1[1]
12 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15.04.2014 року, -
встановила:
Цією ухвалою заяву ОСОБА_8 про перегляд вироку Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2012 року за нововиявленими обставинами по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_9 залишено без задоволення.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що припущення сторони захисту про можливе психічне захворювання ОСОБА_7 не може вважатися нововиявленою обставиною в розумінні положення п.5 ч.2 ст. 459 КПК України, а захисник не реалізував своє право та не використав процесуальної можливості звернення до експерта, висновки якого за своїм змістом об'єктивно могли б складати нововиявлені обставини.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 15.04.2014 року, прийняти рішення про задоволення вимог заяви про перегляд вироку від 20.12.2012 року за нововиявленими обставинами та призначити судово - психіатричну експертизу. В обґрунтування своїх апеляційних вимог, посилається на необ'єктивність та однобічність судового розгляду і вказує на те, щосудово -психіатрична експертиза може бути проведена виключно за відповідним рішенням суду або постановою слідчого органу, а висновки будь - яких експертів не є підставою для перегляду вироку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги засудженого, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, вироком Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2012 року ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст.190, ч.4 ст.190, 70 КК України на 5 років позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України звільнено від призначеного покарання з випробуванням - з іспитовим строком на 3 роки, а також покладено обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Вироком Апеляційного суду м. Києва від 16.07.2013 року вирок Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2012 року в частині призначеного покарання скасовано, та засуджено ОСОБА_9 за ч.2 ст.190, ч.4 ст.190, ст.70 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.10.2013 року вирок Апеляційного суду м. Києва від 16.07.2013 року залишено без змін.
Відповідно до ст.459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Такими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Як вбачається з матеріалів справи, у своїй заяві захисник посилається на наявність нововиявлених обставин, а саме психо - неврологічну хворобу засудженого, на яку він захворів ще до винесення вироку Печерського районного суду м. Києва 20.12.2013 року, про що не було відомо суду, оскільки загострення хвороби і психічного стану виявилось після постановлення вироку. Наявність такої хвороби, на думку захисника, ставить під сумнів стан осудності ОСОБА_7 під час судового слідства.
Разом з тим, захисник не навів доказів звернення, як сторони кримінального провадження, до експерта з метою проведення експертизи, як це передбачено ст.ст. 242,243 КПК України, та відмови експерта у відповідних діях. А додані до заяви документи, а саме : довідки КМПД № 4 від 28.10.2013 року про перебування про перебування ОСОБА_7 на амбулаторному лікуванні в КМПД № 4 28.10.2013 року, від 14.11.2013 року про те, що він перебуває на обліку в цій лікарні, від 14.10.2013 року про те, що знаходився на стаціонарному лікуванні з 03.10.2013 року, виписка з історії хвороби від 07.08.2012 року, не містять даних про стан неосудності ОСОБА_7 на час розгляду справи в суді.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно зазначив у своїй ухвалі, що припущення сторони захисту про можливе психічне захворювання ОСОБА_9 не може вважатись нововиявленою обставиною в розумінні положення п.5 ч.2 ст. 459 КПК України, а захисник не реалізував своє право та не використав процесуальної можливості звернення до експерта, висновки якого за своїм змістом об'єктивно могли б складати нововиявлені обставини.
Доводи засудженого в апеляції про неможливість проведення судово -психіатричної експертизи без відповідного рішенням суду чи постанови слідчого органу є безпідставними, оскільки кримінально - процесуальним законом передбачено проведення експертизи за зверненням сторони кримінального провадження ( ч.1 ст.242 КПК України), а відповідно до ч.2 ст.243 КПК України сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 392, 407, 459, 462, 467 КПК України, колегія суддів -
ухвалила :
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15.04.2014 року, якою залишено без задоволення заяву ОСОБА_6 про перегляд вироку Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2012 року за нововиявленими обставинами по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_7 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
[1] Справа № 11-о/796/19/2014 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_10
Доповідач ОСОБА_1