Справа № 738/1595/14-к
№ провадження 1-в/738/867/2014
13 червня 2014 року смт. Макошине
Менський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника установи виконання покарань ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макошине Менського району Чернігівської області клопотання засудженого ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році»,
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотання про звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році». Своє клопотання мотивує тим, що на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» відбув більше однієї чверті призначеного строку покарання. Вважає, що є всі підстави застосувати відносно нього ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році».
В судовому засіданні представник адміністрації Менської виправної колонії №91 заперечував проти задоволення клопотання, прокурор вважає, що клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Заслухавши пояснення засудженого, думку представника адміністрації Менської виправної колонії №91 та прокурора, дослідивши матеріали особової справи, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що вироком Микитівського районного суду м. Горлівка Донецької області від 12 травня 2006 року ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Вироком Микитівського районного суду м. Горлівка Донецької області від 12 жовтня 2006 року ОСОБА_5 засуджений за ч.1 ст. 296, ч.1 ст.122, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його індивідуальною власністю. Звільнений від відбування покарання 23.11.2010 року за постановою Менського районного суду умовно - достроково на невідбутий строк 2 роки 2 місяці 8 днів.
Вироком Микитівського районного суду м. Горлівка Донецької області від 16 січня 2013 року ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі.
На даний час засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання за вироком Микитівського районного суду м. Горлівка Донецької області від 05 вересня 2013 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. У відповідності до ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Микитівського районного суду м. Горлівка Донецької області від 16 січня 2013 року, остаточно до відбування визначено покарання на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Зараховано в строк відбування покарання час перебування під вартою з 16 січня 2013 року по 05 вересня 2013 року.
Строк відбування покарання рахується з 05 вересня 2013 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників, відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році».
З досліджених вироків слідує , що засуджений ОСОБА_5 продовжує відбувати покарання і за вироком Микитівського районного суду м. Горлівка Донецької області від 12 травня 2006 року , яким засуджений за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, скоєння розбою поєднаного з насильством небезпечним для життя і здоров'я людини.
Амністія не застосовується до осіб, яких засуджено за ст. 187 КК України - розбій, що передбачено пунктом «є» ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання., що передбачено нормами ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні».
Суд, заслухавши засудженого, який наполягав на задоволенні клопотання, думку прокурора та представника установи виконання покарань, які заперечували проти застосування до засудженого Закону України «Про амністію у 2014 році», мотивуючи тим, що підстави для звільнення від покарання відсутні, ретельно дослідивши матеріали особової справи, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки є обмеження щодо застосування амністії відносно засудженого, які визначені Законом України «Про амністію у 2014 році» та Законом України «Про застосування амністії в Україні».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 85, 86 КК України, п. «є» ст.8, ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, ст. 1, ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1