Провадження № 22-ц/774/3233/14 Справа № 0426/13749/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Рунчева О. В. Доповідач - Ремез В.А.
Категорія 47
17 червня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого - Ремеза В.А.
суддів - Міхеєвої В.Ю., Свистунової О.В.
при секретарі - Єремейчук О.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Скорук Максим Анатолійович» (далі за текстом ФГ «Скорук М.А.»),
на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2014р. за позовом Приватного підприємства «Таврія» до ОСОБА_3, ФГ «Скорук М.А.», Відділу Держкомзему у Нікопольському районі Дніпропетровської області Головного управління Держкомзему України у Дніпропетровській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська обласна земельна агенція», про визнання недійсним договору оренди землі, скасування його державної реєстрації та визнання договору оренди землі поновленим з попереднім орендарем, -
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.02.2014р. позовні вимоги ПП «Таврія» до ОСОБА_3, ФГ «Скорук М.А.», Відділу Держкомзему у Нікопольському районі Дніпропетровської області Головного управління Держкомзему України у Дніпропетровській області про визнання недійсним договору оренди землі, скасування його державної реєстрації та визнання договору оренди землі поновленим з попереднім орендарем задоволено частково.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,7684га, укладений 26.03.2012р. між ФГ «Скорук М.А.» та ОСОБА_3
Визнано договір оренди земельної ділянки площею 7,7684га від 10.02.2007р., укладений між ПП «Таврія» та ОСОБА_3 поновленим.
Зобов'язано ОСОБА_3 вчинити дії щодо укладення з ПП «Таврія» додаткової угоди щодо поновлення договору оренди земельної ділянки площею 7,7684 га від 10.02.2007р. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3, ФГ «Скорук М.А.» на користь ПП «Таврія» витрати по сплаті судового збору по 53,65грн. з кожного.
В апеляційній скарзі ФГ «Скорук М.А.» просить рішення суду скасувати, та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯА № 171048, виданого 03.03.2006р., на праві власності належить земельна ділянка площею 7,7684га (пай № 232), яка розташована у с. Новософіївка Нікопольського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
10.02.2007р. між ПП «Таврія» та ОСОБА_3 було укладено Договір оренди земельної ділянки строком на п'ять років, починаючи з дня його державної реєстрації, яка була здійснена 23.03.2007р.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що 10.02.2012р. ПП «Таврія» направило ОСОБА_3 лист-повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом на оренду земельної ділянки з додаванням проекту додаткової угоди. До закінчення строку дії договору оренди, ПП «Таврія» 17.07.2011р. провело збори пайовиків ПП «Таврія», де було обговорено питання стосовно укладення договорів оренди земельних ділянок на новий термін та на нових умовах, де була присутня відповідач ОСОБА_3, і яка в свою чергу відмовилась підписувати додаткову угоду.
Крім того судом встановлено, що ОСОБА_3 відмовилась від продовження договору з ПП «Таврія», а 26.03.2012р. уклала договір оренди земельної ділянки з ФГ «Скорук М.А.», тоді як запропоновані умови договору ПП «Таврія» не були гірші за умови укладеного договору оренди з ФГ «Скорук М.А.».
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч.2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.777 ЦК України, наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.
Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.
Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.
Згідно роз'яснень абз.4 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.08.2004р., № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору. В разі закінчення зазначеного в договорі строку оренди переважне право орендарів на поновлення договору оренди, передбачене статтею 33 Закону від 6 жовтня 1998 р. N 161-XIV «Про оренду землі», поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.
Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 протягом одного місяця після закінчення строку дії договору не звернулася до позивача з листом-повідомленням про заперечення у його поновленні, а тому договір оренди земельної ділянки площею 7,7684 га від 10.02.2007р., укладений між ПП «Таврія» та ОСОБА_3 відповідно до ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» слід вважати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, оскільки матеріали справи не містять доказів про невиконання позивачем умов укладеного договору оренди, і про те, що запропоновані орендодавцю умови оренди земельної ділянки ФГ «Скорук М.А.» є кращими ніж ті, що були запропоновані позивачем по справі.
Крім того судом встановлено, що ОСОБА_3, укладаючи договір оренди з ФГ «Скорук М.А.» порушила права ПП «Таврія», оскільки ОСОБА_3 до моменту укладання договору оренди з ФГ «Скорук М.А.» не здійснювала встановлення меж належної їй земельної ділянки в натурі (на місцевості), а лише обмежилися складанням акту про відновлення її меж, який був долучений до договору як невід'ємна його частина.
Разом з тим, ПП «Таврія» орендувало земельну ділянку ОСОБА_3 у загальному масиві, разом з ділянками інших власників, без встановлення меж для кожної окремої ділянки та закріплення їх межовими знаками, а тому укладання договору оренди землі між ФГ «Скорук М.А.» та ОСОБА_3 без наявності акту про визначення меж земельної ділянки в натурі є підставою для визнання укладеного договору оренди недійсним в порядку ст. 15 Закону України «Про оренду землі», і встановивши вказані обставини, суд правильно прийшов до висновку про задоволення в цій частині позовних вимог ПП «Таврія», визнавши недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 26.03.2012р. між ФГ «Скорук М.А.» та ОСОБА_3, та визнавши договір оренди земельної ділянки від 10.02.2007р., укладений між ПП «Таврія» та ОСОБА_3 поновленим, зобов'язавши ОСОБА_3 вчинити дії щодо укладення з ПП «Таврія» додаткової угоди щодо поновлення договору оренди земельної ділянки площею 7,7684 га від 10.02.2007р. і колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Доводи ФГ «Скорук М.А.» в апеляційній скарзі про те, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права безпідставні, та не спростовують встановлених судом обставин з приводу заявленого позивачем позову відносно незаконного укладання між відповідачами договору оренди земельної ділянки, та відновлення прав позивача щодо договору оренди земельної ділянки.
Таким чином рішення суду відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України і його слід залишити без змін, а апеляційна скарга ФГ «Скорук М.А.» підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 304,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ФГ «Скорук М.А.» відхилити.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2014р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді