Справа № 745/179/13-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/315/2014
Категорія - ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2
10 червня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5 .
З участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Сосницького районного суду Чернігівської області від 4 липня 2013 року щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шабалинів, Коропського району, Чернігівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Синютин, Сосницького району, Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого: 26 березня 2012 року Коропським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 4 липня 2013 року:
ОСОБА_9 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання та призначено іспитовий строк 2 роки.
Згідно ст. 76 КК України ОСОБА_9 зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
ОСОБА_8 визнано винуватим за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Коропського районного суду Чернігівської області від 26 березня 2012 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Стягнуто з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 по 122 грн. 25 коп. з кожного судових витрат на користь держави.
Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КПК України.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати вирок суду, а кримінальне провадження щодо нього закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що з показань ОСОБА_9 та інших свідків слідує, що у нього не було умислу на здійснення крадіжки. Також вказує, що не був обізнаний щодо незаконності дій по перевозенню деревини, оскільки ОСОБА_9 повідомив, що має виписку на цю деревину, а його попросив лише допомогти її завантажити.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Вирок суду щодо ОСОБА_9 ніким з учасників кримінального провадження не оскаржується.
В поданих запереченнях на апеляційну скаргу старший прокурор прокуратури Сосницького району ОСОБА_10 , просить залишити її без задоволення, а вирок суду без змін, оскільки вважає, що він постановлений законно та обґрунтовано і підстави для його зміни або скасування відсутні.
Суд першої інстанції встановив, що у січні 2013 року ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , перебуваючи на території обходу № 14 ДП «Сосницярайагролісгосп», розташованого поблизу с. Кнути, Сосницького району, Чернігівської області, діючи спільно, умисно, шляхом вільного доступу та розпилу пилою колод, таємно викрали 2,129 кубічних метрів ділової деревини породи «Ясен», заготовленої в ході планової вирубки лісу, чим заподіяли ДП «Сосницярайагролісгосп» матеріальну шкоду на суму 1658,17 грн.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_9 , який погодився з доводами скарги, думку прокурора щодо необґрунтованості апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав..
У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що він дійсно у січні 2013 року разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_11 їздили до лісу за деревною. Він поїхав на прохання ОСОБА_9 , який запевняв, що має виписку на дрова.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні, його вина у повному обсязі знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і відображена сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та досліджених судом доказів.
Колегія суддів не бере до уваги показання обвинуваченого та засудженого ОСОБА_9 про те що ОСОБА_8 не було відомо про відсутність належних документів на відпуск деревини, оскільки останній, за його ж поясненнями, раніше працював на ділянці обходу № 14, на якій було вчинено крадіжку деревини, приймав участь у плановій вирубці лісу, що вказує на його обізнаність з правилами надання дозволу на отримання деревини.
Суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку показання свідка ОСОБА_12 який в судовому засіданні пояснив, що в січні 2013 року він, на ділянці де проводилася планова вирубка лісу, виявив зникнення та пошкодження ділової деревини породи «Ясен». З огляду на те, що напередодні до нього звертався ОСОБА_8 з проханням надати дрова, він зателефонував до останнього та запитав, чи брав той деревину, на що обвинувачений відповів, що не брав і вказав на інших людей.
На думку колегії суддів показання вказаного свідка, щодо звернення до нього ОСОБА_8 з проханням надати деревину напередодні крадіжки, свідчить про усвідомлення та обізнаність обвинуваченого про відсутність у ОСОБА_9 виписки на деревину та вказує на об'єднаність спільного умислу щодо заволодіння майном.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні суду першої інстанції показав, що взимку 2013 року до нього звернулися його брат ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з проханням надати трактор, щоб з'їздити до лісу по дрова. Потім останні поїхали до лісу де залишили трактор, який не завівся. Брат забрав трактор з лісу на третій день з дровами, які з його слів належали ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .
Показання свідка ОСОБА_15 , який вказав на належність деревини саме ОСОБА_9 та ОСОБА_8 підтверджують співучасть обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Дані показання колегія суддів вважає достовірними та такими, що відповідають дійсності враховуючи відсутність будь-якої зацікавленості свідка в результатах кримінального провадження.
Свідок ОСОБА_14 в суді першої інстанції пояснив, що взимку 2013 року до нього звернувся ОСОБА_9 з проханням з'їздити по дрова до лісу, на що він погодився, оскільки останній мав заплатити йому гроші. Потім він з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на тракторі, який він взяв у свого брата, поїхали до лісу, де напиляли дров. Але в зв'язку з тим, що трактор не завівся, вони залишили його в лісі. В подальшому, ОСОБА_9 звертався до нього, запитуючи коли він забере дрова та доставить йому. На третій день він забрав трактор з лісу, а дрова перевіз до себе додому.
Крім пояснень свідків, які узгоджуються між собою вина ОСОБА_8 також підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу огляду місця події від 14.02.2013 року (а.п. 35-39), з якого вбачається, що в ході огляду місця події - господарства ОСОБА_16 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 був виявлений пиломатеріал у вигляді чурбаків кількістю 47 одиниць;
- даними висновку судово-товарознавчої експертизи №168 від 1.06.2013 року та протоколу огляду місця події від 24.06.2013 року, згідно яких вартість ділової деревини породи «Ясен», що викрадена в ДП «Сосницярайагролісгосп», об'ємом 2,129 метрів кубічних станом на 10 січня 2013 року становить 1 658,17 грн.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а його позицію як в суді першої інстанції, так і при апеляційному розгляді слід розцінювати як захисну версію та намаганням уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне, про що обґрунтовано зазначено у вироку судом першої інстанції. Позицію обвинуваченого ОСОБА_9 щодо непричетності до скоєного ОСОБА_8 необхідно розцінювати як допомогу уникнути відповідальності особі, з яким той перебуває в родинних відносинах.
За встановлених у справі фактичних обставин, дії обвинуваченого ОСОБА_8 органом досудового розслідування та місцевим судом правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Разом з тим, колегія суддів вважає незаконним посилання у вироку, як на один із доказів винуватості ОСОБА_8 на протокол слідчого експерименту від 23 лютого 2013 року (а.п. 67-73). Так, вказаний протокол складався у присутності понятого ОСОБА_12 , який по даному кримінальному провадженні проходить як свідок, він же звертався до правоохоронних органів з відповідною заявою про скоєння крадіжки ділової деревини, тобто, цю особу слід розглядати як таку, що заінтересована в результатах кримінального провадження, що в силу вимог ст.. 223 КПК України виключало його можливість брати участь в цій слідчій дій в якості понятого і є недопустимим доказом та підлягає виключенню з мотивувальної частини вироку.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей. Прийняв до уваги відсутність обставин, що пом'якшують покарання та обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочину і прийшов до вірного висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що при призначенні остаточного покарання ОСОБА_8 із застосуванням ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком, судом першої інстанції не в достатній мірі було враховано дані про особу ОСОБА_8 , який позитивно характеризується за місцем проживання, знаходження на його утриманні двох малолітніх дітей, конкретні обставини кримінального правопорушення та те, що в результаті дій ОСОБА_8 не було завдано значної шкоди.
Тому, враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає за можливе призначити ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком за вироком Коропського районного суду Чернігівської області від 26 березня 2012 року у виді 1 місяця позбавлення волі, оскільки його виправлення є можливим за коротший строк, ніж це визначив суд першої інстанції.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону під час провадження досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та його розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо обвинуваченого судового рішення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити частково, а вирок Сосницького районного суду Чернігівської області від 4 липня 2013 року щодо ОСОБА_8 - змінити.
Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Коропського районного суду Чернігівської області від 26 березня 2012 року у виді 1 місяця позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 3 (трьох) років і 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на протокол проведення слідчого експерименту від 23 лютого 2013 року за участю ОСОБА_8 , як на доказ.
Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3