Справа № 464/4581/14-ц
пр.№ 2/464/1204/14
( з а о ч н е )
13 червня 2014 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді Мички Б.Р.
при секретарі Дулюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь 50000грн. заборгованості за договором позики та понесені при зверненні з даним позовом до суду судові витрати. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 01 жовтня 2013 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір позики, згідно умов якого він позичив відповідачу грошові кошти в розмірі 50000 гривень, а відповідач зобов'язувався повернути 20000 гривень до 01 листопада 2013 року, та решту 30000 гривень рівними частинами по п'ять тисяч гривень протягом шести місяців до 30 числа кожного місяця, що стверджується відповідною розпискою. Всупереч норм цивільного законодавства та умов договору позики, відповідач свої зобов'язання перед ним щодо повернення боргу у встановлений договором строк, належним чином не виконали. Добровільно відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, а тому просить стягнути суму боргу в судовому порядку.
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому, згідно ст.224 ЦПК України, суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно вимог ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. При цьому нотаріальна форма укладення договору позики не вимагається.
Судом встановлено, що 01 жовтня 2013 року між сторонами в простій письмовій формі укладено договір позики, за умовами якого позивач ОСОБА_1 передав відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 50000гривень. Позичальник ОСОБА_2 зобов'язувався повернути позикодавцеві ОСОБА_1 20000 гривень до 01 листопада 2013 року, та решту 30000 гривень рівними частинами по п'ять тисяч гривень протягом шести місяців до 30 числа кожного місяця.
Позивачем умови договору виконано та передано відповідачу визначену суму коштів, що стверджується відповідно розпискою від 01 жовтня 2013 року (а.с.3).
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності зі ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк.
Відповідно до ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
З наданих суду документів, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, а відтак, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 50000 грн., ґрунтуються на нормах чинного законодавства та підлягають до задоволення.
Окрім цього, згідно ст.88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 в користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню 500грн. сплаченого при зверненні з даним позовом до суду судового збору.
На підставі ст.ст. 526, 530, 612, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
Стягнути з ОСОБА_2 50000 /п'ятдесят тисяч/грн. боргу за договором позики від 01 жовтня 2013 року та 500 /п'ятсот/ грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, у відсутності якої таке було постановлено, - протягом того ж строку з дня отримання його копії.
Головуючий
Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.