11 червня 2014 року Справа № 24/342
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Мележик Н.І. (доповідача),
Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на ухвалу господарського суду Донецької області
від 27.02.2014 року
та постанову Донецького апеляційного господарського
суду 01.04.2014 року
за заявою Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"
про відстрочення виконання рішення суду
у справі № 24/342
господарського суду Донецької області
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"
про стягнення 122 911 619,57 грн.
за участю представників:
позивача - Нестерчука А.П.
відповідача - не з"явились
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.12.2011 року у даній справі позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково, стягнуто з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 108 598 787,40 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 3% річних у сумі 1 793 303,36 грн., інфляційні витрати у розмірі 4 043 753,33 грн., пеню у сумі 6 780 620,38 грн. та судовий збір в сумі 56 460 грн.
На виконання вищезазначеного цим же місцевим господарським судом видано наказ від 10.01.2012 року.
14.02.2014 року Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернулось до суду першої інстанції із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 22.12.2011 р. у справі № 24/342 строком до 01.02.2016р. та посиланням на наявність обставин, що ускладнюють його виконання.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.02.2014 року (суддя Величко Н.В.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року (судді: Ломовцева Н.В., Принцевська Н.М., Скакун О.А.), заяву Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про надання відстрочки виконання рішення суду від 22.12.2011 року задоволено частково; відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 22.12.2011 р. у даній справі на один рік. Постанова мотивована тим, що заява про відстрочку виконання рішення суду є обгрунтованою, відповідачем подані достатні докази, які свідчать про наявність обставин, що обумовлюють відстрочення виконання судового рішення.
Не погоджуючись із ухвалою та постановою ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та ст. 121 ГПК України, просить їх скасувати та відмовити боржнику у наданні відстрочки, оскільки невиконання відповідачем зобов'язань за спожитий природний газ перед НАК "Нафтогаз України" в подальшому призведе до зупинення постачання природного газу на територію України.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Згідно статті 115 цього ж Кодексу рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
В силу статті 121 ГПК України господарському суду надано право при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, за заявою сторони надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Зазначеною статтею не обмежено право господарського суду певними обставинами, при наявності яких, суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте, визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, або наявність яких робить його виконання неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочку, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.
При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Зі змісту заяви про відстрочку виконання судового рішення вбачається, що Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" посилається на знаходження його у тяжкому фінансовому становищі.
Так, Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" є єдиним постачальником теплової енергії обласного масштабу до населених пунктів Донецької області.
80 % споживачів енергії є населення, що, станом на 01.01.2014р., має дебіторську заборгованість у розмірі 434,03 млн. грн. та несплата якої завдає підприємству значних збитків. Також наявна велика дебіторська заборгованість юридичних осіб з теплопостачання теплової енергії перед відповідачем, по стягненню якої останній провидить претензійно-позовну роботу.
Станом на 01.01.2014 р. на виконанні у відділах державної виконавчої служби на місцях перебуває 42 520 виконавчих документа на загальну суму 145,8 млн. грн., з яких виконано лише на суму 13,3млн.грн.
Крім того, заборгованість Державного бюджету України перед ОКП "Донецьктеплокомуненерго" з різниці в тарифах на теплову енергію, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, є 232,5 млн. грн.; заборгованість з пільг та субсидій - 26,8 млн. грн.; заборгованість бюджетних організацій за поставлену теплову енергію станом на 01.01.2014 р. складає 18 655,8 млн. грн., в т.ч. місцевого бюджету - 19602,1 млн. грн., державного бюджету - 8,7 млн. грн.
Відповідно до балансу (звіту про фінансовий стан) ОКП „Донецьктеплокомуненерго" станом на 30.09.2013р. підприємство має збитків на загальну суму 467 997 тис. грн., на початок 01.01.2013р. - 235 816 тис.грн., а за 9 місяців 2013р. збитки підприємства збільшились на 232 181 тис.грн.
Відтак, дебіторська заборгованість підприємства складає 384 352 тис.грн., кредиторська заборгованість за спожитий природний газ - 865 418 тис. грн.; на початок 01.01.2013р. - 629793 тис.грн., а за 9 місяців 2013р. кредиторська заборгованість підприємства збільшилась на 235 625 тис. грн.
Також протоколом засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу № 76 від 08.11.2013р. узгоджено обсяги заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, які виникли станом на 01.10.2013р., у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, та залишилися непогашеними станом на дати складання довідок про суми заборгованості ОКП "Донецьктеплокомуненерго" у розмірі 232 482 338 грн.
Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" має сезонний графік випуску продукції, а тому не може провести своєчасну оплату своїх зобов'язань щомісяця.
Внаслідок відсутності оплати за поставлену теплову енергію в повному обсязі та будь-якого джерела фінансування, відповідач з квітня 2013 р. надавав працівникам відпустки без збереження заробітної плати з метою скорочення витрат та ефективного використання робочого часу кожного року, введено чотирьохденний робочий тиждень з метою скоротити усі можливі витрати підприємства та проводити оплату своїх зобов'язань.
На думку відповідача ці обставини ускладнюють виконання рішення суду.
Разом з тим, відповідачем сплачено суму основного боргу у розмірі 108 598 787,40 грн. та 1 000 грн., що не заперечується сторонами.
Згідно п. 1.1 статуту Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", затвердженого розпорядженням Голови Облдержадміністрації від 08.12.2006 р. № 597, підприємство засноване на спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні Донецької обласної ради. Майно підприємства є спільною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні Донецької обласної ради і закріплюється за ним лише на праві оперативного управління (п. 5.2. статуту).
Відповідно до розділу 4 статуту метою діяльності підприємства є виробництво та постачання теплової енергії у вигляді гарячої води та пари споживачам, надання комунальних послуг підприємствам і населенню у порядку, встановленому законодавством: задоволення економічних та соціальних потреб ринку у виконанні висококваліфікованих послуг (роботах, продукції) власного виробництва, забезпечення економічних і соціальних інтересів трудового колективу підприємства за рахунок отриманого прибутку. Основним видом діяльності відповідача є, поряд із постачанням теплової енергії, інші види діяльності, визначені у статуті підприємства, надання яких регулюються відповідними спеціальними законодавчими актами і не можуть регулюватися безпосередньо боржником.
Відповідно до п. 6.1.2. статуту підприємство надає послуги по теплопостачанню за тарифами, які встановлюються в порядку, передбаченому діючим законодавством. Продукцію, послуги щодо іншої діяльності підприємство реалізує за цінами, що формуються згідно умов економічної діяльності.
В силу статті 15 та частин 2, 3 статті 20 Закону України "Про теплопостачання" державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться, в тому числі, у формі регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, яка виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання, що також визначено Законом України "Про місцеве самоврядування".
Також пунктом 1.2 статуту передбачено, що згідно рішення обласної ради від 04.03.1999 року №23/5-116 "Про делегування повноважень Донецької обласної ради Донецькій обласній державній адміністрації щодо управління майном області та про затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальних громад, що знаходяться в управління обласної ради" управління підприємством в межах повноважень здійснює облдержадміністрація. Координацію діяльності підприємства здійснює головне управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації.
Відтак, крім знаходження Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" у тяжкому фінансовому становищі, боржник зазначив, що своєчасність виконання судового рішення також залежить від органів місцевого самоврядування, які, в свою чергу, несуть відповідальність за наслідки діяльності суб'єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки на підставах, у межах і порядку, визначених законом.
Місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, враховуючи існування реальних обставин, які позбавляють боржника можливості на час прийняття рішення погасити суму боргу, обгрунтовано відстрочив виконання рішення господарського суду Донецької області від 22.12.2011 р. у даній справі на один рік.
В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб-стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.
Враховуючи приписи статті 121 ГПК України, а також наведені у заяві обставини, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду, оскільки вказані відповідачем обставини є винятковими обставинами в розумінні статті 121 цього ж Кодексу, з якими законодавець пов"язує можливість відстрочення виконання рішення суду.
Доводи касаційної скарги про порушення господарськими судами норм чинного законодавства не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій щодо можливості надання боржнику відстрочки виконання рішення суду строком на один рік.
За таких обставин, ухвала та постанова господарських судів першої й апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому дані судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду 01.04.2014 року у справі № 24/342 залишити без змін.
Головуючий суддяІ.А. Плюшко
СуддіН.І. Мележик
С.С. Самусенко