Справа № 450/1100/14-к Провадження № 1-кп/450/66/14
04.06.2014 Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити в залі суду кримінальне провадження, внесеному в ЄРДР за № 12013150050002207 від 28.06.2013 року з обвинувальним актом щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця; громадянина України, освіта незакінчена вища, неодруженого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, тимчасово непрацюючого, військовозобов'язаного, раніше не судимого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 191 КК України
ОСОБА_4 працюючи на посаді торгового представника ТзОВ «Юмакс-Львів», згідно наказу № 06 від 14.01.2013, та будучи матеріально-відповідальною особою, згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 14.01.2013, будучи відповідальним згідно посадової інструкції торгового представника від 14.01.2013 за відшкодування матеріальної шкоди, завданої ТзОВ «Юмакс- Львів», внаслідок несплати за проданий товар з метою матеріальної вигоди, шляхом привласнення, незаконно заволодів грошовими коштами, які були ввірені останньому у зв'язку з виконанням його функціональних обов'язків.
В період з 14 січня 2013 року по 23 квітня 2013 року, здійснюючи обслуговування торгових точок, яке полягало в прийомі замовлень на товари та подальшій передачі цих замовлень на ТзОВ «Юмакс-Львів» для доставки товарів на дані торгові точки, отримуючи кошти від підприємців за доставлений товар, здійснював їх привласнення з метою отримання незаконної матеріальної вигоди, чим спричинив матеріальну шкоду ТзОВ «Юмакс-Львів» на загальну суму 1 1 859 грн.
В судовому засіданні допитаний обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні вказаного злочину за викладених обставин визнав повністю та пояснив, що дійсно з 14 січня 2013 року по 23 квітня 2013 року працюючи на ТзОВ «Юмакс-Львів» привласнив гроші, мотивуючи свій вчинок не виплатою йому заробітної плати, заборгованістю клієнтів та відсутністю продажів. Повернути кошти планував в рахунок заробітної плати, однак в зв'язку із звільненням не здійснив свій намір. Разом з тим вказує, що ним частково відшкодована матеріальна шкода потерпілому в розмірі 4000 (чотирьох) тисяч гривень. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворого його не карати, в майбутньому зобов'язується відшкодувати залишкову суму боргу в повному обсязі.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Таким чином, суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 привласнення майна, яке було ввірено особі, тобто скоєння ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання.
Обираючи підсудному вид і розмір покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, офіційно не працює; повне визнання вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування завданих збитків як пом'якшуючу обставину та вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 191 КК України та призначити таке у виді позбавлення волі.
Суд, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, наявність зазначених вище пом'якшуючих обставин, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання й вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, й призначити йому покарання 1(один) рік позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 /один/ рік.
Зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення.
СуддяОСОБА_1