ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
11 червня 2014 року № 813/2009/14
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Гулкевич І.З.
за участю: секретаря судового засідання Капустинської Н.М.
за участю :
представника відповідача Лаптути В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №41836934 від 05.02.2014 року,-
-,
Позивач - ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №41836934 від 05.02.2014 року.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №41836934 від 05.02.2014 року винесена з грубим порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», щодо вимог виконавчого документа (ч.1 ст.18 Закону), способу повідомлення про відкриття виконавчого провадження (ч.1 ст.31 Закону), строків пред»явлення виконавчого документа до виконання (п.1 ч.1 ст.26 Закону), що в свою чергу є підставою для її скасування.
Позивач в судове засідання не з»явився, причини неявки не повідомив, належним чином повідомлений про розгляд справи.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо позовних вимог, з підстав того, що постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана позивачу простою кореспонденцію, у зв»язку з малим фінансуванням, та з економією коштів.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Постановою адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради №234 від 06 червня 2013 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно до ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення та розділу 20 п. 20.1.28.1 «Правил благоустрою м.Львова» у вигляді адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
05 лютого 2014 року постановою державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження на підставі постанови №234 від 06.06.2014 року.
Постановою державного виконавця становлено строк добровільного виконання до 11 лютого 2014 року. Позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 13 лютого 2014 року.
Згідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Так, відповідно до частини 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як встановлено судом і не заперечувалось представником відповідача, постанова про відкриття виконавчого провадження позивачу була надіслана простою кореспонденцію. Згідно штампу поштового відділення, постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана 06 лютого 2014 року, позивачем отримана 13 лютого 2014 року.
Частина 1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає місце виконання рішення, а саме: виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Як вбачається з матеріалів справи, з постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 14 січня 2014 року, стягувачем було подано заяву про примусове виконання 13 січня 2014 року. З даної постанови вбачається, що виконавчий документ набрав законної сили 13.01.2014 року, що суперечить самому виконавчому документу.
Положення ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження державний виконавець зобов»язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження , про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст.47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження. якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Тобто, в даному випадку державний виконавець зобов'язаний направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що ним напрявлялась оскаржувана постанова на адресу позивача простою кореспонденцією, в зв'язку з малим фінансування та економією коштів, а тому, суд вважає, що це є поясненням відсутності рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Судом встановлено, що виконавчий документ (постанова №234 від 06 червня 2013 року) містить у собі інформацію про дату набрання чинності 16 червня 2013 року.
Відповідно до положення п.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи постанови органів-(посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення- протягом трьох днів.
Підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження (відмові в прийнятті до провадження виконавчого документа) на підставі п.4 ч.1 ст.26 Закону стало пред»явлення виконавчого документа не за підвідомчістю виконання, оскільки с.Врище у Луцькому районі немає.
Таким чином, стягувач, керуючись положеннями ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», скористався правом обрання місця провадження виконавчих дій за місцем реєстрації (боржника), однак місце реєстрації боржника- Волинська область, Луцький район, с.Брище, разом з тим відмовшись від свого права обрати місце провадження виконавчих дій за місцем знаходження майна боржника.
Стягувач в порушення власної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, з власної вини пропустив строк подання виконавчого документа до виконання, подавши його до виконання аж через 4 місяці. Також, стягувачем не було вірно вказано місце реєстрації боржника, що стало підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження державним виконавчем відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції.
В порушення вимог п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» (пропущенням встановленого строку предявлення документів до виконання) державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції 05 лютого 2014 року відкрито виконавче провадження.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 73,08 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №41836934 від 05.02.2014 року.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 17 червня 2014 року.
Суддя Гулкевич І.З.