Ухвала від 10.06.2014 по справі 750/1143/14

Справа № 750/1143/14 Провадження № 22-ц/795/1104/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Требух Н. В. Доповідач - Вінгаль В. М.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіВІНГАЛЬ В.М.

суддів:КУЗЮРИ Л.В., ЗІНЧЕНКО С.П.

при секретарі:Шкарупі Ю.В.

за участю:ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 квітня 2014 року у справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 про визнання правочину удаваним,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.04.2014 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким визнати довіреність від 25.06.2007 року надану ОСОБА_7 та ОСОБА_8, посвідчену приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстровану в реєстрі за № 2835 від 25.06.2007 року удаваним правочином. Визнати укладеним договір купівлі - продажу автомобіля ВАЗ 21070.

Апелянт зазначає, що між ним та відповідачами було фактично укладено договір купівлі - продажу автомобіля, але оформлено цей договір як довіреність, що видана ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на право розпорядження та користування автомобілем. Апелянт вважає, що сторонами по справі було вчинено удаваний правочин з метою приховати договір купівлі - продажу вищезазначеного транспортного засобу. Зазначає, що на момент передачі автомобіля відповідачам, він знаходився у пошкодженому вигляді після ДТП, що підтверджується Висновком № Т-7594 експертного авто товарознавчого дослідження спеціаліста від 22.05.2007 року. Цей факт пояснює те, що відповідачами придбаний автомобіль не було знято з обліку після його придбання, а тільки через певний час після здійснення ними його ремонту. При цьому посилається на ст.334 ЦК України, згідно з якою, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що довіреність від 25.06.2007 року не передбачала переходу права власності на автомобіль, і не є прихованим договором купівлі-продажу по вказаній вище причині, оскільки між сторонами не було дотримано порядку укладання договору за змістом якої б переходило право власності від однієї особи до іншої.

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.06.2007 року ОСОБА_4 видано довіреність на ім'я ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо розпорядження (продажу) автомобілем ВАЗ 21070 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності позивачу, яка посвідчена приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 і зареєстрована в реєстрі за №2835 (а.с. 7). Вказана довіреність видана на три роки та дійсна до 25.06.2010 року. На момент видачі довіреності ОСОБА_4 був власником вказаного автомобіля, що підтверджується журналом карток Центру УДАІ (а.с. 66) та перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5

При укладенні довіреності від 25.06.2007 року автомобіль марки ВАЗ 21070 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 з обліку не був знятий його власником ОСОБА_4.

Доводи апеляційної скарги цей висновок суду не спростовують.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних прав про визнання правочинів недійсними" за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Посилання в апеляційній скарзі, щодо прийняття судом рішення при неповно з"ясованих обставинах, що мають значення для справи та не на підставі чинного законодавства є безпідставними.

Враховуючи, що рішення прийнято з дотриманням норм ст. 212, 213 ЦПК України, вказані доводи не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яке судом ухвалено з дотримання норм матеріального і процесуального права, підставою для скасування якого не можуть бути і інші доводи апеляційної скарги.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 квітня 2014 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді:

Попередній документ
39236411
Наступний документ
39236413
Інформація про рішення:
№ рішення: 39236412
№ справи: 750/1143/14
Дата рішення: 10.06.2014
Дата публікації: 19.06.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Чернігівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу