Справа № 464/4941/14-ц
пр.№ 2/464/1262/14
13.06.2014 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого Борейка С. В.
за участю секретаря Калітовській А.Б.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 31.01.2002 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 117. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у зв'язку із різними характерами та поглядами на життя, сімейне життя між сторонами не склалось; більше одного року проживають окремо, шлюб має формальний характер, а відтак збереження такого неможливе; спільного господарства не ведуть; мають спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак спору щодо місця проживання останньої у сторін немає. Просить позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просять їх задовольнити.
В судовому засіданні відповідач не заперечив проти розірвання шлюбу та вважає, що позов підлягає до задоволення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони 31 січня 2002 року одружились, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис за № 117 та шлюб зареєстрований міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, що підтверджується повторним свідоцтвом про одруження від 29.07.2004 серії НОМЕР_1, однак міцної сім'ї не створили.
Разом із тим, сторони не підтримують шлюбних відносин більше одного року, у зв'язку із чим такі фактично припинились. Відповідач підтвердив цю обставину.
Від подружніх відносин у сторін народились донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвам про народження.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підставні, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе і такі обставини суперечать інтересам сторін та негативно впливають на розвиток дитини, шлюб між сторонами має формальний характер, родина фактично розпалася і її відновлення неможливе, а відтак такий необхідно розірвати, а позовну вимогу задовольнити у повному обсязі.
Вирішуючи розподіл судових витрат, суд виходить із такого. Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Так, згідно з квитанцією від 22.05.2014 № ПН325, наявною у матеріалах справи, позивачем при подачі позову до суду сплачено 243 грн. 60 коп. судового збору, що підлягає стягненню з відповідача.
На підставі ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст.10, 15, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 31 січня 2002 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що в книзі реєстрації актів про одруження 31.01.2002 зроблено запис за № 117.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий