Справа № 713/989/14-к
Провадження №1-кс/713/82/14
12.06.2014 м. Вижниця
Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , за участю заявника ОСОБА_4 , за участю адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Чернівецької області ОСОБА_6 від 15.05.2014 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014260000000052 від 27.03.2014 року за фактом перевищення службових повноважень працівниками ВДАІ Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, -
ОСОБА_4 звернувся в суд із скаргою на постанову слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Чернівецької області ОСОБА_6 від 15.05.2014 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014260000000052 від 27.03.2014 року за фактом перевищення службових повноважень працівниками ВДАІ Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
У скарзі вказує, що 08.01.2014 року він звернувся до прокурора Вижницького району Чернівецької області ОСОБА_7 з письмовою заявою про притягнення до кримінальної відповідальності працівників ДАІ Вижницького РВ УМВС, зокрема їх начальника ОСОБА_8 , за вчинення відносно нього незаконних, протиправних дій, внаслідок яких йому були спричинені тілесні ушкодження та побої. Крім того, він також звернувся до прокурора Чернівецької області ОСОБА_9 та начальника УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_10 з письмовими скаргами.
Зазначив, що в ніч з 05.01.2014 року на 06.01.2014 року приблизно о 00-15 год. на власному автомобілі ВАЗ-2107 виїжджав з другорядної дороги на головну біля приміщення Банилівської сільської ради в с.Банилів, Вижницького району Чернівецької області. Рухаючись по дорозі побачив автомашину, що стояла з включеними ближніми фарами навпроти пам'ятника, біля автомашини нікого не було, проїхавши, включив показник повороту та почав повертати у вулицю, де знаходиться його житловий будинок, в бокове дзеркало заднього виду, побачив, що за ним рухається автомобіль з проблисковими маячками. Оскільки, ворота його господарства були відкриті, заїхав у подвір'я та поставив машину в гараж. Коли відкрив дверцята машини, підбігли троє працівників міліції, які не представившись, силою витягнули його і потягнули до їхньої машини, що стояла поруч з парканом за межами його господарства. Як тільки, він почав обурюватись їхніми діями, начальник ВДАІ ОСОБА_11 вдарив його рукою по голові, по шиї, а також по ребрах, спричинивши тілесні ушкодження, при цьому погрожуючи зробити з ним все, що захочуть. Його силою заштовхали в службову машину ДАІ, мотивуючи це тим, що він не зупинився на вимогу працівників ДАІ і перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Всі ці незаконні дії працівники міліції супроводжували висловлюваннями нецензурною лайкою. Очевидцями протиправних та незаконних дій працівників міліції були його дружина ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . ОСОБА_8 сів за кермо службового автомобіля та вони поїхали у сторону м.Вижниця. По приїзду до Вижницького РВ вийшов ОСОБА_14 та запитав чи він вживав алкогольні напої, на що він відповів, що не вживав. Після цього ОСОБА_11 дістав трубку для визначення стану сп'яніння і дав йому дихнути у трубку, яка показала 0% проміле алкоголю. На що ОСОБА_11 у грубій формі сказав, що результат тесту невірний і повіз його до Вижницької ЦРЛ на освідчення. На прийомний покій підійшов черговий лікар окуліст ОСОБА_15 , який запитав, чи не заперечує він на проведення тесту на стан і ступінь алкогольного сп'яніння, погодившись, лікар почав заповнювати бланк документу про його згоду на проведення тесту, який він підписав. Все, що черговий лікар сказав виконати, він виконав, тоді черговий лікар повідомив ОСОБА_16 , що він тверезий. ОСОБА_11 був незадоволений результатом, а черговий лікар запропонував йому здати аналіз крові на алкоголь, на що він погодився. Коли черговий лікар повернувся з пробірками для взяття крові, то ОСОБА_11 , в грубій формі повідомив, що оскільки черговий лікар є окуліст, а не нарколог, то і результати перевірки на стан сп'яніння є недійсними, в цей час до приміщення приймального відділення зайшов інший працівник міліції, прізвища якого не знає, і повідомив, що домовився у Чернівецькому наркодиспансері про проведення тесту, після чого його силою вивели з прийомного відділення, посадили у машину і повезли у м.Чернівці. По дорозі, він повідомив ОСОБА_16 , що потрібно завершити тест у Вижницькій ЦРЛ, належним чином оформити його і непотрібно їхати у м.Чернівці, на що ОСОБА_11 почав висловлюватись у його сторону нецензурними словами, при цьому погрожував. Під'їхавши до райвідділу міліції, в машину сів третій працівник міліції і вони поїхали в м.Чернівці.
Під час поїздки, ОСОБА_11 запитав його чи не бажає вирішити питання по доброму, заплативши гроші, а саме відкупитись, на що він відповів, що не буде платити гроші, бо тверезий, при цьому ОСОБА_11 ображав його та погрожував.
По приїзду у м.Чернівці у наркологічному диспансері черговий лікар запитала чи буде він проходити тест, на що він відмовився від проходження тесту по вищевказаних причинах. Працівники міліції почали складати документи-протоколи, які він відмовився як читати так і підписувати, на вулиці працівники міліції зупинили двох водіїв, які розписались в протоколі. Після цього, поїхали, залишивши його о третій годині ночі в м.Чернівці, побитого, без документів, без грошей, в легкій одежі, і він змушений був добиратись самостійно.
23.01.2014 року Вижницьким районним судом винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.
Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 03.03.2014 року, постанову Вижницького районного суду від 23.01.2014 року скасовано, провадження у справі закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
27.03.2014 року слідчим відділом прокуратури Чернівецької області внесено в Єдиний реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження №42014260000000052 за ст. 365 ч.1 КК України по факту перевищення службових повноважень працівниками міліції та розпочато досудове розслідування, про що він дізнався 17.05.2014 року з отриманого поштою письмового повідомлення.
23.05.2014 року по пошті йому була надіслана постанова про закриття кримінального провадження №42014260000000052 в зв'язку з відсутністю в діях працівників ВДАІ Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_8 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 складу вказаного кримінального правопорушення.
Вважає, що перевірка обставин та факту перевищення службових повноважень працівниками ВДАІ відносно нього у відповідності до вимог ст. 214 КПК України належним чином не проводилась, висновок постанови про закриття кримінального провадження є необґрунтованим, одностороннім та передчасним, розслідування проведено не повно та не об'єктивно, а саме порушені його права та обов'язки потерпілого, передбачені ст.ст. 55, 56, 57 КПК України, не допитані заявлені ним свідки, а тому рішення про закриття кримінального провадження №42014260000000052 від 27.03.2014 року є передчасним та ґрунтується на надуманих підставах.
Просить скасувати постанову слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Чернівецької області ОСОБА_6 від 15.05.2014 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014260000000052 від 27.03.2014 року та направити матеріали для продовження досудового розслідування.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 скаргу підтримали, посилались на обставини викладені в скарзі, просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_19 в судовому засіданні підтримав висновок слідчого про закриття кримінального провадження №42014260000000052 від 27.03.2014 року в зв'язку з відсутністю в діях працівників ВДАІ Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_8 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 складу вказаного кримінального правопорушення. Зазначив, що постанова про закриття кримінального провадження №42014260000000052 від 27.03.2014 року від 15.05.2014 року є законною, та винесена з дотриманням чинного законодавства. Слідчим здійснені всі необхідні процесуальні дії. допитані свідки, встановлені об'єктивні обставини по справі.
Суд, заслухавши заявника ОСОБА_4 , представника ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_19 , дослідивши скаргу, матеріали кримінального провадження №42014260000000052 від 27.03.2014 року, дійшов до висновку, що скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27.03.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014260000000052 внесено відомості згідно заяви ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.365 КК України.
З копії витягу з кримінального провадження №42014260000000052 вбачається, що 06.01.2014 року працівники міліції перевищили свої службові повноваження при складанні протоколу про адміністративне правопорушення на громадянина ОСОБА_4 , мешканця с.Банилів, Вижницького району Чернівецької області.
15.05.2014 року постановою слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Чернівецької області ОСОБА_6 , кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №42014260000000052 від 27.03.2014 року закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Копію постанови згідно поштового конверту ОСОБА_4 отримав 23.05.2014 року.
Відповідно до ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Відповідно до ч.2 вказаної статті, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
У ч.1 ст.92 КПК України вказано, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ч.1 ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Судом також встановлено, що постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 23.01.2014 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн. Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 03.03.2014 року, постанову Вижницького районного суду від 23.01.2014 року скасовано, провадження у справі закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.30 Конституції України, кожному гарантується недоторканість житла та не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку не інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Відповідно до ст.233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків установлених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до ст.90 КПК України, рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.
Згідно положень п.4 ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному проваджені підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження. У відповідності до ч.2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Разом з тим, згідно ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Вказані вимоги закону слідчим належним чином не виконані.
Судом встановлено, що хід подій зазначених ОСОБА_4 у скарзі відповідає матеріалам встановленим у кримінальному провадженні за №42014260000000052 від 27.03.2014 року, а тому слідчим в порушення вимог ч.2 ст.9 КПК України постанова про закриття кримінального провадження за №42014260000000052 від 27.03.2014 року внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, винесена без проведення повного та всебічного дослідження обставин кримінального правопорушення, а саме, не допитаний свідок, який заявлений ОСОБА_4 - ОСОБА_13 ; у зв'язку із розбіжностями у свідченнях ОСОБА_8 та ОСОБА_4 не проведено очних ставок між даними та за необхідності іншими свідками та за участю потерпілого; не надано оцінки обставинам, встановленим постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 03.03.2014 року, яка відповідно до ст.90 КПК України при перевірці обставин кримінального провадження має преюдиціальне значення, тобто обставини, які встановлені судом та викладені у судовому рішенні, в даному випадку у постанові Апеляційного суду Чернівецької області від 03.03.2014 року, що набрали законної сили, приймаються та не потребують доведення і не можуть бути спростовані під час розгляду інших справ. Зазначені обставини дають суду підстави вважати, що слідчі дії у кримінальному проваджені проведені неповністю.
Таким чином суд вважає, що рішення слідчого про закриття кримінального провадження за фактом перевищення службових повноважень працівниками ВДАІ Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, є не вмотивованим та винесено без урахування вимог п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Згідно п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Відповідно до ст.307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Таким чином, вважаю, що скарга ОСОБА_4 обґрунтована і підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Чернівецької області ОСОБА_6 від 15.05.2014 року, про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014260000000052 від 27.03.2014 року за ознаками злочину передбаченого ст.365 ч.1 КК України у зв'язку з відсутністю в діях працівників ВДАІ Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_8 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 складу вказаного кримінального правопорушення - скасувати.
Матеріали кримінального провадження направити начальнику слідчого відділу прокуратури Чернівецької області для організації досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1