Справа № 686/25882/13-к
« 04» березня 2014 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , потерпілого - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_5 та захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянув кримінальне провадження №686/25882/13-к по обвинуваченню,
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Улан-Батор Республіки Монголія, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого не офіційно вантажником, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Судовим слідством місцевий суд,-
22 вересня 2013 року, близько 13 год.30 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в квартирі за місцем постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, з метою налякати та примусити потерпілого ОСОБА_7 залишити приміщення квартири, умисно наніс останньому один удар господарським ножем в область верхньої третини лівого стегна, чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді: одного колото-різаного поранення передньо-внутрішньої поверхні лівого стегна у верхній третині із ушкодженням лівих стегнових артерій та вени, з гострим розвитком крововтрати, яке за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння є тяжким та перебуває в прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті ОСОБА_7 .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково. При цьому, не оспорюючи, що саме він у вказаний час та місці спричинив ножем тілесне ушкодження потерпілому, яке призвело до смерті останнього, стверджував про необережний характер таких своїх дій, оскільки заподіювати тілесні ушкодження ОСОБА_7 , а тим більше такі, що призвели до смерті останнього він не хотів.
Незважаючи на це винуватість ОСОБА_5 саме в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_7 тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть останнього повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- показаннями обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що з потерпілим ОСОБА_7 , співмешканцем його матері, у нього іноді виникали напружені стосунки через поведінку останнього пов'язану із зловживанням спиртними напоями і вчиненням на цьому грунті сварок, підбурюванням матері обвинуваченого позбавити ОСОБА_5 житла. 22 вересня 2013 року, близько до обідньої пори, в квартирі за місцем проживання, він, разом з матір'ю та ОСОБА_7 вживали спиртні напої, які приніс останній. Коли ж, потерпілий, який перебував у сильно сп'янілому стані, почав нецензурно ображати його та матір він став виганяти ОСОБА_7 з квартири. При цьому, спочатку відтягнув його за руки з дивану в кухні в коридор, а потім щоб налякати, оскільки потерпілий не реагував на його вимоги, взяв в кухні ножа та схилився над ОСОБА_7 . Яким чином було спричинено тілесне ушкодження потерпілому ножем, що перебував в руках у ОСОБА_5 , останній пояснити не може.
- з відомостей протоколу проведення слідчого експерименту від 24.09.2013 року та відеозапису вказаної слідчої дії слідує, що ОСОБА_5 під час його проведення, давши аналогічні вищезазначеним пояснення стосовно обставин події того дня, безпосередньо на місці пригоди показав місцезнаходження його та потерпілого, яким чином відволік ОСОБА_7 в коридор квартири, крім того зазначив, що саме з метою налякати потерпілого, який не збирався виконувати його вимог - залишити квартиру, умисно наніс йому один удар кухонним ножем в ногу та показав як вчиняв такі дії.
Зазначені показання ОСОБА_5 щодо локалізації та механізму спричинення тілесного ушкодження потерпілому, яке призвело до смерті останнього, узгоджуються та підтверджуються висновком судово-медичного експерта №14 від 18.11.2013 року, де зазначається, що локалізація та напрямок удару ножем, який ОСОБА_5 продемонстрував під час проведення слідчого експерименту 24.09.2013 року відповідають судово-медичним даним, зокрема напрямку ранового каналу відносно трьох площин тіла без урахування його положення - спереду назад, знизу вверх та справа наліво.
Згідно висновку судово-медичного експерта №575 від 18.11.2013 року щодо експертизи трупа ОСОБА_7 , смерть останнього настала приблизно за 16-24 год. до проведення розтину о 10 год. 23.09.2013 року, внаслідок одного колюче-ріжучого поранення передньо-внутрішньої поверхні лівого стегна у верхній третині із ушкодженням лівих стегнових артерії та вени з розвитком гострої крововтрати. ОСОБА_7 отримав тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення передньо-внутрішньої поверхні лівого стегна у верхній третині із ушкодженням лівих стегнових артерії та вени. Ушкодження утворилось приблизно за 1-6 годин до настання смерті від однієї дії гострого колюче-ріжучого предмета, можливо і клинка ножа, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння є тяжким, перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа виявлено етиловий спирт в концентрації 3,84%, що вказує на тяжкий ступінь алкогольного сп'яніння ОСОБА_7 в момент настання смерті.
- показаннями свідка ОСОБА_8 - матері обвинуваченого, про те, що 22 вересня 2013 року, близько 12 год., ОСОБА_7 , з яким вона раніше спів мешкала прийшов до їх з сином квартири і вони утрьох вживали на кухні спиртні напої. Близько 13 год., коли потерпілий став ображати її та сина нецензурними висловлюваннями вона пішла з кухні в кімнату і не бачила та не чула, що відбувалось між ОСОБА_7 та обвинуваченим. Через деякий час ОСОБА_5 повідомив їй, що вдарив потерпілого ножем в ногу і просив викликати швидку, що вона і зробила. На її запитання ОСОБА_7 , який знаходився на підлозі в коридорі відповів, що все нормально. При цьому, крові на одязі потерпілого чи на підлозі поруч нього вона не бачила. Після цього, вона пішла відпочивати і коли прокинулась близько 18 год., то помітила, що ОСОБА_7 лежав в крові. Вона знову викликала на прохання обвинуваченого, швидку допомогу, яку пішов зустрічати ОСОБА_5 , перев'язала ногу ОСОБА_7 та на прохання останнього дала йому горілки. Згодом, коли приїхала бригада швидкої допомоги та упродовж деякого часу обстежувала потерпілого їй повідомили, що ОСОБА_7 помер.
- про те, що на момент прибуття бригади швидкої допомоги на місце пригоди за адресою: АДРЕСА_1 , о 18 год. 53 хв., 22.09.2013 року згідно картки виїзду екстреної медичної допомоги №47099 форма №110/о, потерпілий ОСОБА_7 вже помер підтвердили в судовому засіданні, кожен окремо і свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , відповідно лікар та фельдшер швидкої медичної допомоги.
Крім того, вина обвинуваченого підтверджується відомостями з протоколу огляду місця події від 22.09.2013 року, а саме квартири АДРЕСА_2 , де було виявлено труп потерпілого ОСОБА_7 та слідову інформацію вчинення злочину, а також відомостями з протоколу додаткового огляду місця події - вищевказаної квартири, від 23.09.2013 року, слідчого експерименту від 24.09.2013 року в ході яких було виявлено та вилучено знаряддя вчинення злочину, а саме кухонний ніж з рукояткою синього кольору та візерунками на який обвинувачений вказав, як такий що використовувався ним при заподіянні тілесного ушкодження потерпілому.
Вказані свідчення ОСОБА_5 узгоджуються з висновками судово-медичного експерта криміналіста №84-мк від 22.11.2013 року, з яких слідує, що виявлена одиночна проникаюча-наскрізна колото-різана рана шкіри, вилучена із передньої-внутрішньої поверхні верхньої третини лівого стегна трупа потерпілого ОСОБА_7 могла утворитись від травмуючої колюче-ріжучої дії, в тому числі клинка вищезгадуваного господарського ножа, виявленого та вилученого в помешканні ОСОБА_5 , оскільки метрично-конструктивні параметри такого клинка відповідають параметрам клинка розшукуваного травмуючого предмету.
Даючи оцінку показанням обвинуваченого про те, що тілесне ушкодження, що призвело до смерті потерпілого він спричинив необережно, суд враховує досліджені докази в їх сукупності, а також встановлені конкретні обставини справи і приходить до висновку про неправдивість таких показань, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами, які повністю узгоджуються між собою, а також через очевидну вмотивованість таких показань бажанням уникнути покарання за фактично скоєне, а тому розцінює, як недостовірні та обраним способом захисту. В той же час, суд вважає, що доказів на обґрунтування висновків органу досудового слідства про усвідомлення обвинуваченим характеру та тяжкості спричиненого ним тілесного ушкодження потерпілому та можливих наслідків у виді настання смерті, суду не представлено, а тому твердження ОСОБА_5 про те, що він не передбачав можливості настання смерті потерпілого, а тим більше не бажав цього, суд, враховуючи посткримінальну поведінку ОСОБА_5 пов'язану з ініціюванням виклику швидкої медичної допомоги, вважає не спростованими, а дії обвинуваченого пов'язані із спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, що призвело до смерті останнього розцінює, як вчинені з непрямим та невизначеним умислом.
Відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи №145 ОСОБА_5 під час вчинення злочину виявляв та на теперішній час виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, стан залежності, проте це не заважало йому розуміти значення своїх дій та керувати ними. Оцінюючи такі висновки експертів суд, знаходить їх достатньо аргументованими та науково обґрунтованими, а тому враховуючи поведінку обвинуваченого під час судового розгляду визнає ОСОБА_5 осудним та відповідальним за скоєне.
Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 за викладених в описовій частині вироку обставин умисно спричинив тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_7 , що призвело до смерті останнього і кваліфікує його дії за ч.2 ст.121 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
При цьому, суд приймає до уваги, що обвинувачений скоїв тяжкий насильницький злочин, внаслідок якого настала смерть потерпілого. Такий злочин ОСОБА_5 скоїв в стані алкогольного сп'яніння, що суд враховує як обставину, що обтяжує його покарання.
Разом з тим, суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 є не судимим, за місцем проживання характеризується в цілому позитивно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, є особою молодого віку.
В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд враховує його щире каяття у скоєному та сприяння органам досудового слідства у розслідуванні злочину, добровільне часткове відшкодування потерпілому ОСОБА_4 спричиненої матеріальної шкоди пов'язаної з витратами на поховання брата, певною мірою провокаційну та неправомірну поведінку потерпілого ОСОБА_7 , який нецензурно ображав ОСОБА_5 та його матір, а також збіг конкретних обставин, як то: відсутність світла в квартирі, що завадило своєчасно виявити кровотечу у потерпілого, стан сильного алкогольного сп'яніння у потерпілого, що відповідно до вищевказаних висновків (№14 від 18.11.2013 року та №575 від 18.11.2013 року) та роз'яснень судово-медичного експерта ОСОБА_11 позбавляло можливості ОСОБА_7 адекватно відчувати та реагувати на біль, характер спричиненого тілесного ушкодження, яке згідно тих же висновків експерта, саме по собі не призвело б до настання смерті у випадку надання своєчасної медичної допомоги.
Враховуючи вищевикладене, за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_5 ст.69 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі нижче найнижчої межі передбаченої в частині санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу за скоєний ним злочин.
Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування заподіяної йому вчиненням злочину матеріальної шкоди в сумі 3247 грн. - витрат на поховання брата, поминальні обіди - 20000 грн. та моральної шкоди обумовленої втратою близької людини в сумі 50000 грн., суд керується положеннями ст.ст. 1166-1168 ЦК України, Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10 липня 2003 року ( з наступними змінами та доповненнями), враховує розмір добровільного відшкодування - 3000 грн. - матеріальної шкоди, пов'язаної з витратами на поховання і приходить до висновку, що такі вимоги потерпілого підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 247 грн. - витрат на поховання, які є обґрунтованими, а їх розмір доведеним представленими квитанціями про оплату. В іншій частині вимог потерпілого слід відмовити через їх не обґрунтованість, як в частині посилання на нормативно-правові акти так і не підтвердження розміру таких витрат жодним доказом, а щодо моральної шкоди також і через безпідставність вимог, оскільки як зазначено в ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю і до жодної з цих категорій потерпілий ОСОБА_4 , як встановлено судом не відноситься.
Процесуальні витрати по справі відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369,370,371,373,374 КПК України, ст.ст. 1166-1168 ЦК України,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України на підставі якої із застосуванням ст.69 того ж Кодексу призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 8 (вісім) місяців.
Термін відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 04 березня 2014 року, зарахувавши в такий термін, строк перебування його під вартою під час досудового розслідування та судового слідства, з моменту затримання, тобто з 23.09.2013 року по 03.03.2014 року, включно.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 - у виді тримання під вартою - залишити без змін.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково та стягнути на його користь з ОСОБА_5 - 247 (двісті сорок сім) грн. матеріальної шкоди. В іншій частині вимог ОСОБА_4 - відмовити.
Процесуальні витрати по справі, пов'язанні із залученням експерта в сумі 176 грн. 04 коп. стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.
Речові докази по справі, а саме: частини сорочки та плавки, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ХМВ, ножі, викрутки, ножиці, конверти із змивами речовини бурого кольору, паперові згортки із зразками біологічного походження ОСОБА_5 , які зберігаються в камері схову СУ УМВС України в Хмельницькій області - знищити, а мобільний телефон марки «Нокіа -105» повернути за належністю ОСОБА_8 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а засудженим ОСОБА_5 в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий по справі
Суддя: ОСОБА_1