Справа № 732/2059/13-ц Провадження № 22-ц/795/780/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Соколов О. О. Доповідач - Литвиненко І. В.
28 травня 2014 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіЛитвиненко І.В.
суддів:Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.
при секретарі:Мартиновій А.В.
за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Городнянського районного суду від 24 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя,
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду в частині розподілу між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 житлового будинку з побутовими та господарськими будівлями по АДРЕСА_1, через порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про визнання за нею права власності на ? частину вказаного будинку, про визнання за ОСОБА_8 право власності на 3/8 частини вказаного будинку, про визнання за ОСОБА_6 право власності на 3/8 частини вказаного будинку.
Рішенням суду позов задоволено повністю. Суд в порядку розподілу спільного майна подружжя визнав право власності за ОСОБА_7 та ОСОБА_6 по 1/2 частині кожному на наступне майно: житловий будинок з побутовими та господарськими будівлями по АДРЕСА_1, вартістю 35000 грн., автомобіль ВАЗ-210430-20, д.р.з. НОМЕР_2, вартістю 25000 грн., причеп легковий ПВА, д.р.н. НОМЕР_1, вартістю 4000 грн., телевізор «Рубін» -100 грн., телевізор «Рекорд» вартістю 100 грн., телевізор «Панасонік» вартістю 1200 грн., холодильник «LG» вартістю 400 грн., диван вартістю 200 грн., диван дитячий вартістю 100 грн., шафа для спальної кімнати вартістю 200 грн., шафа для дитячої кімнати вартістю 200 грн., диван-малютка вартістю 100 грн., меблева стінка вартістю 1200 грн., стіл кухонний вартістю 50 грн., три стільця кухонні вартістю 60 грн., два ліжка вартістю 400 грн., кухонний гарнітур вартістю 1300 грн., стіл письмовий вартістю 300 грн., стілець для письмового столу вартістю 20 грн., п'ять столових стільців вартістю 100 грн., два крісла вартістю 200 грн., дві тумбочки вартістю 150 грн., стіл письмовий вартістю 100 грн., стіл розкладний вартістю 100 грн., стіл столовий вартістю 100 грн., дзеркало-тумба вартістю 150 грн., килим 2х3 вартістю 100 грн., килим 3х4 вартістю 300грн., праска та дошка для праски вартістю 150 грн., праска електрична вартістю 100 грн., пральна машина «LG» вартістю 2600 грн., електрочайник вартістю 100 грн.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що вказаним рішенням порушуються права ОСОБА_5, оскільки спірний будинок було побудовано до набрання чинності Законом України «Про власність», то він відноситься до суспільної норми «колгоспний двір» і всі члени колгоспного двору будуть мати рівні права на майно.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 03.07.1982 року до 21.12.2010 року
Станом на 01.07.1990 року сім'я у складі чотирьох осіб ( ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9 ,ОСОБА_5) проживала у спірному будинку, який на той час належав колгоспу ім.Леніна і двір відносився до типу колгоспного.
Рішенням загальних зборів колгоспу ім. Леніна від 16.01.1992 року було вирішено продати спірний житловий будинок з надвірними будовами, який займала сім'я, спеціалісту господарства ОСОБА_6
02.03.1993 року був укладений договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 між колгоспом ім. Леніна та ОСОБА_6 (а.с.10).
ОСОБА_7 звернувся з позовом про поділ спільного майна подружжя, вказуючи на те, що майно, набуте під час шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що майно, набуте за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності і вони мають право на їх поділ. Також в рішенні зазначено, що будинок куплений подружжям в період шлюбу і тому він є спільною сумісною власністю подружжя.
Твердження апелянта про те, що будинок придбавався у власність колгоспним двором, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Дійсно, згідно до погосподарської книги № 5 за 1986-1990 рік Макишинської сільради станом на 01.07.1990 року був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_3 в АДРЕСА_1, в якому проживали ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 (1983 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_1) і ОСОБА_5 (1985 року народження). В довідці Макишинської сільради від 27.02.2014 року (а.с.86) зазначено, що станом на 15.04.1991 року спірне домоволодіння мало статус колгоспного двору і ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_5 були членами цього колгоспного двору та не втрачали права на частку в його майні.
Проте, спірний будинок станом на 15.04.1991 року був власністю колгоспу ім.Леніна, а не власністю колгоспного двору сім'ї ОСОБА_5, і члени колгоспного двору не мали права власності на будинок, який їм не належав.
Спірний будинок придбавався 02.03.1993 року, тобто, коли законодавчо вже була виключена власність колгоспного двору. Члени колгоспного двору зберігали своє право лише на майно, яке їм належало до 15.04.1991 року, а на майно, яке придбавалось після 15.04.1991 року, розповсюджувались норми Закону України „Про власність", ст.22 КпроШС України, згідно до якої майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю і кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження майном.
Таким чином, ОСОБА_10, яка є дочкою ОСОБА_7 та ОСОБА_6, не має права на частку в спірному будинку і її права в частині поділу будинку рішенням суду не зачіпаються.
Оскільки ОСОБА_10 не має передбаченого ст.292 ЦПК України права на апеляційне оскарження даного рішення суду, то відповідно до ст.297 ЦПК України відкрите апеляційне провадження необхідно закрити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд
Провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Городнянського районного суду від 24 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: