04.03.2014
Кримінальне провадження № 1-кп/331/55/14
ВИРОК 31/7613/13-к
04 березня 2014 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, українки, громадянки України, не заміжній, освіта середня; офіційно не працюючій, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
Так, 11.04.2013 року, ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, знаходячись в торгових рядах гіпермаркету «ТОВ Ашан Україна», який розташований за адресою м. Запоріжжя вул. Запорізька 1-Б, звідки, скориставшись тим що, на неї ніхто не звертає уваги, з торгових полиць, таємно викрала майно, яке належить вищевказаному гіпермаркету, а саме : - мобільний телефон «Нокиа» 1280 в корпусі чорного кольору в розмірі 1 шт., вартістю 160 грн. 80 коп., (без врахування ПДВ), - смартфон «Лазер» X 30 в корпусі чорного кольору в розмірі 1 шт., вартістю 472 грн. 78 коп. (без врахування ПДВ), - смартфон «Лазер» X 30 в корпусі чорного кольору в розмірі 1 шт., вартістю 472 грн. 78 коп. (без врахування ПДВ).
Тим самим, своїми діями ОСОБА_6 , спричинила матеріальну шкоду ТОВ «Ашан Україна», на загальну суму 1106 гривень 36 копійок без врахування (ПДВ).
Суд кваліфікує дії обвинуваченої за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
В судовому засіданні надійшла угода про примирення між представником потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_6 від 04.03.2014 року.
Виходячи зі змісту даної угоди, обвинувачена ОСОБА_6 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Згідно угоди сторони погодились на призначення обвинуваченій ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. З врахуванням ч. 4 ст. 70 КК України призначити покарання шляхом поглинання менш суворого більш суворим покаранням з урахуванням вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2013 року та вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.10.2013 року та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. Враховуючи положення ст.ст. 66, 75 КК України звільнити гр. ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки. Покласти на громадянку ОСОБА_6 обов'язки передбачені п. 1 ч. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.
У судовому засіданні обвинувачена зазначила, що вона цілком розуміє права та наслідки укладення угоди, які передбачені ч.5 ст. 474 КПК України, які їй були роз'яснені судом в судовому засіданні.
Також в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 беззастережно визнала свою вину та надала суду згоду на призначення узгодженого покарання.
На підставі пояснень обвинуваченої та представника потерпілого суд встановив, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до ст.471 КПК України, в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які обвинувачені зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або не призначення покарання та звільнення його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, наслідки невиконання угоди.
В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Обвинувачена ОСОБА_6 беззастережно визнала свою провину, щиросердно розкаялася у вчиненні злочину, сприяла проведенню досудового розслідування, добровільно відшкодувала завдану шкоду, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра він не перебуває. Ці обставини оцінюються судом як пом'якшуючі відповідальність обставини. Обтяжуючих обставин суд не вбачає.
Цивільний позов заявлений представником потерпілого не підлягає задоволенню, оскільки обвинуваченою ОСОБА_6 завдана шкода відшкодована у повному обсязі.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 468-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 04 березня 2014 р. у кримінальному провадженні № 1-кп/331/55/14, укладену між представником потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_6 .
Визнати ОСОБА_6 винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
На підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити покарання шляхом поглинання менш суворого більш суворим покаранням з урахуванням вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2013 року та вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.10.2013 року та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_6 від відбування, призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку - 2 роки- не вчинить нового злочину і виконає, покладені на неї обов'язки згідно п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
На підставі п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засуджену ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази: дві пластикові скриньки, передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_5 - залишити за належністю;
докази долучені до матеріалів кримінального провадження залишити у матеріалах протягом усього часу їх зберігання.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду на підставі угоди між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області з урахуванням обмежень, визначених ст. 394 ч. 3 КПК України.
Суддя ОСОБА_1