Справа № 464/5601/14-к
пр.№ 1-в/464/437/14
12.06.2014 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , представника установи виконання покарань ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , секретаря судових засідань ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові подання Львівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№48) про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м.Львова, проживаючого без реєстрації у
АДРЕСА_1 ,
громадянина України, неодруженого, -
ОСОБА_4 засуджений 18 квітня 2011 року Сихівським районним судом м.Львова за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.2, 70 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строк на 5 років 6 місяців з конфіскацією майна.
На адресу суду надійшло подання Львівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№48) про вирішення питання про застосування ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році» відносно засудженого ОСОБА_4 , як до особи яка відбуває покарання у виді позбавлення волі та не підлягає звільненню за ст.ст.1-5 Закону України «Про амністію у 2014 році».
У судовому засіданні прокурор підтримав подання установи виконання покарань щодо віднесення засудженого до осіб на яких поширюється Закон України «Про амністію у 2014 році», однак висловив ініціативу застосувати відносно засудженого ст.2 цього Закону, оскільки є підстави для звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 та така найбільшим чином поліпшує становище засудженого.
У судовому засіданні представник установи виконання покарань не заперечив проти застосування відносно засудженого ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році».
У судовому засіданні засуджений підтримав клопотання прокурора та просить таке задовольнити.
Заслухавши думку учасників судового процесу, враховуючи викладені у поданні обставини, оглянувши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного.
Згідно з ч.2 ст.86 КК України законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кримінальної відповідальності чи від покарання.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі ст.1 цього Закону, засуджених за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї четвертої призначеного строку основного покарання.
Згідно з ст.6 цього Закону скоротити наполовину невідбуту частину покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та інші покарання, не пов'язані з позбавленням волі, які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі ст.ст.1-5 цього Закону.
Відповідно до ч.4 ст.9 згаданого Закону у разі якщо до особи може бути застосовано кілька підстав, передбачених цим Законом, застосовуються підстава, яка найбільшим чином поліпшує становище особи.
Вироком Сихівського районного суду м.Львова від 18.04.2011 засуджено ОСОБА_4 за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.2, 70 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строк на 5 років 6 місяців з конфіскацією майна.
На день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році» (19.04.2014) засуджений відбув основне покарання 3 роки 11 місяців 1 день, невідбута частина такого покарання - 1 рік 6 місяців 29 дні.
Враховуючи наведене вище, суд приходить переконання, що оскільки засуджений ОСОБА_4 , відноситься до осіб на яких поширюється Закон України «Про амністію у 2014 році»; судом встановлено кілька підстав для застосування до засудженого амністії, як на підставі ст.6 та ст.2 цього Закону, а відтак у відповідності до ч.4 ст.9 відповідного Закону, приходжу переконання, що оскільки ОСОБА_4 засуджений за злочини не пов'язаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я та відбув не менше однієї четвертої призначеного строку основного покарання, тому необхідно звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році», яка найбільшим чином поліпшує становище особи, а клопотання задовольнити частково.
Разом із тим, відносно призначеного засудженому вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.06.2011 додаткового покарання у виді конфіскації майна, приходжу висновку про неможливості звільнення ОСОБА_4 від додаткового покарання у відповідності до ст.14 Закону України «Про амністію у 2014 році» (особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільненні від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності цим Законом).
На підставі ст.86 КК України, Закону України «Про амністію у 2014 році» та керуючись ст.ст. 369-372, 392-395, 537, 539 КПК України, -
подання Львівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№48) про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» відносно засудженого ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з місць позбавлення волі, засудженого вироком Сихівського районного суду м.Львова від 18.04.2011 від основного покарання у виді позбавлення волі, на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 № 1185- VІІ (із наступними змінами і доповненнями) відбута частина основного покарання якого на день набрання чинності цим Законом становить 3 роки 11 місяців 1 день, яка не менша однієї четвертої призначеного строку основного покарання.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1