провадження № 22-ц/796/8030/2014 Головуючий у 1 інстанції: Кізюн Л.І.
Доповідач: Поліщук Н.В.
12 червня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого-судді Поліщук Н.В.
суддів Білич І.М., Кулікової С.В.
при секретарі Задорожному А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 на підставі Договору про надання правової допомоги, на ухвалу Солом»янського районного суду м.Києва від 05 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» про відшкодування збитків, -
встановила:
В квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Міський комерційний банк» про відшкодування збитків.
Ухвалою Солом»янського районного суду м.Києва від 14 квітня 2014 року з посиланням на п.17 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позовну заяву залишено без руху у зв»язку із несплатою судового збору за вимоги в частині стягнення суми боргу, крім вимог про стягнення збитків.
Ухвалою Солом»янського районного суду м.Києва від 05 травня 2014 року у зв»язку із невиконанням вимог, зазначених в ухвалі від 14 квітня 2014 року, позовну заяву визнано неподаною і повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою Солом»янського районного суду м.Києва від 05 травня 2014 року, ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 на підставі Договору про надання правової допомоги, подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
В апеляційній скарзі посилається на те, що позивач звільнений від оплати судового збору за звернення до суду із вимогами про відшкодування збитків, завданих неповерненням у строк грошових коштів, залучених до банку.
В судове засідання сторони не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів ухвалила слухати справу за відсутності нез»явившихся осіб на підставі ст.305 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху та ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення боргу та відшкодування збитків є окремими видами майнових відносин, при цьому, виходячи з характеру вимог відносно обставин справи, позивачем повинен бути сплачений судовий збір в частині вимог щодо стягнення боргу.
Проте, погодитися з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.5 цього Закону від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян.
Як убачається із змісту позовної заяви, спір виник внаслідок виконання/невиконання договору банківського вкладу (депозиту). За наслідками розгляду справи позивач просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача 8500 доларів США, що згідно вимог позовної заяви становить частину не повернутого вкладу, та 28,58 доларів США, що згідно вимог позовної заяви становлять відсотки за вкладом після закінчення дії договору. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач також посилається на норми матеріального права, що регулюють виконання зобов»язання як такого.
Проте, при постановленні ухвали про залишення позовної заяви без руху та в подальшому ухвали про повернення такої позовної заяви, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що правовідносини сторін виникли між банком та вкладником за рахунком, тобто з приводу договору банківського вкладу, який за своїм змістом є публічним договором (ст.ст 633, 1058 ЦК України).
Відповідно до ст..5 ч. 1 п.7 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються споживачі - за позовами, що пов»язані з порушенням їхніх прав.
Судом першої інстанції не перевірено, чи не є позивач особою, на якого застосовуються вимоги Закону України «Про захист про споживачів» і, відповідно, ст.5 ч.1 п.7 Закону України «Про судовий збір» та дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду першої інстанції, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 на підставі Договору про надання правової допомоги, задовольнити частково.
Ухвалу Солом»янського районного суду м.Києва від 05 травня 2014 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.В. Поліщук
Судді І.М. Білич
С.В. Кулікова