19.03.2014
Провадження №1-кп/331/159/14
ЄУН 331/809/14-к
19 березня 2014 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Білозерка, Запорізької області, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, одруженого, має малолітню доньку, мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 ) 19.09.2013 року засуджений вироком Жовтневого р/с м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70, ст. ст. 75, 76 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 рік;
2) 23.10.2013 року засуджений вироком Комунарського р/с м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ч. 4 ст. 70, ст. ст. 75, 76 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 роки,
3) 28.11.2013 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. 15 ч. 2, 186 ч. 2, 186 ч. 2 КК України, із застосуванням ст. 70 ч. 4, 71 ч. 1 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;
4) 15.01.2014 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 3, 185 ч. 3 КК України, із застосуванням ст. 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_6 , будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, на шлях перевиховання не став та вчинив нові кримінальні правопорушення на території Жовтневого району м. Запоріжжя за наступних обставин:
Так, 14 серпня 2013 року, приблизно о 17 годині 40 хвилин. ОСОБА_6 , маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, знаходячись біля будинку №9 по вул. Свердлова в м. Запоріжжя, діючи повторно з корисливих мотивів, шляхом ривку, відкрито викрав з шиї ОСОБА_7 золотий ланцюжок, що їй належить, спричинивши останній матеріальну шкоду на суму 2500 гривень.
Крім того, 13 вересня 2013 року, приблизно о 13 годині 50 хвилин, ОСОБА_6 , маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, знаходячись біля будинку №45 по вул. Грязнова в м. Запоріжжя, діючи повторно з корисливих мотивів, шляхом ривку, відкрито викрав з шиї ОСОБА_5 золотий ланцюжок, що їй належить, спричинивши останній матеріальну шкоду на 5000 гривень.
Суд, керуючись ст. 349 КПК України, враховуючи думку учасників судового провадження, ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обсяг доказів підлягаючих дослідженню обмежено судом допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів характеризуючих його особу.
Будучи допитаним, у ході судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину і пояснив, що вказане кримінальне правопорушення він вчинив у звязку із тим, що перебував у дуже скрутному матеріальному становищі. Так, 14.08.2013 року, знаходячись по вул. Свердлова, він звернув увагу на незнайому жінку, що йшла по вулиці, у якої на шиї помітив золотий ланцюжок. Обравши зручний момент, він підбіг до жінки та зірвав цей ланцюжок у неї з шиї та втік.
Крім того, 13.09.2013 року знаходячись по вул. Грязнова тим же самим чином викрав золотий ланцюжок у іншої жінки. Вказані речі він реалізував на ринку «Анголенко», гроші витратив на власні потреби.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, відношення самого обвинуваченого до вчиненого, пом'якшуючі покарання обставини.
Обвинувачений ОСОБА_6 має судимість, яка не знята та не погашена у встановленому законом порядку, вчинив тяжкий злочин, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працевлаштований, має на утриманні малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд визнає, що він вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, своїми правдивими показаннями сприяв становленню істини у справі, в усній формі приніс потерпілій ОСОБА_5 свої вибачення за вчинене.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
На підставі вищевикладеного, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6 , відношення самого обвинуваченого до вчиненого, беручи до уваги думку потерпілої ОСОБА_5 , яка просить суд призначити обвинуваченому покарання згідно чинного законодавста, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства і за цих обставин вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікується його діяння у вигляді позбавлення волі, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Призначаючи остаточну міру покарання обвинуваченому суд керується правилами ч. 4 ст. 70 КК України.
Цивільний позов заявлений в ході досудового слідства потерпілою ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 матеріальної шкоди в сумі 2500 гривень, підлягає задоволенню в повному обсязі у зв'язку з тим, що завдана шкода на вказану суму обвинуваченим повністю визнана.
Цивільний позов заявлений в ході досудового слідства потерпілою ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 матеріальної шкоди в сумі 5000 гривень, підлягає задоволенню в повному обсязі у зв'язку з тим, що завдана шкода на вказану суму обвинуваченим повністю визнана.
Речові докази та судові витрати відсутні.
Таким чином, на підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеним цим вироком, більш суворим покарання, призначеним вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.01.2014 року та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід, застосований відносно засудженого ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 обчислювати з 19 вересня 2013 року.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 2500 гривень.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 5000 гривень.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1