ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
12 червня 2014 року справа № 813/3535/14
15 год. 00 хв. зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,
за участю:
представники сторін не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання до вчинення дій , -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення і премії за період з 07.05.2013р. по 12.11.2013р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу в перерахунку грошового забезпечення (премії та щомісячної додаткової грошової винагороди) за період виконання службових обов'язків у миротворчому контингенті з 12.02.2013 р. по 12.11.2013 р. Позивач зазначає, що відповідно до п. 2 Порядку матеріально-технічного і фінансового забезпечення національного контингенту та національного персоналу України, який бере участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. №963, за особами, що входять до складу національного контингенту та національного персоналу України, у період виконання службових обов'язків за межами України зберігаються виплати в національній валюті в розмірі 100 відсотків посадового окладу або середньої заробітної плати за останнім місцем служби чи роботи, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру. Позивач вважає, що згідно з положеннями вказаного порядку він має право на перерахунок та виплату премії і щомісячної додаткової грошової винагороди за період виконання службових обов'язків у миротворчому контингенті з 12.02.2013 р. по 12.11.2013 р.
Відповідач подав до суду заперечення проти позову, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що у військовій частині НОМЕР_1 у 2014 році відсутні бюджетні призначення на будь-які цілі 2013 року. Тому, перерахунок та виплата грошового забезпечення позивачу кваліфікуватиметься як нецільове використання бюджетних коштів.
Позивач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання. Проте, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача до суду не надходило.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Позивач - ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді заступника командира взводу розвідувальної роти штабного батальйону військової частини НОМЕР_1 з 02.11.2005 р.
Відповідно до Закону України від 09.12.2003 р. №1355 «Про схвалення рішення Президента України щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в Місії Організації Об'єднаних Націй у Ліберії» позивач в період з 19.02.2013р. по 12.11.2013р. проходив службу в складі 56 окремого вертолітного загону Місії ООН у Ліберії на посаді «стрілець взводу охорони», що підтверджується витягами з наказів командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.02.2013 р. №9 та від 12.11.2013 р. №120.
За вказаний період позивач отримував грошове забезпечення у національній валюті без премії та щомісячної додаткової грошової винагороди. Вказаний факт сторонами визнається.
30.04.2014р. позивач звернувся до відповідача з рапортом на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 по перерахунок грошового забезпечення (премії та щомісячної додаткової грошової винагороди) за період виконання службових обов'язків у миротворчому контингенті з 19.02.2013р. по 12.11.2013р.
У здійсненні перерахунку та виплаті грошового забезпечення позивачу відмовлено з тих підстав, що виплата коштів у 2014 році на витрати 2013 року буде їх нецільовим використанням, що підтверджується резолюцією командира військової частини НОМЕР_1 на рапорті позивача.
Не погоджуючись з відмовою у перерахуванні та виплаті грошового забезпечення позивач звернувся од суду з вимогою про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення і премії позивачу за період з 07.05.2013р. по 12.11.2013р.
При вирішенні спору по суті суд виходить з такого.
Відповідно до п.1 Порядку матеріально-технічного і фінансового забезпечення національного контингенту та національного персоналу України, який бере участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. №963 (далі - Порядок), матеріально-технічне і фінансове забезпечення заходів, пов'язаних з підготовкою, направленням (поверненням) та забезпеченням діяльності національного контингенту та національного персоналу України, який бере участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, здійснюється в межах видатків державного бюджету, передбачених для відповідних органів державної влади, їх спеціальних підрозділів, що направляють представників до їх складу, за відповідними програмами з подальшим повним або частковим відшкодуванням таких витрат за рахунок коштів, які виділяються ООН, НАТО, ЄС, ОБСЄ або іншою міжнародною організацією для фінансування міжнародної операції з підтримання миру і безпеки або в рамках укладених міжнародних договорів України, або за рахунок коштів державного бюджету, або за рахунок коштів, які виділяються зазначеними організаціями для фінансування міжнародної операції з підтримання миру і безпеки.
Пунктом 2 вказаного порядку передбачено, що за особами, що входять до складу національного контингенту та національного персоналу України, у період виконання службових обов'язків за межами України зберігаються виплати в національній валюті в розмірі 100 відсотків посадового окладу або середньої заробітної плати за останнім місцем служби чи роботи, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру.
Згідно з п.4 вказаного Порядку витрати, пов'язані з переїздом національного персоналу України місії ОБСЄ до місця розташування Секретаріату ОБСЄ та назад до України, провадяться за рахунок видатків, затверджених у державному бюджеті центральним органам виконавчої влади що направляють цей персонал до складу місії ОБСЄ, за відповідними бюджетними програмами.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про наявність у позивача права на збереження щомісячних виплат, які він отримував за останнім місцем служби перед направленням для участі у миротворчій операції. Вказана позиція суду узгоджується з роз'ясненням Міністерства соціальної політики України від 12.03.2014 р. №271/13/84-14.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність бюджетних призначень у військовій частині НОМЕР_1 в 2014 році на будь-які цілі 2013 року як на підставу для відмови у виплаті. Суд зазначає, що відсутність бюджетних призначень у військовій частині НОМЕР_1 в 2014 році на здійснення виплат 2013 року не може бути підставою для відмови у виплаті позивачу грошових коштів, право на отримання яких передбачене п.2 Порядку. Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в ухвалі від 01.10.2003 р.
Оцінюючи клопотання позивача про поновлення строку звернення з адміністративним позовом суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на збереження за особами, що входять до складу національного контингенту та національного персоналу України, виплат в національній валюті в розмірі 100 відсотків посадового окладу або середньої заробітної плати за останнім місцем служби чи роботи, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру передбачене п.2 Порядку в редакції від Постанови Кабінету Міністрів України N 297 від 22.04.2013 р., яка надбала законної сили 07.05.2013 р.
Позивач зазначає, що довідався про порушення свого права з роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 12.03.2014р. №271/13/84-14 та роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 19.03.2014р., в яких зазначено, що за особами, які входять до складу національного контингенту та національного персоналу України, мають бути збережені щомісячні виплати, які військовослужбовець отримував за останнім місцем служби перед направленням для участі у миротворчій операції.
Зі штампу на позовній заяві випливає, що така подана до суду 14.05.2014 р., тобто в межах строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України.
З огляду на наведене, суд вважає, що строк звернення до суду позивачем не пропущений.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду та премію за період з 07.05.2013 р. по 12.11.2013 р. з урахуванням п.2 Порядку матеріально-технічного і фінансового забезпечення національного контингенту та національного персоналу України, який бере участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. №963.
3.Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений і підписаний 17.06.2014 р.
Суддя А.Г. Гулик