16.06.2014
Справа №644/5397/14-к
№1-в/644/412/14
Ухвала
Іменем України
16 червня 2014 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові подання начальника Харківської виправної колонії № 43 про застосування до засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Закону України "Про амністію у 2014 році",
05 червня 2014 року до суду з поданням звернувся начальник Харківської виправної колонії № 43 про застосування у відношенні засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ст. 3 Закону України "Про амністію у 2014 році". В обґрунтування подання посилається на те, що вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.12.2011 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. ч. 2 ст. 307 КК України і призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також ОСОБА_4 має доньку ОСОБА_5 , 2009 року народження і не позбавлений батьківських прав. Початок строку відбування покарання засудженим - 28.06.2010 року, кінець строку 28.06.2016 року. Тобто формально ОСОБА_4 підпадає під дію ст. 3 (п. «в» ст.1) Закону України від 08 квітня 2014 року «Про амністію у 2014 році» як особа, яка засуджена за умисний злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років і на день набрання Законом чинності відбув більше половини призначеного строку покарання та особа, яка не позбавлена батьківських прав, яка на день набрання чинності цим Законом має дитину, якій не виповнилося 18 років.
У судовому засіданні прокурор подання підтримав, вважав за можливе звільнити засудженого від відбування покарання на підставі ст. 3 Закону України від 08 квітня 2014 року «Про амністію у 2014 році».
Засуджений також надав суду заяву з клопотанням про розгляд подання у його відсутність. Проти задоволення подання не заперечував, просив застосувати до нього Закон України "Про амністію у 2014 році".
Представник Харківської виправної колонії № 43 також надав суду заяву з клопотанням про розгляд подання у його відсутність, подання підтримував, просив його задовольнити.
Суд, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали подання, встановив наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
19 квітня 2014 року вступив в силу Закон України №1185-VII від 08.04.2014 року "Про амністію у 2014 році".
Пунктом «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про амністію у 2014 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, зазначених у статті 1 цього Закону, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, останній раз засуджений вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.12.2011 року за ст. ч. 2 ст. 307 КК України і призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Обставини, передбачені ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», які б виключали можливість застосування амністії до засудженого ОСОБА_4 судом не встановлені.
Початок строку відбування покарання засудженим ОСОБА_4 за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова - 28.06.2010 року. Кінець строку - 28.06.2016 року. Також ОСОБА_4 26.09.1977 року має доньку ОСОБА_5 , 2009 року народження і не позбавлений батьківських прав відносно малолітньої дитини.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність усіх підстав для задоволення подання начальника Харківської виправної колонії № 43 про застосування до засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ст. 3 Закону України "Про амністію у 2014 році" як до особи, що зазначена у ст. 1 цього Закону, так як на день набрання чинності цього Закону, він мав малолітню доньку, та не позбавлений батьківських прав, щодо неї; та, крім цього, на день набрання чинності цим Законом, відбув не менше половини призначеного строку основного покарання, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 10 років.
Керуючись ст.ст. 537, 539, КПК України суд, ст.ст. 74, 86 КК України, ст. ст. 1 п. «в», 3 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст. ст. 1, 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», суд -
Подання начальника Харківської виправної колонії № 43 про застосування до засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Закону України "Про амністію у 2014 році" - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання, призначеного вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.12.2011 року на підставі ст. 3 Закону України №1185-VII від 08.04.2014 року «Про амністію у 2014 році».
Ухвала може бути оскарженої до Апеляційного суду Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1