Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 червня 2014 р. Справа № 805/6358/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції
Головного управління Міндоходів у Донецькій області
про скасування рішення № 000008/2102/3056806809 від 13 вересня 2013
року про застосування фінансових санкцій
за участю:
представника позивача: не з'явились,
представника відповідача: не з'явились
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішення № 000008/2102/3056806809 від 13 вересня 2013 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 гривень.
Крім того, заявила клопотання про поновлення строку на оскарження зазначеного вище рішення, оскільки не отримала його своєчасно, а лише 28 квітня 2014 року.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 13 вересня 2013 року відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій № 000008/2102/3056806809 на підставі статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР на загальну суму 6800,00 гривень.
Позивач зазначає, що фактичною підставою вказаного рішення став адміністративний матеріал - протокол про адміністративне правопорушення ДО № 043317 від 26 грудня 2012 року про адміністративне правопорушення, складений у відношенні продавця ОСОБА_2 за реалізацію слабоалкогольного напою особі, якій не виповнилося 18 років. За протоколом про адміністративне правопорушення ДО № 043317 від 26 грудня 2012 року адміністративною комісією виконавчого комітету Маріупольської міської ради винесено постанову № 499 від 27 березня 2013 року, згідно якої провадження у справі було припинено за декількома причинами, а саме: закінченням строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, відсутність складу правопорушення, відсутність документів, що підтверджують наявність трудових відносин між правопорушником ОСОБА_2 та позивачем, тобто, на думку позивача відпала підстава для застосування фінансових санкцій рішенням від 13 вересня 2013 року.
Як зазначає позивач, 06 листопада 2013 року ОСОБА_2 отримала постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 499 від 27 березня 2013 року та звернулася до Жовтневого районного суду м. Маріуполя з позовом про скасування зазначеної постанови адміністративної комісії.
20 листопада 2013 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя винесено постанову в адміністративній справі № 263/1191/13а про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, а саме: змінено підстави для закриття провадження у постанові адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 499 від 27 березня 2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності правопорушника за ч.2 ст. 156 КУпАП та виключено як підставу закриття провадження у справі посилання на закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності та посилання на п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вважати правильним закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Позивач в судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду 03 червня 2014 року надала письмову заяву про розгляд справи без неї (а.с. 15).
Представник відповідача також в судове засідання не з'явився, 16 червня 2014 року надав письмові заперечення та заяву про розгляд справи без представника позивача, в яких просив залишити позов без розгляду через пропуск процесуального строку звернення до суду.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
На підставі наведеної норми, а також врахувавши клопотання сторін, суд прийшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з 21 вересня 2007 року зареєстрована як фізична особа-підприємець згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії В03 № 309196 (а.с. 16). Позивач перебуває на податковому обліку у Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, про що свідчить довідка форми № 4-ОПП (а.с. 17).
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790, однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Пунктом 2 вищезазначеного Порядку встановлено, що фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідно до преамбули Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, виробництво і торгівлю пивом, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.
Статтею 15-3 вказаного Закону встановлено обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів. Зокрема, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Відповідно до вимог статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Протоколом про адміністративне правопорушення ДО № 043317 від 26 грудня 2012 року, складеним оперуповноваженим СВСБЕЗ Жовтневого РВ Маріупольського міського управління УМВС України в Донецькій області було зафіксовано порушення продавцем ОСОБА_2 статті 156 КУпАП, яка в магазині, в якому здійснює підприємницьку діяльність позивач, продала неповнолітній особі слабоалкогольний напій, порушивши правила торгівлі слабоалкогольними напоями (а.с. 26).
Про дану обставину також свідчить постанова начальника Жовтневого РВ Маріупольського міського управління УМВС України в Донецькій області, винесена за справою про адміністративне правопорушення (а.с. 26).
Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку (частина четверта статті 15-3 Закону).
Позивач зазначила у позовній заяві, що в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», де вона здійснює підприємницьку діяльність дійсно проводилася перевірка працівниками міліції 14 грудня 2012 року, однак під час перевірки вона була відсутня. При цьому, зазначає, що магазин позивач орендує разом з приватним підприємцем ОСОБА_3, якому належить бакалейний відділ та в якому працювала його продавець ОСОБА_2 В лікеро-горілчаному відділі позивач здійснювала продаж лікеро-горілчаних напоїв самостійно без найманих працівників. Зауважує, що продавець ОСОБА_2 заперечувала продаж лікеро-горілчаних виробів, які належали позивачеві неповнолітній особі, про що вказала у протоколі.
На підставі протоколу про адміністративне правопорушення ДО № 043317 від 26 грудня 2012 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Маріупольської міської ради було винесено постанову № 449 від 27 березня 2013 року фактично про звільнення продавця ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності через закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, відсутністю складу правопорушення, відсутністю документів, що підтверджують наявність трудових відносин продавця (а.с. 8). Правовою підставою постанови вказано ч. 1,7 ст. 247, ст. 256 КУпАП.
20 листопада 2013 року, тобто, після винесення відповідачем оскаржуваного рішення від 13 вересня 2013 року, Жовтневим районним суду міста Маріуполя в порядку письмового провадження винесено постанову про задоволення адміністративного позову ОСОБА_2 до колегіального органу - адміністративної комісії при виконавчому комітеті Маріупольської міської ради, яка взагалі не є юридичною особою та не має адміністративної процесуальної правосуб'єктності за приписами ст. 48 КАС України про скасування постанови відповідача № 449 від 27 березня 2013 року (а.с.9).
Судом зазначено у постанові, що закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення адміністративною комісією при виконавчому комітеті Маріупольської міської ради невірно застосовано норми законодавства та закрито провадження на підставі пунктів 1 та 7 ч.1 ст. 247 КУпАП, що виключають один одного (а.с.9 зв. бік).
За таких підстав судом частково задоволено позов ОСОБА_2 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Маріупольської міської ради про скасування постанови № 449 від 27 березня 2013 року. Підставу закриття провадження змінено з пункту 7 на пункт 1 частини 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суд зауважує, що про відсутність складу адміністративного правопорушення вказано лише в резолютивній частині постанови Жовтневого районного суду міста Маріуполя, в описовій та мотивувальній частині суд взагалі не досліджував питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки не допитував правопорушника, представника міліції чи свідків, а постанова суду винесена майже через рік після здійснення правопорушення, вказаного у протоколі про адміністративне правопорушення ДО № 043317 від 26 грудня 2012 року.
Згідно з абзацом 9 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.
Відповідно до вимог частини першої статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Отримавши від органу міліції протокол про адміністративне правопорушення ДО № 043317 від 26 грудня 2012 року, першим заступником начальника Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області 13 вересня 2013 року прийнято рішення № 000008/2102/3056806809 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 гривень (а.с. 6).
Підставою прийняття рішення про застосування фінансових санкції вказано саме протокол про адміністративне правопорушення ДО № 043317 від 26 грудня 2012 року.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд не бере до уваги, як належний доказ не здійснення продажу слабоалкогольного напою неповнолітній особі, постанову № 449 від 27 березня 2013 року адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради та постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 20 листопада 2013 року, оскільки питання здійснення продажу в них по суті не розглядалися.
Зазначеними вище нормами права - Податковим кодексом України, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Порядку застосування фінансових санкцій передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 не передбачено, що підставою для застосування штрафних санкцій за продаж слабоалкогольних напоїв неповнолітнім особам є саме постанова про притягнення до адміністративної відповідальності продавця господарюючого суб'єкта.
Позивач не заперечує, що відділ алкогольних напоїв є її власністю, з зазначених підстав не має значення, хто саме продав слабоалкогольний напій особі, що не досягла повноліття, чи то продавець приватного підприємця ОСОБА_3 з бакалейного відділу цього ж магазину чи інша особа.
Важливим для вирішення даної справи є не спростування жодною особою факту продажу слабоалкогольного напою особі, що не досягла повноліття саме у відділі, що належить позивачеві, оскільки вона повинна відповідальність за свою власність.
Фактично, позивач звинувачує працівників міліції у складенні заздалегідь неправомірного протоколу, однак, доказів звернення до правоохоронних органів із скаргами на неправомірні дії працівника міліції, що склав протокол ДО № 043317 від 26 грудня 2012 року до матеріалів справи не надає.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення, заявлених позивачем вимог про скасування рішення № 000008/2102/3056806809 від 13 вересня 2013 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 гривень.
Стосовно клопотання позивача про поновлення строків на оскарження рішення про застосування фінансових санкцій, суд вважає їх не пропущеними, оскільки хоча суми по вказаному рішенню вже стягнуті постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року, однак відповідачем надано копію конверту, який повернувся до органу доходів і зборів з не отриманим позивачем рішенням (а.с.22). Отже, позивач не мала змоги оскаржити рішення раніше, оскільки не отримала його поштою.
На підставі положень Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та на підставі ст.ст. 8 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішення № 000008/2102/3056806809 від 13 вересня 2013 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 гривень - відмовити.
Постанову прийнято в нарадчій кімнаті 16 червня 2014 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Голубова Л.Б.