Справа № 748/1784/14-к
13.06.2014м. м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки, Чернігівської області, громадянина України, працюючого молодшим оператором АЗС ПАТ «Укрнафта», не одруженого, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого, проживаючого у АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Слобода, Чернігівського району, Чернігівської області, мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, працюючої продавцем у ТОВ «Еко» (м. Чернігів), з повною загальною середньою освітою, заміжньої, раніше не судимої, у стані вагітності (30 тижнів),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
На початку січня 2014 року, після обіду, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , перебуваючи на території господарства №7 по вулиці Щорса у с. Скорінець, Чернігівського району, Чернігівської області, таємно викрали повно поточний відцентрований масляний фільтр з двигуна «Д-65» до трактора «ЮМЗ-6КЛ» вартістю 421,18 грн, розподільчий вал з двигуна «Д-65» до трактора «ЮМЗ-6КЛ» вартістю 691,05 грн, понижуючий редуктор до трактора «ЮМЗ-6КЛ» вартістю 1496 грн, а всього майна на загальну суму 2608,23 грн, чим завдали матеріального збитку ОСОБА_7 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінуємого йому кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, всі фактичні обставини справи, що викладені у обвинуваченні, не оспорював, та по суті обвинувачення пояснив, що дійсно на початку січня поточного року за його пропозицією він та сестра ОСОБА_5 викрали з господарства ОСОБА_7 запчастини до трактора, які за допомогою велосипеда батьків перевезли до пункту прийму металолому та продали за 62 грн. Гроші витратили на купівлю сигарет та продуктів. Особисто він відшкодував потерпілому збиток на суму 500 грн.
Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні також визнала повністю свою вину у вчиненні інкримінуємого їй кримінального правопорушення, щиро розкаялась у скоєному, всі фактичні обставини справи, що викладені у обвинуваченні, не оспорювала, та по суті обвинувачення дала аналогічні показання, що і її брат обвинувачений ОСОБА_4 , додатково пояснивши, що відшкодувала потерпілому 1300 грн. Окрім того заявила клопотання про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2014 році», так як вона перебувала на момент вчинення злочину і перебуває зараз у стані вагітності.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинувачених та кваліфікація їх дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні в повному обсязі, а їх дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченим, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність цивільного позову по справі, особи винних - їх вік, сімейний стан, стан здоров'я, освіту, те, що обвинувачені працюють, позитивно характеризуються за місцем проживання, частково відшкодували завдані збитки потерпілому, той факт, що вони раніше не притягувались до кримінальної відповідальності і вчинили злочин вперше.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених, суд вважає за необхідне визнати щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданого збитку, крім того обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 є вчинення злочину жінкою у стані вагітності, а обставин, що обтяжують покарання обвинувачених судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, враховуючи наявність у обвинувачених обставин, що пом'якшують покарання, визнання ними своєї вини, суд дійшов висновку, що їм необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції частини статті, яка передбачає покарання за вчинений ними злочин, що є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів, і про можливість виправлення засуджених без відбування покарання, звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України. У зв'язку зі звільненням обвинувачених від відбування покарання з випробуванням, слід покласти на них обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Розв'язуючи клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 , суд враховує, що відповідно до ст.85 КК України на підставі закону про амністію або акту про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань. Статтею 86 КК України передбачено, що амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Згідно п. «б» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року зі змінами, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, підлягають звільненню від відбування покарання особи, які засуджені за умисні злочини, що не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, а саме жінки, вагітні на день набрання чинності цим Законом.
Статтею 12 Закону України «Про амністію у 2014 році» передбачено, що його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно.
Як судом встановлено, ОСОБА_5 вчинила злочин середньої тяжкості до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році» і на день набрання цим Законом чинності (19 квітня 2014 року) вона була вагітною, про що свідчить довідка №2190/7 від 11.06.2014 року КП «Чернігівська ЦРЛ».
За таких обставин ОСОБА_5 , відноситься до осіб, які підпадають під дію п. «б» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» і обставини, передбачені ст.8 даного Закону, які б виключали можливість застосування амністії до обвинуваченої, судом не встановлені.
Враховуючи, що обвинувачена є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році» у зв'язку з тим, що на день набрання чинності цим Законом вона була вагітною, злочин у вчиненні якого вона обвинувачується не є особливо тяжким, а також те, що Закон України «Про амністію у 2014 році» поліпшує становище обвинуваченої, зокрема, передбачає звільнення її від призначеного покарання, суд вважає необхідним клопотання ОСОБА_5 задовольнити.
Речовий доказ по кримінальному провадженню - велосипед, слід залишити у власності законного володільця.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню на суму 1476 грн, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави в рівних долях.
Запобіжний захід відносно обвинувачених не обирався і відсутні підстави для його обрання до вступу вироку у законну силу. Цивільний позов у справі не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.85, 86, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію та повідомляти її про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути на користь держави з ОСОБА_4 738 грн, як процесуальних витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.
ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію та повідомляти її про зміну місця проживання, роботи.
Звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк два роки на підставі п. «б» ст.1, ст. 14 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Стягнути на користь держави з ОСОБА_6 738 грн, як процесуальних витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.
Речовий доказ велосипед - залишити у власності законного володільця.
На вирок може бути подана через суд, який ухвалив судове рішення апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення. Роз'яснити учасникам судового провадження право на помилування, право отримати в суді копію вироку, ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, а також право обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, заявити клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1