, тобто утримання місць розпусти, вчинене з метою наживи.

29.05.2014 року між прокурором прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні № 12014080010000091, та обвинуваченим ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання провини. У відповідності з угодою прокурор і обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, усіх істотних для даного кримінального провадження обставин і правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст.302 ч.2 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою провину в скоєнні вказаних кримінальних правопорушень. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, призначене з урахуванням ст..69 КК України, яке ОСОБА_4 повинен понести за скоєний злочин - 850 гривень.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди суд бере до уваги наступні обставини.

У відповідності зі ст.ст. 468,469 КПК України у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладено угоду між прокурором і обвинуваченим про визнання вини. Прокурор в судовому засіданні, враховуючи, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги і правила КК і КПК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи. Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити, призначити узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи. При цьому ОСОБА_4 в повному обсязі визнав себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.302 ч.2 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатний виконати прийняті угодою зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним, державі, у відповідності зі ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам, потерпілих від злочинів немає.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи дії яких інших обставин, ніж передбачені в угоді. При цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеного з прокурором угоди про визнання провини, характер обвинувачення, щодо якого визнає свою провину, повністю розуміє свої права, передбачені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК, і наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Беручи до уваги, що умови угоди про визнання провини між прокурором прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 відповідають вимогам КК і КПК України, суд, враховуючи заслухані доводи учасників кримінального провадження, вважає, що є всі правові підстави для затвердження зазначеної угоди. Суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив злочин, який кваліфікований за ст.302 ч.2 КК України, згідно якої належить призначити визначену сторонами в угоді про визнання вини міру покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 373, 374, 394,474, 475 КПК України, суд

засудив:

Затвердити у кримінальному провадженні № 12014080010000091 угоду про визнання провини від 29.05.2014 року між прокурором прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4

Канаткіна ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.302 ч.2 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання провини від 23.05.2014 року покарання - штраф у сумі 850 гривень.

На вирок протягом 30 днів може бути подана апеляційна скарга в Запорізький апеляційний суд.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
39256985
Наступний документ
39256987
Інформація про рішення:
№ рішення: 39256986
№ справи: 334/4997/14-к
Дата рішення: 12.06.2014
Дата публікації: 09.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Створення або утримання місць розпусти і звідництво
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (04.11.2024)
Дата надходження: 04.11.2024