16 червня 2014 р.
Справа № 902/668/14
за позовом:Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" (вул. Дегтярівська,50, м. Київ, 04112)
до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" ( вул. Чкалова,16-Б, смт. Крижопіль, Вінницька обл., 24600)
про стягнення 149 851,82 грн. згідно договору № 221-0-082 від 25.05.2012р.
Головуючий суддя Яремчук Ю.О.
Cекретар судового засідання Незамай Д.Д.
Представники
позивача : Печенюк В.П.,
відповідача : не з"явився
Подано позов публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Сатер" до товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" СП про стягнення 130 675,83 грн. сума боргу; 1436,31 грн. інфляційних втрат; 17 739,68 грн. пені.
Ухвалою суду від 21.05.2014 року порушено провадження у справі за № 902/668/14 з призначенням судового засідання на 16.06.2014 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі, з підстав, визначених в позові.
Представник відповідача правом захисту не скористався, до суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив, незважаючи на те, що про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення № 3816 від 04.06.2014 р., яке знаходиться в матеріалах справи. При цьому, слід вказати, що відзиву та/або будь - яких клопотань по справі від останнього не надходило.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Між позивачем та відповідачем 25.05.2012 року був укладений договір № 221-0-082.
Відповідно до п.1.1. договору "Замовник" передає, а «Генеральний підрядник» приймає на себе виконання робіт згідно зведених кошторисів № 1( с/п «Моївський цукор»), №2 ( с/п «Соколівський цукор»), № 3 ( с/п «Капустянський цукор»).
Відповідно до п.1.2. договору обсяг робіт, що підлягають виконанню, визначаються кошторисом - специфікацією, зведеним кошторисом узгодження договірної ціни, які у вигляді додатку є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п.2.1. договору "генеральний підрядник" повинен приступити до виконання робіт після передоплати, а закінчити їх до кінця сезону цукроваріння 2012 року.
Відповідно до п.3.1. договору загальна вартість робіт по цьому договору на день його підписання складає 770617,78 грн.
Відповідно до п.3.4. договору оплата за виконання робіт здійснюється шляхом безготівкового перерахунку "Замовником" коштів на рахунок "Генерального підрядника" у наступному порядку:
-30% від суми даного договору, у якості передоплати, відповідно виставленого «Генеральним підрядником» рахунку;
-45% вартості робіт в І декаді виробництва на підставі підписання актів прийому - передачі робіт по відповідному етапу;
- решта суми ( 25%) виплачується по закінченню сезону виробництв 2012 року першого із трьох заводів на підставі двосторонніх актів виконаних робіт протягом 10-ти банківських днів з дня підписання актів.
Відповідно до умов договору позивач виконав комплекс робіт по технічному керівництву ревізією та налагодженням двох турбогенераторів потужністю 6 МВт, турбогенератора потужністю 2,5МВт, обладнання розподільчого пристрою РП-6 кВ і допоміжного електрообладнання, а також роботи по випробуванню силових трансформаторів й силових кабелів 6 кВ, по налагоджуванню систем автоматичного управління, захисту, сигналізації та КВП чотирьох парових котлів ТЕЦ, роботи по налагоджувальною КВПіА котла ДКВР-20/23, котлоагрегатів БРОУН, КВПіА турбогенератора; роботи по технічній допомозі при ремонті, пуску та організації експлуатації двох парових турбін АР-6-35/5 та парової турбіни Р-2,5-15/3, налагоджувальні роботи по пуску парових котлів на природному газі, обстеженню газоповітряного тракту на трьох цукрових заводах, структурних підрозділах ТОВ «Подільські цукроварні» - с/п «Моївський цукор», с/п «Соколівський цукор», с/п «Капустянський цукор».
Позивач виконав умови договору на загальну суму 701 575,83 грн., що підтверджено наступними актами виконаних робіт: акт № 221-0-082-М-1/1 від 24.09.12р. на суму 43254,45 грн.; акт № 221-0-082-М-4/1 від 28.09.12р. на суму 69843,47 грн.; акт № 221-0-082-К-4/1 від 28.09.12р. на суму 16629,89 грн.; акт № 221-0-082-С- 4/1 від 28.09.12р. на суму 34538,04 грн.; акт № 221-0-082-С-3/1 від 11.10.12р. на суму 17222,70 грн.; акт № 221-0-082-К-3/1від 15.10.12р. на суму 17119,57 грн.; акт № 221-0-082-М-2/1 від 09.11.12р. на суму 25499,23 грн.; акт № 221-0-082-М-3/1 від 09.11.12р. на суму 18109,57 грн.; акт № 221-0-082-М-4/2 від 09.11.12р. на суму 51019,47 грн.;акт № 221-0-082-М-2/2 від 09.11.12р. насуму 20399,39 грн.; акт № 221-0-082-М-1/2 від 09.11.12р. на суму 43254,45 грн.; акт № 221-0-082-К-1/1 від 09.11.12р. на суму 29836,20 грн.; акт № 221-0-082-К-2/1 від 09.11.12р. на суму 17316,29 грн.; акт № 221-0-082-К-4/2 від 09.11.12р. на суму 15041,66 грн.; акт № 221-0-082-К-3/2 від 09.11.12р. на суму 17119,57 грн.; акт № 221-0-082-К-2/2 від 09.11.12р. насуму 17316,29 грн.; акт № 221-0-082-С-2/1 від 09.11.12р. на суму 43462,21 грн.; акт № 221-0-082-С-1/1 від 09.11.12 р. на суму 31903,50 грн.; акт № 221-0-082-С-3/2 від 09.11.12р. на суму 17222,70 грн.; акт № 221-0-082-С-2/2 від 09.11.12р. на суму 43462,21 грн.; акт № 221-0-082-М-3/2 від 28.12.12р. на суму 18109,57 грн.; акт №221-0-082-С-1/2 від 28.12.12р. на суму 31903,50 грн.; акт № 221-0-082-С-4/2 від 28.12.12р. на суму 32155,70 грн.; акт № 221-0-082-К-1/2 від 28.12.12р. на суму 29836,20 грн.
Відповідач частково розрахувався за виконані роботи з позивачем відповідно до договору поставки № 78 від 09.09.2012р. на суму 350 900,00 грн. (специфікація до даного договору від 09.09.2012р. та акт зарахування зустрічних вимог від 09.11.2012р.), що підтверджено видатковою накладною № ЦЗ-0000264 від 09.11.2012 р. на отримання цукру білого кристалічного на суму 350 900,00 грн. і податковою накладною № 136 від 09.11.2012р. та квитанцією № 1 про відправку звіту в ДПС України 22.11.2012р., а також банківськими виписками ПАТ «Укрсоцбанк» по особовому рахунку Позивача від 25.09.2012р., 05.10.1012р., 15.10.2012р., 16.11.2012р. і 23.11.2012р. на загальну суму 220 000,00 грн.
Станом на 28 березня 2014 року борг відповідача перед позивачем складає 130 675,83 грн. (701 575,83 грн. - 350 900,00 грн. -220 00,00 грн.)
Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1436,31 грн. інфляційних втрат; 17 739,68 грн. пені.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з положенням ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не робить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобов'язання по договору № 221-0-082 від 25.05.2012 року належним чином, що підтверджується матеріалах справи.
Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за виконані підрядні роботи, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 130 675,83 грн. про що свідчить відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем вказаної суми боргу (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 130 675,83 грн. за виконані підрядні роботи підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та відповідають матеріалам справи.
Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 1436,31 грн. інфляційних втрат; 17 739,68 грн. пені за результатами чого суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з пунктом 6.2 договору, за порушення строків виконання робіт за цим договором з вини Відповідача у справі, останній повинен сплатити Позивачу у справі штраф, який обчислюється від договірної ціни в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня від загальної вартості робіт за кожний день затримки виконаних робіт.
Таким чином, у зв'язку з тим, що договором встановлено нарахування штрафних санкцій за кожен день затримки без встановлення будь-яких обмежень щодо терміну нарахування, припис ч. 6 ст. 232 ГК України в даному випадку не застосовується. Враховуючи, що порушення умов Договору Відповідачем почалося з 17.01.13 року та триває по сьогоднішній день та враховуючи пп. 1 п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України (який встановлює позовну давність до вимог про стягнення неустойки в 1 рік), пеня за договором нараховується з 29.03.2013 року по 28.03.2014 р. (дата подачі позову) і складає 17 739,68 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Прострочення виконання зобов'язання почалося 17.01.13 року та триває по день подачі позову - 28.03.2014 р. тому сума інфляційного збільшення боргу складає 1 436,31 грн.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення пені та інфляційних втрати, суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені та інфляційних втрат є правомірним, оскільки нараховані вірно та відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на оплату судового збору покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 837, 853, 854 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" (вул. Чкалова, 16-Б., смт. Крижопіль, Вінницька обл., 24600; код ЄДРПОУ 36327881) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" (вул. Дегтярівська,50, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 19015984) 130 675,83 грн. сума боргу; 1436,31 грн. інфляційних втрат; 17 739,68 грн. пені; 2997,04 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом.
Повне рішення складено 18 червня 2014 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу ( вул. Чкалова,16-Б, смт. Крижопіль, Вінницька обл., 24600)