17.06.14р. Справа № 904/3779/14
За позовом Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, (м. Кривий Ріг) в інтересах держави Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, (м. Київ) в особі Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", (м. Кривий Ріг)
до Житлово-будівельного кооперативу "Восток-39", (м. Кривий Ріг)
За участю у справі Прокурора м. Дніпропетровська, (м. Дніпропетровськ)
про стягнення 160 118,11 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Прокурор: Ягольник Г.В.
від позивача: Бібленко І.В. - спец. (дов. № 108/01 від 12.01.14р.)
від відповідача: не з'явився
Прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся до господарського суду в інтересах держави Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (далі-позивач) із позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Восток-39" (далі-відповідач) за участю у справі Прокурора м. Дніпропетровська про стягнення 160 118,11 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 139 351,57 грн. - основний борг, 5 224,52 грн. - пеня, 6 273,89 грн. - інфляційні втрати, 1 030,86 грн. - 3% річних, 8 237,27 грн. - 7% штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 531 від 15.10.2013р., в частині повного та своєчасного розрахунку за спожиту теплову енергію.
Представником позивача в судовому засіданні надане клопотання, яким долучає до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків за спожиту теплову енергію за період з 01.10.13р. по 03.06.14р.
Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але подав до суду клопотання, в якому просить суд розгляну справу без участі уповноваженого представника. Крім того, відповідач вказує на те, що нарахований позивачем основний боргу у сумі 139 351,57 грн. ЖБК " Восток-39" визнає повністю, щодо нарахованих штрафних санкцій, відповідач просить суд не стягувати, оскільки кооператив знаходиться в тяжкому фінансовому стані.
Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи прокурора та представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
15 жовтня 2013 року між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (надалі - Теплопостачальна організація - продавець) та Житлово-будівельним кооперативом "Восток-39" (надалі - споживач - покупець) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 531.
Цей Договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 14.10.2014 року керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України (п. 10.1 Договору).
Згідно п. 1.1. договору, теплоцентральна організація - продавець бере на себе зобов'язання постачати споживачеві - покупцю теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач - покупець зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачений цим законом.
Відповідно до п. 2.1. договору, теплова енергія постачається споживачу - покупцю в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби, як опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду та гаряче водопостачання - протягом року.
Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом. Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія проводиться за комерційними приладами обліку на межі балансової належності теплових мереж Теплопостачальної організації - продавця та споживача - покупця або за домовленістю сторін в іншому місці. (п.п. 5.1. - 5.2. договору).
Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.п. 6.1. - 6.2. договору).
Пунктом 6.3. договору встановлено, що оплата за теплову енергію здійснюється Споживачем-Покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 (тридцяти) відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 (п'ять) днів до початку здійснення споживання. Решта 70 (сімдесят) відсотків вартості планових Обсягів споживання теплової енергії сплачується Споживачем-Покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії.
Свої договірні зобов'язання Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" виконав у повному обсязі, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які додаються до позовної заяви (а.с. 14 - 19).
Матеріалами справи встановлено, що відповідач в порушення п.п. 6.1. - 6.3. договору, не виконав свої зобов'язання, не проводив розрахунки за спожиту теплову енергію своєчасно (не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим), у зв'язку з чим, станом на 19.05.2014 рік за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року у нього утворилась заборгованість в сумі 139 351,57 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за спожиту теплову енергію від 12.06.14р., підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств, який знаходиться в матеріалах справи.
На підставі викладеного прокурор просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у загальному розмірі 139 351,57 грн., згідно розрахунку (а.с. 13а).
Доказів виконання по оплаті за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 531 від 15.10.13р. на загальну суму 139 351,57 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи прокурора, наведені в обґрунтування позову, не спростував, але визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав у повному обсязі.
Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).
Відповідно до частин 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 139 351,57 грн.
Відповідно до п. 7.2.7. договору, за порушення строків сплати за отриману теплову енергію сплачується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.
На підставі п. 7.2.7. договору прокурор просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 5 224,52 грн. та 7% штрафу у сумі 8 237,27 грн., згідно розрахунку (а.с. 13а).
За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки прокурор судом встановлено, що розрахунок пені та 7% штрафу відповідає вимогам чинного законодавства.
При викладених обставинах вимоги прокурора щодо стягнення пені у сумі 5 224,52 грн. та 7% штрафу у сумі 8 237,27 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Також, прокурор просить суд на підставі статті 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 6 273,89 грн. та 3% річних у сумі 1 030,86 грн., згідно розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 13а).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки прокурора судом встановлено, що розрахунки інфляційних втрат та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимоги прокурора щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 6 273,89 грн. та 3% річних у сумі 1 030,86 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Житлово-будівельним кооперативом "Восток-39" заявлено клопотання, в якому просить суд не стягувати з них штрафні санкції, оскільки кооператив знаходиться в тяжкому фінансовому стані.
Вимога відповідача про звільнення їх від стягнення штрафних санкцій не підлягає задоволенню, оскільки Житлово-будівельним кооперативом "Восток-39" не надано належних доказів в обґрунтування викладених у клопотанні обставин. Крім того, в судовому засіданні прокурор та представник позивача заперечували проти задоволення даної вимоги відповідача.
Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 175, 193, 218, 275, 276 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Восток-39" (50093, м. Кривий Ріг, вул. Сахарова, 5; код ЄДРПОУ 21929190) на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1; р/р 26037301133 у філії Жовтневе відділення № 7714 ВАТ "Ощадбанк", МФО 805012, код ЄДРПОУ 00130850) - 139 351 (сто тридцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят одна) грн. 57 коп. основного боргу, 5 224 (п'ять тисяч двісті двадцять чотири) грн. пені, 6 273 (шість тисяч двісті сімдесят три) грн. 89 коп. інфляційних втрат, 1 030 (одна тисяча тридцять) грн. 86 коп. 3% річних, 8 237 (вісім тисяч двісті тридцять сім) грн. 27 коп. 7% штрафу.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Восток-39" (50093, м. Кривий Ріг, вул. Сахарова, 5; код ЄДРПОУ 21929190) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 в Відділенні банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 3 202 (три тисячі двісті дві) грн. 36 коп.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 18.06.14р.
Суддя І.Ю. Дубінін